Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №193/1400/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1400/26

Провадження 2/193/890/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О. В.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Фінкевича Володимира Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

18.08.2026 до суду надійшов цивільний позов представника позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 , згідно вимог якого представник позивача просив визнати за позивачкою право власності на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що у 2002 році позивачка та відповідачка шляхом приватизації оформили кожен окремо право власності на 1/2 частини вищевказаної квартири.

Внаслідок бойових дій належна позивачці квартира була пошкоджена та з метою реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачка звернулася до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю зареєстрованого права власності на квартиру та неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території. Тому, позивач змушена звернутися до з цим позовом.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Фінкевич В. Г. у судове засідання не з`явилися, проте останній через підсистему Електронний суд подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій підтримав позов і просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, натомість до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки учасники судового засідання не з`явились, згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, а саме 28.09.2026.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.12.2002, видане відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради на підставі розпорядження від 18.12.2002 за № 1932, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності, по кожній, у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Свідоцтво зареєстроване відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради у реєстрову книгу за № 17/1829 (а.с. 6).

Копією Технічного паспорту на квартиру, у якому наявні посилання на документ про право власності, також підтверджується, що власником вищевказаної квартири, окрім відповідачки ОСОБА_2 , є позивачка ОСОБА_1 (а.с. 7).

Копією паспорта громадянина України позивачки підтверджується, що її місце проживання зареєстроване у вищевказаній квартирі (а.с.3), на даний час позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою ВПО від 26.01.2021 № 5612-5000336619 (а.с.4).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №81219185 від 07.10.2025 позивачці відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з неможливістю отримати інформацію від БТІ з тимчасово окупованої території про зареєстровані права власності до 01 січня 2013 року) (а.с.5).

Заочним рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 задоволено позов ОСОБА_5 про визнання права власності на належну їй частку квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 27.07.2026.

Територіальну підсудність справ судів Луганської області (зокрема Вільхівського (Артемівського) районного суду) було передано Шахтарському (перейменовано з 25.04.2025 року) (Першотравенському) міському суду Дніпропетровської області за розпорядженням Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22.

За останнім рішенням Вищої ради правосуддя від 14.07.2026 змінено територіальну підсудність судових справ Вільхівського (Артемівського) районного суду Луганської області шляхом їх передачі до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з 20.07.2026.

Правове врегулювання правовідносин.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року за № 376 м. Луганськ Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України з 07.04.2014.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на квартиру.

Виконати запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації у державного реєстратора немає можливості, оскільки м. Луганськ Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачем право власності набуте у 2002 році. Надані копії свідоцтва про право власності на квартиру та технічного паспорту на квартиру, видані та зареєстровані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено її право власності на квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території на теперішній час неможливо, позивач не має права розпоряджатися своїм майном, що порушує її права власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача Фінкевича Володимира Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири, загальною площею 53,0 кв. м., житловою площею 32,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 28.09.2026.

Суддя О. В. Томинець