Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №348/2198/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2198/26

Провадження № 2/348/1928/26

23 вересня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи у зв`язку з виходом на пенсію,

інші учасники: представник відповідача ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у справі.

28.07.2026 ОСОБА_1 пред`явив позов, відповідно до якого просив стягнути з відповідачана його користь: 62014,89 гривень одноразової грошової допомоги при звільненні з роботи вперше у зв`язку з виходом на пенсію, 103358,15 гривень додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію, 9032,64 гривень одноразової премії у зв`язку з звільнення вперше на пенсію незалежно від віку, з врахуванням всіх податків і зборів. В обґрунтування позову наведено таке. Позивач у період з 17.01.1989 до 14.05.2026 перебував у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця». При звільненні йому не було виплаченоодноразову грошову допомогу за роботу в галузі в розмірі 3 (трьох) середньомісячних заробітків і додаткову одноразову допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в розмірі 4 (чотирьох) середньомісячних заробітків, при стажі роботи в галузі 39 років 4 місяці 16 днів. Крім того, йому не нараховано і не виплачено одноразову премію у зв`язку із звільненням вперше на пенсію незалежно від віку. Середньомісячна зарплата перед звільненням становить 20671,63 гривень. Таким чином, загальний розмір невиплачених премій та допомог при звільненні становить 174405,68 гривень. Позивач просить стягнути ці кошти з відповідача.

28.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Постановив розглядатисправу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.08.2026 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що позов є передчасним, необґрунтованим та безпідставним у зв`язку із тим, що під час вирішення питання про виплату вказаних невиплачених сум при виході на пенсію повинні бути враховані заходи, що були вжиті відповідачем у зв`язку із запровадженням в країні правового режиму воєнного стану та заходи щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності АТ «Укрзалізниця». На даний час відповідач затвердив графіки виплат для працівників, які звільнилися з роботи в зв`язку з виходом на пенсію включно по липень 2024 року. Позивач був звільнений в травні 2026 року. За 2026 рік такі графіки ще не були затверджені. Крім того, згідно з листом АТ «Укрзалізниця» №Ц-5-1.5-25/122-25 від 04.04.2025 зазначено, про те що призупинення зазначених виплат – це тимчасові, превентивні дії для забезпечення сталої роботи товариства та при стабілізації фінансового стану товариства зазначені виплати будуть відновлені першочергово. Позивачем у прохальній частині позовної заяви помилково завищено розмір додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю до 103358,15 гривень, тоді як арифметично правильний розмір такої допомоги становить 82686,52 гривень. Просили відмовити у задоволенні позову.

28.08. 2026 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої врахував заперечення, що були викладені у відзиві і зменшив розмір матеріальної допомоги за сумлінну працю до 82686,52 гривень.

23.09.2025 у ході судового розгляду позивач просив задовольнити його позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача 153734,05 гривень, що не були йому виплачені при виході на пенсію. Також він заперечив проти відтермінування цих виплат, оскільки він є людиною похилого віку і потребує лікування. Воєнний стан в Україні щоразу продовжують, а кошти знецінюються. Зазначив, що сумлінню працею заслужив вказані виплати.

23.09.2025 представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, оскільки виплати призупинено. Додатково на запивтання суду зазначила, що розрахунок виплат, зазначений у заяві про зменшення позовних вимог є правильним, однак коштів на виплату немає. Здійснення таких виплат буде загрожувати фінансовій стабільності відповідача як об`єкта критичної інфраструктури. Коли будуть затверджені графіки виплати цих сум особам, що вийшли на пенсію у 2026 році навіть приблизно не може пояснити.

Суд встановив:

Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 17.01.1989 прийнятий на роботу в АТ «Укрзалізниця» і з того часу постійно безперервно працював до виходу на пенсію 14.05.2026.

Відповідно до копії наказу про припинення трудового договору від 11.05.2026№197/ОС позивача звільнили за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на пільгових умовах. Згідно з п. 1.1.4 рішення правління АТ «Укрзалізниця» «Про деякі питання оплати праці працівників АТ «Українська залізниця» від 14.03.2025 (протокол №Ц-54/31 Ком.т.) та на підставі листа АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25 виплати, відповідно до п.3.2.21 Галузевої угоди та п. 5.1.3 колективного договору одноразової грошової допомоги за роботу в галузі в розмірі 3 (трьох) середньомісячних заробітків і додаткової одноразової допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в розмірі 4 (чотирьох) середньомісячних заробітків, при стажі роботи в галузі 39 років 4 місяці 16 днів провести після окремого рішення керівництва.

Відповідно до розрахунку оплати середньої зарплати за березень-квітень 2026 року середня зарплата за останнім місцем праці позивача становить 20671,63 гривень, а вихідна допомога становить 62014,89 гривень.

