Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №179/1122/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1122/26

2/179/1121/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Козіка Катерина Павлівна, з позовом до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку, який посвідчений державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Незнайко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1577 від 27.06.2000 року, посвідченим Марківською державною нотаріальною конторою Луганської області (далі – житловий будинок).

Житловий будинок зареєстрований у КП «Марківське бюро технічної інвентаризації» Марківської селищної ради Луганської області за Позивачем на праві приватної власності 29.06.2000 року, про що внесено відповідний запис в реєстрову книгу під № 1/18, 29.06.2000.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 24.02.2022 року по теперішній час.

У зв`язку з тим, що право власності Позивача на житловий будинок виникло до 01.01.2013 року та не було внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виникла необхідність у проведенні державної реєстрації такого права.

23.04.2026 року Позивач звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Сумської міської ради Сумської області Радченко І.О.

Однак рішенням державного реєстратора від 30.04.2026 року №84574741 Позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що державному реєстратору не вдалося отримати відомості про зареєстроване речове право на нерухоме майно, яке виникло до 01.01.2013 року.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до листа Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області №06- 06/838 від 28.04.2026 року, Марківська селищна територіальна громада є тимчасово окупованою, а КП «Марківське бюро технічної інвентаризації» Марківської селищної ради Луганської області на території, підконтрольній Україні, свою діяльність не відновило, у зв`язку з чим підтвердити право власності Позивача на нерухоме майно не є можливим.

Крім того, інформаційною довідкою № 479577000 від 29.05.2026 р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою вищевказаного житлового будинку.

Таким чином, Позивач фактично позбавлена можливості реалізувати належне їй право власності, у тому числі здійснити державну реєстрацію права, оформити компенсацію за пошкоджене майно, а також повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй нерухомим майном.

На підставі наведених обставин просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, на підставі Договору дарування житлового будинку від 27.06.2000 року, занесеного до реєстру за № 1577

Ухвалою від 17.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 19.08.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надходив.

Згідно ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі №1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку, який посвідчений державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Незнайко Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1577 від 27.06.2000 року (далі - житловий будинок).

Житловий будинок зареєстрований у КП «Марківське бюро технічної інвентаризації» Марківської селищної ради Луганської області за ОСОБА_1 на праві приватної власності 29.06.2000, про що внесено відповідний запис в реєстрову книгу під № 1/18.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений 29.06.2000 КП «Марківське бюро технічної інвентаризації» Марківської селищної ради Луганської області, домоволодіння складається із: житлового будинку – літера А-1, веранди – а, вхідного ґанку – а1, літньої кухні – Б, тамбура – б, сараю – В, сараю – Р, сараю – Д, сараю – О, льоху – Г, сараю – П, вбиральні – у, забору – №1-3. Житловий будинок (літера А-1) має загальну площу 49,5 кв. м, житлову площу 24,3 кв. м.

Відповідно до рішення Марківської селищної ради Марківського району Луганської області від 22.01.2016 №04-12/2016 «Про перейменування вулиць», вулиця Леніна була перейменована на вул.Центральна.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» в Луганській області утворено Старобільський район (з адміністративним центром у місті Старобільськ) у складі територій Біловодської селищної, Білолуцької селищної, Марківської селищної, Міловської селищної, Новопсковської селищної, Старобільської міської, Чмирівської сільської, Шульгинської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Ліквідовано Марківський район Луганської області.

Таким чином, колишнє смт. Марківка Марківського району Луганської області на даний час адміністративно належить до Старобільського району Луганської області та має офіційну назву - селище Марківка Старобільського району Луганської області.

Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Суміської міської ради Радченко І.О. №84574741 від 30.04.2026, позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що державному реєстратору не вдалося отримати відомості про зареєстроване речове право на нерухоме майно, яке виникло до 01.01.2013 року. Відповідно до листа Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області №06-06/838 від 28.04.2026 року, Марківська селищна територіальна громада є тимчасово окупованою, а КП «Марківське бюро технічної інвентаризації» Марківської селищної ради Луганської області на території, підконтрольній Україні, не відновило свою діяльність, а тому неможливо надати інформацію стосовно підтвердження права власності до 01.01.2013 за заявленою адресою неможливо.

Відповідно до інформаційної довідки № 479577000 від 29.05.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з листа Марківської селищної військової адміністрації від 25.05.2026 №06-06/1011, територія Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 по теперішній час тимчасово окупована російською федерацією, тому документацію Марківської селищної ради, в тому числі Комунального підприємства «Марківське бюро технічної інвентаризації Марківської селищної ради Луганської області» не було вивезене та на цей час відсутній доступ до активів та відповідних первинних документів селищної ради та підпорядкованих їй комунальних підприємств. В Марківській військовій адміністрації відсутня інформація стосовно об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 24.02.2022 року по теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та може звернутися до суду за таким захистом. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд ураховує, що державна реєстрація речових прав не є самостійною підставою набуття права власності, а становить офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо їх реєстрацію було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення таких прав.

Тому відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право, яке виникло та було належним чином зареєстровано до 01 січня 2013 року, не припиняє цього права та не спростовує його існування.

За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 набула право власності на спірне нерухоме майно на законній підставі за нотаріально посвідченим договором дарування житлового будинку від 27 червня 2000 року, і це право було зареєстровано 29 червня 2000 року відповідно до порядку, що діяв на час його виникнення.

Неможливість підтвердження архівних реєстраційних відомостей та здійснення державної реєстрації раніше набутого права в позасудовому порядку унеможливлює повноцінну реалізацію позивачкою правомочностей власника, а тому її право підлягає судовому захисту шляхом визнання.

Враховуючи те, що державним реєстратором було відмовлено позивачу у проведенні реєстраційних дій на належний їй на праві власності об`єкт нерухомості, у зв`язку з неможливістю підтвердження цих прав, так як об`єкт нерухомості знаходиться на тимчасово окупованій території, а також в сукупності з іншими доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 4, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації про визнання права власності на житловий будинок – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 кв.м., житловою площею 24,3 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ..

Відповідач – Марківська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області, ЄДРПОУ 44768469, адреса місцезнаходження: 92400, Луганська область, Старобільський район, селище Марківка, вул.Центральна, буд.18.

Повний текст рішення складений 28.09.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко