Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №216/6237/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6237/26

провадження 2/216/4523/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

29 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Садового К.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі уповноваженого представника Садового К.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1619-8735 від 31.10.2025 року у розмірі 37407,93 гривень, яка за викладеним у позовній заяві розрахунком складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 11034,12 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 16623,81 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9750,00 грн. Борг просить стягнути разом із судовими витратами по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач належним чином не виконувала грошові зобов`язання за укладеним електронним договором, внаслідок чого утворився стійкий борг. Стосовно нарахування процентів річних у розмірі 9750,00 грн Позивач посилається на п. 8.2 Договору та положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, стверджуючи, що вказана сума є особливою платою за прострочення грошового зобов`язання, яка не належить до штрафних санкцій (неустойки), а тому на неї не поширюються законодавчі обмеження воєнного стану.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та в клопотанні від 06.07.2026 року просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки Відповідачу надсилалися шляхом смс-інформування на номер мобільного телефону, зазначений в позовній заяві, повідомленнями на застосунок «Viber», а також шляхом надсилання судової повістки з описом вкладення за адресою його реєстрації. Причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності або відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подавав.

З врахуванням неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд, керуючись положеннями ст. 280, 281 ЦПК України, за згодою Позивача, вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасника справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” внесено до Державного реєстру фінансових установ як фінансову особу відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 01.08.2013 № 2565, що підтверджується Свідоцтвом серії ІК № 116.

31.10.2025 року між указаною фінансовою установою та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1619-8735 (кредитний продукт «MiniKasa»). Кредитор повністю виконав свої обов`язання за договором, надавши Відповідачу безготівкові кредитні кошти в сукупному розмірі 19500,00 грн, що підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту та реєстрами EasyPay за транзакціями від 31.10.2025 р., 12.11.2025 р., 14.11.2025 р., 24.11.2025 р. та 25.11.2025 р. на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Надалі сторонами укладено Додаткову угоду від 24.11.2025 року (о 20 год. 44 хв.), відповідно до п. 2.11 якої строк кредитування за Договором продовжено до 389 календарних днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено - 23.11.2026 року.

У зв`язку з простроченням Позичальником обов`язкових платежів, Кредитор 05.06.2026 року за вих. № 1619-8735 направив на адресу Відповідача письмову досудову Вимогу про дострокове повернення кредиту (відправлено 06.06.2026 р. згідно з поштовим реєстром ф. 103, ШКІ: R067192875622), якою на підставі ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» змінив строк виконання зобов`язання в повному обсязі, вимагаючи сплати 37407,93 грн протягом 30 днів. Відповідач вимоги не виконала, що стало підставою для звернення до суду з позовом, копія якого була направлена Відповідачу через «Е-Пост» 22.07.2026 р. (квитанція № 2170485).

Цивільні відносини за кредитним договором регулюються ст. 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування відсотків у сумі 16623,81 грн здійснено Позивачем станом на 02.06.2026 року, тобто в межах діючого строку кредитування (який тривав до листопада 2026 року) та до моменту офіційного направлення вимоги про дострокове повернення кредиту (05.06.2026 р.). Рух балансу повністю підтверджений випискою та Паспортом споживчого кредиту, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом (тіло) в розмірі 11034,12 грн та нарахованих процентів у сумі 16623,81 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України

Позивач просить стягнути 9750,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі п. 8.2 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Суд вважає вказану вимогу незаконною з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на момент розгляду цієї справи. З метою захисту прав громадян-споживачів фінансових послуг у цей особливий період, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX (із наступними змінами, внесеними Законом № 3498-IX від 22.11.2023) розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17.

Згідно з імперативними вимогами пункту 17 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, споживач в разі прострочення не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання).

Суд відхиляє доводи Позивача про те, що нарахування за ст. 625 ЦК України не охоплюються цим пунктом, оскільки проценти річних є договірною платою за користування простроченими коштами. За сталою та фундаментальною судовою практикою Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц та від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування (інфляційні витрати та проценти річних) не є договірними процентами (платою за правомірне користування капіталом), а є специфічною мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 зазначив, що умови договору споживчого кредиту, які встановлюють надмірний фінансовий тягар для споживача у вигляді штрафних нарахувань, порушують конституційний принцип справедливості та захисту слабкої сторони у договорі.

Оскільки норми Закону України «Про споживче кредитування» у цих правовідносинах є спеціальними, вони мають безумовний пріоритет над загальними нормами Цивільного кодексу України щодо свободи договору. Законодавець у п. 17 Перехідних положень вжив формулювання «звільняється від відповідальності за таке прострочення... та не зобов`язаний сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі». Включення слів «та інші платежі» в імперативну норму прямо вказує на намір законодавця звільнити споживача під час війни від будь-яких фінансових обтяжень і нарахувань, які за своєю правовою природою є мірою відповідальності (санкцією) за прострочення зобов`язання, у тому числі й передбачених ст. 625 ЦК України або договірних процентів річних, що нараховуються замість штрафу.

Таким чином, оскільки нарахування 9750,00 грн є безпосередньою санкцією за прострочення виконання зобов`язання споживачем у період дії воєнного стану, це суперечить імперативній захисній нормі спеціального закону, а тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється судом на підставі ст. 141 ЦПК України.

Позов задоволено частково. З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1968,47 грн (2662,40 грн ? 73,94%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1619-8735 від 31.10.2025 року у загальному розмірі 27657,93 грн. (двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 93 коп.), яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 11034,12 грн.; заборгованості за нарахованими процентами в межах строку кредитування -16623,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1968,47 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім гривень 47 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 29 вересня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК