Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №206/6151/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/6151/26

Провадження 2/206/3326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини (матері дитини) до досягнення дитиною трьох років,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання як матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Після припинення спільного проживання дитина проживає разом із позивачкою та перебуває під її доглядом. Позивачка не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною, яка перебуває на грудному вигодовуванні, а відповідач добровільної матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Позивачка зазначила, що відповідач є особою працездатного віку, зареєстрований фізичною особою-підприємцем та має можливість надавати їй матеріальну допомогу. У зв`язку з відсутністю достовірної інформації про фактичний дохід відповідача орієнтовну ціну позову вона визначила виходячи із середньої заробітної плати у відповідній сфері.

З урахуванням уточненої позовної заяви позивачка просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання матері дитини у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, а також допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність достатньої матеріальної можливості надавати позивачці утримання.

Зокрема, відповідач зазначив, що рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2026 року у справі № 206/5826/26 з нього вже стягнуто аліменти на утримання спільного малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з 05 серпня 2026 року.

Також відповідач послався на наявність кредитної та податкової заборгованості, відкриті щодо нього виконавчі провадження та накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках. Зокрема, виконавче провадження № 81777429 відкрито для примусового виконання рішення про стягнення кредитної заборгованості у сумі 32 620 грн; виконавчі провадження № 81777429 та № 81777656 об`єднані у зведене виконавче провадження № 81791022.

ІІ. Процесуальні дії у справі

17 серпня 2026 року позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

25 серпня 2026 року позивачка подала заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву, зазначивши ціну позову, реквізити банківського рахунку та долучивши додаткові докази. Позивачка просила вважати позов поданим у день його первісного подання.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року відкрито провадження у справі.

23 вересня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву з пропуском встановленого судом строку та просив прийняти його, мотивуючи пропуск тим, що рішення у справах щодо аліментів на дитину та розірвання шлюбу були ухвалені лише 08 вересня 2026 року. Суд, забезпечуючи сторонам можливість реалізації принципу змагальності та права бути почутими, вважає за можливе врахувати поданий відзив та додані до нього докази при вирішенні спору по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Сторони зареєстрували шлюб 01 листопада 2024 року, про що складено актовий запис № 1756.

Від шлюбу сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Дитина фактично перебуває разом із матір`ю та під її безпосереднім доглядом. У декларації про вибір лікаря законним представником малолітнього зазначена ОСОБА_1 .

Крім того, випискою з медичної карти від 25 серпня 2026 року підтверджено, що малолітній ОСОБА_3 перебуває на грудному вигодовуванні матір`ю ОСОБА_1 .

Позивачка зазначала, що з листопада 2025 року сторони спільно не проживають, відповідач добровільної участі в її утриманні не бере.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували проживання малолітньої дитини з матір`ю.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою працездатного віку. Доказів наявності захворювань або інших обставин, які позбавляють його можливості працювати, суду не надано.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відомості, надані позивачкою, узгоджуються з доказами самого відповідача щодо здійснення ним підприємницької діяльності.

Зі звітів програмного РРО ФОП ОСОБА_2 встановлено, що у період із 01 по 29 січня 2026 року через відповідний ПРРО проведено 318 розрахункових операцій на загальну суму 49 884 грн.

З банківської довідки про рух коштів за рахунком ФОП за період із 01 січня по 11 серпня 2026 року встановлено здійснення господарських операцій та надходження коштів, зокрема від POS-операцій, ТОВ «МІСТ АГЕНТ» та ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА». Так, 23 березня 2026 року на рахунок відповідача надійшло 14 702,95 грн від ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА».

Разом із тим судом установлено наявність у відповідача боргових зобов`язань.

Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 10 грудня 2025 року у справі № 201/13434/25 вирішувалося питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами.

20 серпня 2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо стягнення з відповідача 32 620 грн заборгованості за кредитними договорами.

Крім того, постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти боржника на банківських рахунках у межах відповідного виконавчого провадження.

Згідно з наданою відповідачем кредитною історією за ним також обліковуються інші кредитні зобов`язання та прострочена заборгованість.

Водночас вказані обставини не свідчать самі по собі про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу матері своєї малолітньої дитини.

IV. Норми права та мотиви суду

Відповідно до частини другої статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною четвертою статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що таке право дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на таке утримання зберігається і після розірвання шлюбу.

Таким чином, предметом доказування у цій справі є, зокрема, факт проживання малолітньої дитини з позивачкою, недосягнення дитиною трирічного віку та наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 проживає та фактично перебуває під безпосереднім доглядом матері, а на час вирішення спору дитина не досягла трирічного віку.

Матеріальне становище самої позивачки, у тому числі отримання нею державної соціальної допомоги на дитину в сумі 860 грн, не є обставиною, яка усуває передбачене статтею 84 Сімейного кодексу України право дружини на утримання.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо відсутності в нього можливості надавати матеріальну допомогу, суд виходить із сукупності поданих доказів.

Наявність судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі 1/4 його доходу є істотною обставиною, що характеризує його матеріальний стан та підлягає врахуванню при визначенні розміру утримання дружини.

Так само суд ураховує наявність кредитної та податкової заборгованості, відкритих виконавчих проваджень і арешту грошових коштів відповідача.

Проте кредитні зобов`язання відповідача виникли з цивільно-правових відносин та не припиняють установленого законом сімейного обов`язку щодо утримання дружини, з якою проживає їхня малолітня дитина. Сам факт існування заборгованості перед кредиторами не доводить відсутності будь-якої можливості надавати матеріальну допомогу.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач є молодою працездатною особою, доказів обмеження його працездатності не надано, він зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а матеріали справи підтверджують фактичне здійснення ним господарської діяльності та отримання коштів у 2026 році.

Посилання відповідача на те, що остання зміна за його ПРРО зафіксована 29 січня 2026 року, саме по собі не підтверджує припинення ним будь-якої дохідної діяльності, оскільки банківською випискою зафіксовано надходження, у тому числі після цієї дати.

Отже, доказів існування таких обставин, які б об`єктивно позбавляли відповідача можливості працювати та надавати позивачці будь-яку матеріальну допомогу, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 80 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує молодий вік та працездатність відповідача, характер його господарської діяльності, наявність доходів, одночасно — обов`язок сплачувати 1/4 доходу на утримання малолітнього сина, існуючі боргові зобов`язання та виконавчі провадження.

За таких обставин визначення аліментів на утримання позивачки у заявленому нею розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача суд вважає обґрунтованим, співмірним установленим обставинам та таким, що забезпечує баланс інтересів сторін.

Суд звертає увагу, що сукупний розмір часток, установлених на утримання дитини (1/4) та матері дитини (1/6), становитиме 5/12 доходу відповідача, тобто близько 41,67 відсотка його доходу, що додатково свідчить про відсутність очевидної непропорційності заявленої позивачкою частки.

Відповідно до частини першої статті 79 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються від дня подання позовної заяви.

Позивачка первісно звернулася до суду 17 серпня 2026 року, а недоліки позовної заяви усунула у встановлений судом строк. Відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України така позовна заява вважається поданою у день первісного її подання.

Отже, аліменти підлягають стягненню з 17 серпня 2026 року.

Оскільки син сторін народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , право позивачки на утримання на підставі частини другої статті 84 Сімейного кодексу України у межах заявлених вимог існує до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Судові витрати

Позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір, від сплати якого позивачка була звільнена, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

З урахуванням установленої законом мінімальної ставки судового збору за позовну заяву майнового характеру, подану фізичною особою, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 79, 80, 84 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини (матері дитини) до досягнення дитиною трьох років — задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання як матері малолітньої дитини у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 17 серпня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку — до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнення аліментів здійснювати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивачки IBAN НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Гаркуша