Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №393/121/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №393/121/26

Суддя: Добрострой О. С.

Справа № 393/121/26

пров. 2/393/625/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Добрострой О.С.,

за участю секретаря судового засідання Бадеги І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія'' Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8636158 від 13.04.2025р. (далі – договір) у розмірі 16 148 грн. Позов мотивований тим, що 13.04.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' (далі – ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'') та відповідачем укладено договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит. 27.03.2025р. між ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' та Товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія'' Європейська агенція з повернення боргів'' (далі – ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'') укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' отримало право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 148 грн, з яких – 4 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 458 грн заборгованість по відсоткам, 8 000 грн неустойка, 690 грн комісія за надання кредиту.

Ухвалою суду від 09.03.2026р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Заочним рішенням від 13.04.2026р. позовні вимоги ТОВ ''ФК'' ЄАПБ'' задоволено повністю.

Ухвалою суду від 08.09.2026р. вказане заочне рішення від 13.04.2026р. скасовано та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.09.2026р.

21.09.2026р. представник відповідача Старовойтов О.В. подав відзив на позовну заяву та просить суд позов задовольнити частково, а саме – стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у сумі 4 000 грн. Відзив мотивований тим, що відповідач визнає розмір заборгованості за основною сумою кредиту за договором у сумі 4 000 грн. Відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а тому він має право на визначені Законом України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей''пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом, а також звільнення від обов`язку сплачувати неустойку за несвоєчасне виконання умов кредитного договору. Крім того, договір не містить переліку додаткових та супутніх послуг ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів''або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що повинні надаватися відповідачу та, за які ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів''встановлена комісія за надання кредиту. Положення п.2.2.8 договору, яким встановлена комісія за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України ''Про споживче кредитування''.

28.07.2026р. представник позивача ОСОБА_2 надала до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позов у повному обсязі. Відповідь на відзив мотивована тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними. Відповідач отримав кошти на умовах укладеного договору, використав їх за власним розсудом, але умови договору не виконав. Для припинення нарахування відсотків за користування кредитом відповідач зобов`язаний був повідомити первісного кредитора про свій статус військовослужбовця та надати відповідні підтверджуючі документи. Крім того, на час укладення договору відповідач не перебував на військовій службі та не мав право на пільги. Неустойка підлягає стягненню з відповідача на підставі п.6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ''Про споживче кредитування''.

Ухвалою суду від 30.09.2026р. продовжено відповідачу строк на подачу відзиву по цій справі, а також залишено без задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. У відповіді на відзив представник позивача Макарова Л.В. просить суд розглянути справи за її відсутності. У заяві від 30.09.2026р. представник відповідача Старовойтов О.В. просить суд провести судове засідання без його участі та без участі відповідача, позов задовольнити частково, а саме – на суму 4 000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясував наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

13.04.2025р. між ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' та відповідачем укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8636158, відповідно до якого сума кредиту 4 000 грн, строк кредитування 360 днів, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, денна процентна ставка 0,998%.

13.04.2025р. ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' на карту відповідача перерахувало кредитні кошти в сумі 4 000 грн, що відповідно до копії довідки.

27.03.2025р. між ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' та ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' отримало право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 148 грн, з яких – 4 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 458 грн заборгованість по відсоткам, 8 000 грн неустойка, 690 грн комісія за надання кредиту.

Суд відзначає, що у спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме - надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі №243/7840/15).

Позивач надав до суду докази надання кредитних коштів відповідачу, а саме – копію договору кредитної лінії (Надійний) №8636158 від 13.04.2025р., копію довідки ТОВ ''ФК ''Фінекспрес'' про перерахування кредитних коштів відповідачу, копію розрахунку заборгованості за договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить відомості, що відображають, зокрема - дату отримання кредитних коштів, розмір отриманого кредиту, суму погашеного кредиту, залишок заборгованості.

Отже, надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов`язань у відповідача за вказаними договором. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 не заперечує щодо укладення відповідачем договору та отримання кредитних коштів у сумі 4 000 грн.

У постанові від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц Верховний Суд зазначив, що, встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн заборгованості за основною сумою боргу підлягає задоволенню, так як вказана сума доведена належними доказами, визнається відповідачем і щодо неї у суду не має сумніву.

Щодо сплати відповідачем відсотків за користування кредитом та неустойки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

24.02.2022р. відповідно до Закону України ''Про правовий режим воєнного стану'' указом Президента України № 64/2022 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, термін якого продовжено з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Суд відзначає, що необхідними документами доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України ''Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей'', є - військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З копії військового квитка відповідача слідує, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України з 2022 року, найменування військових частин - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

З 23.05.2022р. по 01.07.2022р. відповідач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2022р.

З 04.12.2025р. відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.03.2026р.

17.05.2023р. відповідачу видано посвідчення учасника бойових дій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив наявність у нього статусу військовослужбовця, а тому суд вважає, що на нього поширюються гарантії, передбачені п.15 ст.14 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей''. Відповідно до наведеної норми закону таким військовослужбовцям за час проходження військової служби та участі у відповідних заходах не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафи та пеня, крім випадків, прямо визначених законом. Спірний кредитний договір не належить до винятків, передбачених зазначеною нормою. Тому, доводи позивача про те, що відповідач не довів наявності у нього права на пільгу, як військовослужбовця, є безпідставними. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 458 грн відсотків та 8 000 грн неустойки задоволенню не підлягають.

Щодо сплати відповідачем комісії за надання кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України ''Про споживче кредитування'' загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України ''Про споживче кредитування'' до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України ''Про споживче кредитування'' безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування'' Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України ''Про споживче кредитування'' умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У кредитному договорі, зокрема у п.2.2.8, передбачена комісія за надання кредиту 17,25 % від суми кредиту, що становить 690 грн.

Аналіз змісту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначеному у цьому пункті розмірі. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення договору щодо сплати позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до ч.5 ст.12 Закону України ''Про споживче кредитування''.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України ''Про захист прав споживачів'', є нікчемними. Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату. Тому, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у сумі 690 грн задоволенню не підлягає.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме - в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн заборгованості за основною сумою боргу. В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 659,49 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 246, 258–268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (місцезнаходження: вул. Лісова,2, м.Бровари Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ ''ТАСкомбанк'') заборгованість за кредитним договором №8636158 від 13.04.2025р. у розмірі 4 000 грн (чотири тисячі гривень), яка складається з - 4 000 грн заборгованість за основною сумою боргу.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (місцезнаходження: вул. Лісова,2, м.Бровари Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ ''ТАСкомбанк'') судові витрати по сплаті судового збору в сумі 659,49 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (місцезнаходження: вул. Лісова,2, м.Бровари Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С.Добрострой

Оригінал: reyestr.court.gov.ua