Згідно з копією витягу з колективного договору АТ «Укрзалізниця» такий договір діє з 01.01.2009 і до укладення нового. Пунктом 3.15. визначено, що відповідач зобов`язується виплачувати працівникам одноразову премію за багаторічну сумлінну працю у зв`язку із звільненням вперше на пенсію незалежно від віку, відповідно до положення, яке є невід`ємною частиною колективного договору. Встановити розмір премії за багаторічну сумлінну працю у зв`язку з ювілейними датами, а також у зв`язку із звільненням вперше на пенсію незалежно від віку – посадовий оклад (місячна тарифна ставка). Відповідно до пункту 5.1.3. при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову грошову допомогу в залежності від стажу роботи в галузі, зокрема, більше 10 років - 3 середньомісячні заробітки. У разі звільнення працівника за власним бажанням на пенсію, а саме: за віком, виплачувати додаткову одноразову грошову допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію в таких розмірах при стажі роботи в галузі: з 20 до 25(для чоловіків), з 15 до 20 (для жінок) - 1 середньомісячний заробіток; з 25 до 30 (для чоловіків) з 20 до 25 (для жінок) - 2 середньомісячних заробітки; з 30 до 35 (для чоловіків) з 25 до 30 (для жінок) - 3 середньомісячних заробітки; з 35 до 40 (для чоловіків) з 30 до 35 (для жінок) - 4 середньомісячних заробітки; понад 40 (для чоловіків), понад 35 (для жінок) - 5 середньомісячних заробітків.

Відповідно до копії витягу з протоколу №Ц-54/31 комітету засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 нарахування і виплата одноразових заохочень, інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою та колективними договорами було призупинено.

Відповідно до витягу з протоколу Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 поновлення виплати працівникам, які звільнені у період з січня до грудня 2024 року.

Згідно з листами АТ «Укрзалізниця» від 06.09.2022 та від 04.04.2025 поновлення виплат працівникам, які вийшли на пенсію після 2024 року буде поновлене у разі ухвалення відповідачем відповідного рішення або після припинення чи скасування воєнного стану.

Оцінка суду.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Стаття 13 КЗпП України передбачає, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором (стаття 17 КЗпП України).

Відповідно до ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

Як встановлено судом позивач більше 39 років перебував у трудових відносинах із відповідачем, виконував сумлінно трудові обов`язки та має право на одноразову грошову допомоги при звільненні з роботи вперше у зв`язку з виходом на пенсію, додаткову матеріальну допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію та одноразову премію у зв`язку із звільненням вперше на пенсію.

Відповідач не оспорює розмір розрахованих позивачем сум із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Однак належні позивачу кошти не виплачує, оскільки стверджує, що не має фінансової можливості.

З урахуванням положень чинного колективного договору відповідач зобов`язаний був нарахувати і виплатити позивачу при звільненні: 62014,89 гривень одноразової грошової допомоги при звільненні з роботи вперше у зв`язку з виходом на пенсію; 82686,52 гривень додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті у зв`язку з виходом на пенсію; 9032,64 гривень одноразової премії у зв`язку із звільнення вперше на пенсію незалежно від віку. З цієї суми підлягають відрахуванню податки, збори та інші обов`язкові платежі в державний бюджет.

Доказів того, що у період воєнного стану фінансовий стан відповідача значно погіршився, що призводить до неможливості здійснити вказані виплати позивачу сторона відповідача не надала. Слід також зазначити, що відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів, програм і проектів міжнародної технічної допомоги, міжрегіонального, транскордонного та транснаціонального співробітництва.

У структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, програм і проектів міжнародної технічної допомоги, міжрегіонального, транскордонного та транснаціонального співробітництва, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, що не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст.2 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором (стаття 11).

Суду не надано доказів того, що зупинення дії певних положень колективного договору було здійснене у порядку, визначеному ст.11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Стороною відповідача надано тільки витяг з рішення правління від 14.03.2022. Доказів згоди на ухвалення такого рішення зі сторони профспілкової організації не надано. Доказів того, що при ухваленні такого рішення було дотримано порядок, визначений колективним договором також не надано.

Крім цього, будь-які обмеження мають бути застосовані не тільки з урахуванням критеріїв обгрунтованості та законності, але мати й повинні мати тимчасовий характер. Управлена сторона повинна чітко розуміти коли саме її право буде поновлено. Обмеження що застосовані відповідачем не дають змоги встановити, коли саме позивач зможе розраховувати на нарахування та виплату зазначених сум. Позивач маючи правомірні очікування на отримання виплат, визначених колективним договором, фактично залишається у безперервному стані невизначеності, за якого не може спрогнозувати чи взагалі отримає належні йому кошти.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави з урахуванням того, що суд задовольнив позов, а позивач звільнений від сплати судового збору при поданні такої позовної заяви. Розмір судового збору, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 1537,34 гривень.

Керуючись ст. 264, 265, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи у зв`язку з виходом на пенсію,задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 153734 (сто п`ятдесят три тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 05 копійок, які підлягали виплаті при звільненні. З цієї суми підлягають вирахуванняю податки та збори, відповідно до закону.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір в розмірі 1537 гривень 34 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2026.

Суддя Матолич В.В.