Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №641/3771/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2957/2026 Справа № 641/3771/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючої судді – Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

23.04.2026 представник позивача ТОВ «ФК «Солвентіс»» - Лановий Є.М., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020 в розмірі 46 074,00 грн., яка складається з заборгованість за тілом кредиту – 7 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 39 074,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування зазначено, що 18.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» (кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 укладено Договір № 4305491, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29/10-2025. У подальшому, а саме 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс»»відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-31102025. Згідно вищезазначених договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020. Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», ні на рахунки попередніх кредиторів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № № 4305491 від 18.12.2020 в розмірі 46 074,00 грн., яка складається з заборгованість за тілом кредиту – 7 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 39 074,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.06.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» - Куриліної В.В., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи,надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, також зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток як на адресу реєстрації, так і за місцем проживання як внутрішньо переміщена особа. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також згідно довідок про доставку SMS-повідомленя та про доставку електронного листа, відповідач завчасно отримував судові повістки про виклик до суду на мобільний номер та електронну адресу, які вказані в матеріалах справи.

Відповідач неодноразово надсилав на офіційну електронну пошту суду заяви про відкладення/перенесення розгляду справи на підставі того, що він має статус ВПО та перебуває в інші області, не має можливості прибути до судового засідання та не має змоги забезпечити належну правову допомогу. Суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Оцінюючи зазначені дії відповідача, суд доходить до висновку, що систематичне подання заяв про відкладення засідання через електронну пошту суду без надання належних та допустимих доказів поважності причин неявки та без підтвердження заяв електронним цифровим підписом свідчить про неналежну та недобросовісну процесуальну поведінку. Подібні дії спрямовані на штучне та безпідставне затягування строків розгляду справи та порушення права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 28.09.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

18.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» (далі – кредитодавець, товариство) та ОСОБА_1 (далі – відповідач) укладено Договір про надання кредиту № 4305491 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого, відповідач отримала 7 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування.

Згідно з умовами договору, сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41 Правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. Правил) 18.12.2020 до кінцевої дати виконання договору 14.07.2021 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил). Для належного виконання зобов`язань або повного погашення заборгованості за договором Позичальник має сплатити основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця або іншим способом, передбаченим договором та визначеним на сайті Кредитодавця (п. 2.39. Правил). Виконання зобов`язань/сплата заборгованості за договором здійснюється в наступному порядку: у першу чергу сума прострочених процентів (п. 2.35. Правил); у другу чергу прострочена до повернення основна сума кредиту; у третю чергу сума нарахованих процентів за користування кредитом; у четверту чергу основна сума кредиту; у п`яту чергу сума нарахованої неустойки (пені, штрафу) у випадку порушення умов Договору. Кредит вважається простроченим при наявності заборгованості після закінчення кінцевої дати виконання договору, зазначеної в п. 3.1. цього договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.7. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку; п.п. 1.7.1. – 1.7.3 у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 3,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. У випадку використання позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 28 календарних днів з 18.12.2020 року до 15.01.2021 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 0,65% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 8 274,00 грн., у тому числі основна сума кредиту 7 000,00 грн., проценти за користування кредитом 1 274,00 грн.. При використанні позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 18.12.2020 до 15.01.2021 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил), в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 16.01.2021 до 14.07.2021 (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 10 337,40 грн..

Кредитний договір укладений в електронному вигляді, підписаний з боку відповідача із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS4305491, отриманим ним на його фінансовий номер.

На виконання кредитного договору Товариство видало кредит в сумі 7 000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) відповідача 5374-4141-1102-6356, через платіжну систему платіжного провайдера ТОВ ФК «Елаєнс» що підтверджується довідкою від 02.11.2024 платіжного провайдера.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений договір факторингу № 29/10-2025, згідно з яким всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане у майбутньому, за плату було передано ТОВ «Секвоя Капітал».

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та позивачем був укладений договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з яким всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане у майбутньому, за плату було передано позивачу.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, ТОВ «ФК «Солвентіс»» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020 на суму 46 074,00 грн., яка складає; 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 39 074,00 грн. - заборгованість по процентам.

Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29/10-2025, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Первісний кредитор та ТОВ «Секвоя Капітал» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр боржників до договору факторингу АК-29/10-2025 від 29.10.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Секвоя Капітал» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Секвоя Капітал» згідно Договору факторингу позивачем надано акт прийому-передачі документів до договору факторингу № ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025.

У подальшому, а саме 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс»» був укладений договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з яким всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане у майбутньому, за плату було передано позивачу.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС»» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020 на загальну суму 39 074,00 грн.

Позивачем також надано докази підтвердження оплати за вказаним договором факторингу.

Отже, з огляду на наведені обставини та обсяг доказів у справі вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС»» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 ..

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту № 4305491 від 18.12.2020, за умовами якого позичальник отримує 7 000,00 грн..

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати визначені у Договорі кредитодавцю відсотки за користування кредитом.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на суму 7 000,00 грн., відповідно до умов Договору шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) відповідача 5374-4141-1102-6356, через платіжну систему платіжного провайдера ТОВ ФК «Елаєнс» що підтверджується довідкою від 02.11.2024 платіжного провайдера.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Солвентіс»» надало детальний (щодений) розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4305491 від 1812.2020, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.10.2025 складає 49 074,00 грн., з якої прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7 000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами – 39 074,00 грн.

Проценти нараховані в межах строку кредитування за погодженими сторонами відсотками, докази сплати відповідачем у добровільному порядку нарахованої заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи також відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день користування та періоду кредитування.

Висновок за результатами розгляду справи

З урахування конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Також, на підтвердження позовних вимог позивач надав договори факторингу та витяги з Реєстрів прав вимоги до договорів факторингу, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Солвентіс»» слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс»» заборгованість за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020 у розмірі 46 074,00 грн., яка складається із 7 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 39 074,00 грн. заборгованості по відсоткам.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «ФК «Солвентіс»» сплачено 2 662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 430549 від 10.04.2026, що має бути відшкодовано позивачу за рахунок відповідача.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02.01.2026, додаткову угоду № 4305491 від 27.03.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) на загальну суму 6 000,00 грн. та акт надання послуг № 4305491 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026. Однак, як вбачається з наданих документів, безпосередньо з наданням правничих послуг щодо судової справи, яка розглядається, пов`язані послуги на суму 3750,00 грн. за складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви.

Щодо правничої допомоги з усної консультації клієнта, письмової консультації клієнта, правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» суд вважає ці витрати такими, що не пов`язані із судової справою та не підлягають розподілу в якості судових витрат у цій справі.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Заявлені витрати на правову допомогу у даній справі в сумі 6 000,00 грн. є неспіврозмірними до ціни позову та складності справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, отже в заявленій сумі не підлягають відшкодуванню. Отже, розподілу підлягають витрати позивача на правничу допомогу в загальній сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс»» (адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 4305491 від 18.12.2020 у розмірі 46 074 (сорок шість тисяч сімдесят чотири) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс»» (адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат зі сплати судового збору.

Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Учасники справи

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс»» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська буд. 22, ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщена особа АДРЕСА_2 ).

Суддя Г.В.Кожихова