Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №202/7272/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7272/26

Провадження № 2/202/5629/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року представник ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року в розмірі 39136,07 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 січня 2023 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98764065000, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 32834,02. Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом, відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

22 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №263 від 22.02.2024 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками АТ «УкрСиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98764065000 від 24.01.2023 року.

Відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежі на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись до суду із даним позовом. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 39136,07 гривень, а саме: 31649,87 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками; 7486,20 гривень - заборгованість за комісією.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 23 липня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористалась.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, натомість в матеріалах справи наявне клопотання останнього про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 січня 2023 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року (далі – Кредитний договір).

Згідно з пунктом 1.1. Кредитного договору, підписуючи цей договір позичальник погоджується з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для самоознайомлення на сайті банку www.my.ukrsibbank.com, на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» №105, 09 червня 2017 року (з усіма змінами та доповненнями).

За умовами Кредитного договору: сума кредиту - 32834,02 гривень (п. 3.1.); кредит надається позичальнику для особистих потреб – на погашення заборгованості позичальника за кредитом, наданим банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 95389016000, шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку № НОМЕР_1 (п. 3.3.); повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_2 в AT «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750 або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами (п. 3.4.); позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25.01.2026 року (п. 3.5.); розмір ануїтетного платежу становить 1308 гривень (п. 3.6.); ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 24 числа (включно) кожного місяця (п. 3.7.); процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних (п. 3.8.); за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості (п. 3.9.); позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (п. 3.12.).

У додатку № 1 до Договору № 98764065000 від 24.01.2023 року сторони узгодили найменування, розмір, порядок сплати та умови нарахування комісії (щомісячна комісія за управління кредитом 1,9 % від суми кредиту, що включається до суми ануїтетного платежу; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту/при простроченні сплати чергового платежу – 500,00 гривень; комісія за розрахунково-касове обслуговування – за тарифами банку, що містяться на офіційному сайті банку). Також сторонами узгоджено Графік платежів, визначення орієнтовної вартості кредиту.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідач електронним цифровим підписом із використанням одноразового ідентифікатора 73104, який через телекомунікаційну систему направлений на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 , остання підписала електронний Договір про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Підписуючи Договір про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року, а також додатки до нього, які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Аналізуючи подані суду докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору після підписання зазначених документів, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

З наданої суду виписки за кредитним договором 98764065000, укладеним з ОСОБА_1 за період з 24.01.2023 року по 22.02.2024 року (далі – Виписка), встановлено, що АТ «УкрСиббанк» повністю виконало умови Кредитного договору, на рахунок ОСОБА_1 зарахував кредит в сумі 32834,02 гривень. Відповідач використала кошти Банку та здійснювала часткове погашення заборгованості, що свідчить про визнання ОСОБА_1 правовідносин між нею та Банком.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, в ході розгляду справи не оспорювався та не спростований відповідачем.

Однак, відповідач належним чином не виконувала кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість.

Щодо наявності у ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року, суд зазначає наступне.

Умовами Кредитного договору передбачено право АТ «УкрСиббанк» як кредитодавця відступати, свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб.

22 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» укладений Договір факторингу №263, за умовами якого АТ «УкрСиббанк» відступило, а ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до грошової вимоги за Кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 263 від 22.02.2024 року, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги за договором №98764065000 від 24.01.2023 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у загальному розмірі 39136,07 гривень, з яких: 31649,87 гривень - заборгованість за основним боргом; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками; 7486,20 гривень – заборгованість за комісіями. Кількість днів прострочення 333.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» » відповідно до укладеного Договору факторингу № 263 від 22.02.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року.

Після отримання права вимоги за вказаними кредитним договором, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій, направило відповідачу досудову вимогу Вих. № 23398399 від 10.07.2026 року, що містить інформацію про заміну кредитора та вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, заборгованість відповідачем не погашалась, а її загальний розмір, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 39136,07 гривень, з яких: 31649,87 гривень - заборгованість за основним боргом; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками; 7486,20 гривень – заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 39136,07 грн.

Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року в розмірі 39136,07 гривень, з яких: 31649,87 гривень - заборгованість за основним боргом; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками; 7486,20 гривень – заборгованість за комісією.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.

Обсяг виконаних робіт визначений в Акті № 2753 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року та в Детальному описі наданих послуг до Акта, згідно з якими позивачу надано правову допомогу на суму 8000,00 гривень. В пункті 6 Акта № 2753 визначено, що клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 41705 від 07.07.2026 року на суму 2662,40 гривень.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, на час розгляду справи, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 98764065000 від 24.01.2023 року в розмірі 39136,07 гривень, з яких: 31649,87 гривень - заборгованість за основним боргом; 7486,20 гривень – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський