Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №632/1445/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №632/1445/26

Суддя: Кочнєв О. В.

Справа № 632/1445/26

провадження № 2/632/1217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Кочнєва О.В, розглянувши без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року позивачка звернулася до суду із заявою, в якій вона просила стягнути з відповідача на її користь неустойку зі сплати аліментів, які стягуються на спільну дитину сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04.04.2015 року у розмірі заборгованості по аліментах у порядку ч.1 ст.196 СК України у сумі 70069,80 грн. за період з лютого 2024 року до травня 2026 року за наявності загальної суми заборгованості у розмірі 253072,60 грн. за розрахунками позивачки, а також стягнути з відповідача судові витрати у вигляді понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Ухвалою судді від 24.07.2026 року провадження у справі було відкрито у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників провадження, наданий час сторонам по справі для подання усіх заяв по суті позову (а.с.24).

Позивачка та відповідач вказану ухвалу отримали засобами поштового зв`язку (а.с.26-27). Відзив від відповідача не надходив.

Інші заяви, клопотання у справі відсутні та інші процесуальні дії у справі не застосовувалися.

Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами у межах строків, визначених ст.275 та ч.2 ст.279 ЦПК України. Можливість ухвалення заочного рішення в такому випадку не передбачена.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Первомайський Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області (актовий запис №182 від 16.08.2011 року)(а.с.7).

На підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14.04.2015 року у справі №632/368/15-ц, провадження №2/632/228/15, з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання спільної дитини сторін у справі ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.02.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, про що був виданий відповідний виконавчий документ на примусове стягнення (а.с.10).

На підставі заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2023 року у справі №632/1341/23, провадження №2/632/495/23 шлюб між сторонами був розірваний (а.с.8-9).

Дитина мешкає разом із позивачкою, що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданими 07.07.2026 року виконавчим комітетом Златопільської міської ради Лозівського району Харківської області (а.с.16)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.06.2026 року, складеного старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анастасією Ілющенко сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з боку відповідача на користь позивачки на утримання дитини за період з 01.01.2020 року до 31.05.2026 склав 70069,80 грн. (а.с.12-15). Відповідно до вказаного розрахунку відповідач лише частково сплачував аліменти до березня 2026 року. При цьому розрахунок заборгованості для відповідача державним виконавцем був здійснений за середньою заробітною платою у даній місцевості, починаючи, за останній період, з 01.10.2025 року.

Відповідач вказаний розрахунок не оскаржував. У суду також не має підстав для того, аби визначити вказаний розрахунок таким, що не відповідає діючому законодавству, а тому суд його приймає та використовує його для вирішення справи по суті.

Також суд погоджується у повному обсязі із заявленим у позовній заяві розрахунком неустойки (пені) з боку позивачки за період з 01.02.2024 року до 31.05.2026 року, оскільки він відповідає діючому законодавству та усталеній практиці в частині розрахунку. Загальний розмір неустойки (пені) складає відповідно 253072,60 грн., розмір якої є вищим за сукупній розмір заборгованості на 01.06.2026 року, а тому позивачка заявила до стягнення саме суму у розмірі вказаної заборгованості 70069,80 грн., що відповідає діючому законодавству.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Зазначене правило узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір від сплати якого була звільнена позивачка при зверненні до суду і розмір якої становить 1331,20 грн. як мінімально визначений розмір судового збору для даної категорії справ.

Відносно вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви до суду, які позивачка заявила на підставі договору про правову допомогу, укладеного із адвокатом Бойко О.В. від 07.07.2026 року разом із актом приймання наданих послуг та квитанцією про банківський перевід від 07.07.2026 року (а.с. 6, 20-21), то в цій частині судові витрати підлягають стягненню з відповідача у повній сумі, оскільки позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності заявленим позовним вимогам.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежі за один місяць.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 268, 351-352, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ч.1 ст.196 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у зв`язку з простроченням сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.02.2024 року до 31.05.2026 року у розмірі 70069,80 грн. (сімдесят тисяч шістдесят дев`ять грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору за розгляд справи у суді у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Копію рішення направити сторонам у справі засобами поштового зв`язку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Позивачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Первомайським РВ ГУ МВС України в Харківській області 26.10.2010 року, РНОКПП – НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП – НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua