Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №206/6148/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/6148/26

Провадження № 3/206/1296/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 116432 від 29.07.2026 року, 28 липня 2026 року близько 23 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї тещі ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином.

Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, письмових пояснень або заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 до суду не надходило.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що пояснення по суті правопорушення надасть у суді, однак своїм правом надати такі пояснення не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, відсутність від нього клопотань про відкладення її розгляду, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

Суддею досліджено наступні документи:

– протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 116432 від 29.07.2026 року;

– заяву потерпілої ОСОБА_2 від 29.07.2026 року;

– письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 29.07.2026 року;

– письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.07.2026 року;

– рапорт працівника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 29.07.2026 року;

– форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, за результатами якої визначено низький рівень небезпеки;

– протокол про адміністративне затримання серії ВВ № 011336 від 29.07.2026 року;

– матеріали щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду.

ІV. Оцінка суду:

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З письмової заяви потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки та погроз фізичною розправою.

У письмових поясненнях потерпіла послідовно повідомила обставини конфлікту, зазначивши про нецензурні образи та погрози фізичною розправою з боку ОСОБА_1 .

Зазначені потерпілою обставини узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та рапортом працівника поліції, складеним за результатами реагування на повідомлення про домашнє насильство.

За результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства уповноваженим працівником поліції визначено низький рівень небезпеки; терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 не виносився. Сама по собі оцінка ризиків не є безумовним доказом винуватості особи, однак у сукупності з іншими матеріалами справи характеризує обставини реагування працівників поліції та узгоджується з відомостями, викладеними потерпілою.

Таким чином, досліджені судом докази взаємно узгоджуються між собою щодо часу, місця, характеру дій ОСОБА_1 , особи потерпілої та характеру заподіяної їй шкоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», при цьому така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Аналогічний підхід щодо стандарту доказування викладено у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України».

Оцінюючи наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як умисне вчинення домашнього насильства психологічного характеру щодо тещі шляхом висловлювання нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, внаслідок чого потерпілій було завдано шкоди психічному здоров`ю.

Окремої оцінки потребують відомості, зазначені у протоколі щодо повторності. У графі про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності зазначено: «ст. 173-2 ч. 1 від 07.07.2026, ВАБ № 240500», а у викладі обставин вжито посилання на повторне вчинення домашнього насильства.

Разом з тим кваліфікуюча ознака повторності у розумінні ч. 3 ст. 173-2 КУпАП має місце лише у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Матеріали цієї справи не містять постанови суду чи іншого належного доказу того, що до моменту події 28.07.2026 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Саме по собі посилання у протоколі на раніше складений адміністративний матеріал серії ВАБ № 240500 не підтверджує юридичного факту попереднього накладення адміністративного стягнення.

Отже, ознака повторності у цій справі належними та допустимими доказами не підтверджена, у зв`язку з чим суддя не враховує її ані як кваліфікуючу ознаку, ані як обставину, що обтяжує відповідальність. Водночас відсутність доказів повторності не спростовує встановлених фактичних обставин події та не впливає на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою і складено протокол про адміністративне правопорушення.

За загальними правилами накладення адміністративного стягнення, установленими ст. 33 КУпАП, стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, характер дій, вчинених відносно потерпілої, та обставини справи в їх сукупності, суддя вважає необхідним і достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства суд має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб.

Судом враховано визначений працівниками поліції низький рівень небезпеки, невинесення термінового заборонного припису та відсутність належно підтвердженої повторності. З огляду на це, а також враховуючи достатність обраного адміністративного стягнення для досягнення мети адміністративної відповідальності, суддя не вбачає необхідності у направленні ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 307, 308 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Рахунок для оплати штрафу: р/р UA948999980313000106000004569, код класифікації доходів бюджету 21081100, ЄДРПОУ 37988155, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, серія та № постанови, ПІБ порушника.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106. Призначення платежу: *;101;___________; Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за постановою у справі № __________.

Не направляти ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Суддя В.В. Гаркуша