Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №341/1480/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1480/26

Номер провадження 2/341/1069/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором заборгованість за Договором № CredD-592018685 від 02.09.2015 у розмірі 25 923,83 гривень.

В обґрунтування позову ТОВ «Колект Центр» посилається на те, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 02.09.2015 укладено кредитний договір № CredD 592018685.

Відповідно до умов указаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на рахунку з лімітом 75 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 02.09.2018 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 55,00 %.

Позивач в позові зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за зазначеними договором та надав позичальнику договору кредитні кошти у передбачені договором строки.

Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» за плату відступило ТОВ «ФК «Флексіс» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

В подальшому, 18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 18-05/2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» за плату відступило ТОВ «Вердикт капітал» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» за плату відступило ТОВ «Коллект Центр» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Відтак, ТОВ «Коллект Центр» було наділено правом вимоги до відповідача за договором кредиту ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CredD-592018685 від 02.09.2015 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25923,83 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 19908,38 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 4224,99 грн, інфляційні збитки – 1329,03 грн, нараховані 3% річних – 461,43 грн.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Сенс Банк» документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за Договором № CredD-592018685 від 02.09.2015, укладеним між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у тому числі: виписки за період з 02.09.2015 по 17.05.2021, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми — готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу) та детальний розрахунок заборгованості за Договором №CredD-592018685 від 02.09.2015, укладеним між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за період з 02.09.2015 по 17.05.2021, із відображенням суми основного боргу, процентів, комісій та штрафів/ пені (у разі їх нарахування) та здійснених платежів.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Представник ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з`явився. В прохальній частині позову просив суд справу розглядати за його відсутності, вимоги позову підтримав, у випадку неявки в судове засідання відповідача проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористався. На адресу суду повернувся поштовий конверт із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оскільки відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 02 вересня 2015 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом власноручного підписання сторонами оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і акцепту публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Угоди №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Відповідно до умов указаного договору кредитодавець зобов`язався встановити позичальнику кредитний ліміт у розмірі 75 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 02.09.2018 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 55,00 %.

Вказана заявка про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом використання власноручного підпису.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за зазначеним договором та надав позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому договором.

Разом з тим, позичальник в порушення умов Договору, не повернув отримані кредитні кошти у встановлений строк, не сплатив проценти та інші платежі за користування ними, внаслідок чого у останнього перед ПАТ «Альфа-Банк» утворилась заборгованість за вказаним договором на загальну суму 24 1333,37 грн.

Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» за плату відступило ТОВ «ФК «Флексіс» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Відповідно Додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «Флексіс» отримало право вимоги за кредитним договором №CredD 592018685 від 02.09.2015 на загальну суму 24 133,37 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 19 908,38 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 4 224,99 грн.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 18-05/2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» за плату відступило ТОВ «Вердикт капітал» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Відповідно Додатку 1-1 до договору факторингу 18-05/2021 року, ТОВ «Вердикт капітал» отримало право вимоги за кредитним договором №CredD 592018685 від 02.09.2015 на загальну суму 24 133,37 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 19 908,38 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 4 224,99 грн.

ТОВ «Вердикт капітал» донараховано 3% річних за користування грошовими коштами за період з 18.05.2021 до 23.02.2022 у розмірі 461,63 грн та інфляційні втрати за період з 18.05.2021 до 23.02.2022 у розмірі 1 329,03 грн. Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає в сумі 25 923, 83 грн: заборгованість за тілом кредиту – 19908,38 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 4 224,99 грн, нараховані 3% річних за користування грошовими коштами – 461,43 грн, інфляційні збитки за користування грошовими коштами – 1329, 03 грн.

Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» за плату відступило ТОВ «Коллект Центр» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD 592018685 від 02.09.2015 на загальну суму 25 923,83 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 19908,38 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 4224,99 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України - 1790,46 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий позивачем ТОВ «Коллект Центр», загальна сума заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD 592018685 від 02.09.2015 становить 25 923,83 грн: тіло кредиту - 19 908,38 грн, пеня - 4224,99 грн, 3 % річних - 461,43 грн, інфляційні збитки - 1329,03 грн.

Відповідно до протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» змінено найменування Банку на Акціонерне товариство «Сенс Банк»

Згідно з випискою з рахунку приватного клієнта №034858-2026/0921 за період з 02.09.2015 по 17.05.2021, наданого АТ «Сенс Банк» на ухвалу суду про витребування доказів, підтверджується встановлення відновлювальної кредитної лінії на рахунку відповідача з лімітом 75 000,00 грн за кредитним договором № CredD 592018685 від 02.09.2015 та активне користування ОСОБА_1 кредитними коштами, поповнення рахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий первісним кредитором АТ «Сенс Банк», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17.05.2021 становить 24 133,37 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Коллект Центр» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитних договорів, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договорами, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частиною 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 02.09.2015 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CredD 592018685 шляхом власноручного підписання акцепту на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на рахунку з лімітом 75 000,00 грн строком на 3 (три) роки до 02.09.2018

Кредитодавець АТ «Альфа-Банк» належним чином виконав свої зобов`язання за зазначеним Договором та надав позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому Договором.

Разом з тим, позичальник в порушення умов укладених із АТ «Альфа-Банк» Договорів не повернув отримані кредитні кошти у встановлений строк, не сплатив проценти та інші платежі за користування ними, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за вказаним договором.

Указані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачем грошові кошти за цими кредитними договорами були отримані на виконання умов договору. Однак, після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув грошові кошти у повному обсязі згідно вимог договірних зобов`язань та не сплатив проценти за користування ними.

Отже, відповідач у визначеному договором порядку не виконав свій обов`язок щодо повернення кредитних коштів та не сплатив проценти за користування ними, а тому з нього на користь ТОВ «Коллект Центр» у порядку переуступки права вимоги слід стягнути заборгованість за відповідним кредитним договором.

На підтвердження вимог первісним кредитодавцем надано виписку з рахунку приватного клієнта №034858-2026/0921 за період з 02.09.2015 по 17.05.2021, з якої вбачається активне користування ОСОБА_1 кредитними коштами та поповнення рахунку. Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD 592018685 від 02.09.2015, станом на 24.07.2026 складає 25 923, 83 грн: 19 908, 38 грн – тіло кредиту, 4224, 99 грн - пеня, 461, 43 грн - 3% річних, 1329,03- інфляційні збитки.

Суд зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Тобто, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов`язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов`язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.

Відповідачем суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого позивачем розрахунку не наданого контрозрахунку.

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов договору кредиту №CredD 592018685 від 02.09.2015, та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект Центр», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відтак, в порядку переуступки, на корить позивача слід стягнути загальну сумумзаборгованості у розмірі 25 923,83 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 13 000,00 гривень.

В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: Договір про надання юридичної допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги №2397, Витяг з акту про надання юридичної допомоги 23 від 30.06.2026.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, пропорційності задоволених судом позовних вимог, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № CredD-592018685 від 02.09.2015 у загальному розмірі 25 923 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

СуддяСвятослав АННИШИН