Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №398/2757/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2757/26

провадження №: 2/398/3174/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 75750,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09.09.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 09.09.2025- 100000050. Відповідно до умов кредитного договору № 09.09.2025-100000050 від 09.09.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 09/09/2025; 2. Сума Кредиту: 25000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 168 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 23.02.2026; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 5% від суми Кредиту та дорівнює 1250 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 1250 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 75750 грн., що складається з: тіла кредиту - 25000 грн, процентів - 33250 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1250 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3750 грн, відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України – 12500 грн.

Ухвалою судді від 05.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03 серпня 2026 року представник відповідача – адвокат Ковальов А.І. подав до суду клопотання про витребування доказів, яке обґрунтоване тим, що відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що кредитний договір із ТОВ «Споживчий Центр» ніколи не укладала та жодних коштів не отримувала. Телефон, за допомогою якого, очевидно, здійснювалась авторизація з метою укладення кредитного договору від її імені, вона загубила у Чехії ще в квітні 2023 року. З того часу вона не користувалась зазначеним телефоном та не змогла відновити сім-карту з номером, а всі дії, пов`язані з отриманням кредиту здійснювались від її імені невстановленою особою. З даного приводу вона звернулась до поліції, одразу, як отримала копію позовної заяви ТОВ «Споживчий Центр». У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив витребувати від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області належним чином засвідчені копії матеріалів кримінального провадження (інформації з ЖЄО, матеріалів перевірки тощо), заведеного на підставі звернення ОСОБА_1 за фактом отримання невідомою особою позики від її імені та від товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» наступні відомості до документи: ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки, а також інформацію щодо банка емітента зазначеної картки; докази зарахування 09 вересня 2025 року на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 25000 грн., а саме копію платіжного документа на підтвердження перерахування вказаної суми; інформацію, коли та в який саме спосіб відкривалась банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка); інформацію щодо номера телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 19.08.2026 клопотання представника відповідача задоволено частково та витребувано від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження (інформації з ЖЄО, матеріалів перевірки тощо) на підставі звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом отримання невідомою особою позики від її імені, а від Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) письмові докази, які становлять банківську таємницю: відомості щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банківської картки НОМЕР_1 ; дати та способу відкриття рахунку за вказаним номером банківської картки (віртуальна чи фізична картка); докази зарахування на картку НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 25000,00 грн 09.09.2025 у виді платіжного документа на підтвердження зарахування вказаної суми та виписки по рахунку за номером картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , за період із 09.09.2025 по 13.09.2025; відомості про номер мобільного телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_1 в період з 08.09.2025 по 13.09.2025.

Справа призначена до судового розгляду.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та від імені ОСОБА_1 підписано кредитний договір № 09.09.2025-100000050 (кредитної лінії) згідно з яким позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 25000,00 грн на строк 168 днів з дати його надання до 23.02.2026 без права пролонгації, з процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 № за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також процентною ставкою "Економ" у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт", комісією, пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 5% від суми кредиту, що дорівнює 1250 грн. 00 коп.

Вказаний кредитний договір сформовано в електронній формі та підписаний від імені відповідача одноразовим ідентифікатор Е237, який надійшов у смс – повідомленні, яке було відправлене на фінансовий номер 0971568100.

У кредитному договорі реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за договором вказано 5351-16XX-XXXX-9720.

Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 09.09.2025 о 00:43:17 було успішно перераховано кошти на суму 25000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 857593046, призначення платежу: Видача за договором кредиту №09.09.2025-100000050.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №09.09.2025-100000050 від 09.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 75750,00 грн, з яких: основний борг – 25000,00 грн, залишок відсотків – 33250,00 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України – 12500,00 грн, залишок комісій – 5000,00 грн.

З наданих до суду матеріалів кримінального провадження № 12026121180000085, внесеного до ЄРДР 22.04.2026 встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з приводу того, що 20.04.2026 після отримання позовної заяви вона встановила, що невідома особа, використовуючи її дані, 09.09.2025 отримала кредит у сумі 25000,00 грн, який ОСОБА_1 не оформляла, картою, на яку перераховано кошти, вона не володіє, а мобільний номер телефону, який вказано при оформленні кредиту НОМЕР_3 вона втратила у 2022 році.

На виконання ухвали суду від 19.08.2026 АТ «ТАСКОМБАНК» листом № 3153/47.7.-БТ від 04.09.2026 надав інформацію, що станом на 26.08.2026 в АТ «ТАСКОМБАНК» відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Операції по зазначеній в ухвалі банківській картці № НОМЕР_1 могли здійснюватися за поточним рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_2 та на вказаний рахунок 09.09.2025 о 00:43:18 зараховано кошти у сумі 25000,00 грн. Крім того, на підтвердження зарахування коштів банком надано виписку по рахунку.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу огляду речей від 06.06.2026, вбачається, що з документів, вилучених в АТ «Таскомбанк» на підставі ухвали слідчого судді, встановлено, що після зарахування 09.09.2025 о 00:43 на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 25000,00 грн вони о 00:49 переведені на іншу карту. В подальшому органом досудового розслідування встановлено, що ця карта відкрита на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 отримувала та застосувала ідентифікатор електронного підпису при укладенні кредитного договору, оскільки не підтверджено належність фінансового номеру телефону, який використовувався при укладенні договору, відповідачу, яка в свою чергу стверджує, що втратила його та не користується таким з 2022 року, про що зробила відповідну заяву до органів поліції.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Суд зауважує, що позивачем по справі не підтверджено отримання відповідачем ОСОБА_1 від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 25000,00 грн. за договором № 09.09.2025-100000050 від 09.09.2025 з огляду на наступне.

На підтвердження виконання умов кредитного договору позивач надає лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», в якому зазначено, що воно надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та між ним з ТОВ «Споживчий центр» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024Ю, відповідно до зазначеного якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.09.2025 00:43:17 на суму 25000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 .

Водночас з відомостей, наданих АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що станом на 26.08.2026 в АТ «ТАСКОМБАНК» відсутня інформація про ОСОБА_1 , а рахунком, операція за яким могли здійснюватися за допомогою віртуальної банківської карти № НОМЕР_1 , відкрито на іншу особу, яка не є стороною у справі, та випискою з цього рахунку підтверджено зарахування коштів у сумі 25000,00 грн 09.09.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, відповідно до якого, згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23).

На підставі зазначено суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення кредитна заборгованість відповідача не підтверджена, оскільки позивачем не надано належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачем після укладення зазначеного кредитного договору отримано грошові кошти.

Натомість, виписка по рахунку, який був вказаний позичальником при укладенні договору та на який здійснено переказ коштів, свідчить про те, що грошові кошти за кредитом отримала інша особа, яка не є відповідачем у справі.

Сам по собі наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості в зазначеному розмірі.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2020 у справі № 703/3063/18, від 14.07.2021 у справі № 641/2207/18 виснував, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц, загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом його перерахування за реквізитами платіжної картки, які зазначені позичальником у кредитному договорі, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив факт укладення відповідачем кредитного договору та перерахування коштів на рахунок, що належить відповідачу, за таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів, а також відповідно і користування ними, та як наслідок позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України суд

УХВАЛИВ

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Ковальов Андрій Ігорович, про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Представник відповідача: адвокат Ковальов Андрій Ігорович, адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Григорія Усика, буд. 38.

Суддя І.П. Шинкаренко