Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №202/7165/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7165/26

Провадження № 2/202/5573/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2026 року представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» Кізко Л.С. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL2-62120 від 08.06.2017 року в розмірі 38606,42 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 червня 2017 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL2-62120, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 28680,00 гривень, з процентною ставкою 19,99 % річних, строком до 07.06.2022 року. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладений Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло права вимоги до відповідача за Кредитним договором №CL2-62120 від 08.06.2017 року.

ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» направило відповідачу повідомлення – вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, яка була проігнорована відповідачем. Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані кредитні кошти й має заборгованість за кредитним договором в розмірі 38606,42 гривень, з яких: 17308,40 – сума заборгованості за кредитом; 5898,59 гривень - сума заборгованості за відсотками; 15399,43 гривень – комісія.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 21 липня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» Кізко Л.С. в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 червня 2017 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL2-62120 від 08.06.2017 року (далі – Кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти у сумі 28680,00 гривень., терміном до 07 червня 2022 року, на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити відсотки, за процентною ставкою 19,99 % річних та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором та зазначеними в Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту (додаток №1 до Кредитного договору).

Кредит видається на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі, а саме: поточні потреби у сумі 28680 гривень на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Кредобанк» (п. 1., п. 2.5 Кредитного договору).

Позичальник сплачує банку комісії: 1) за видачу кредиту одноразово в розмірі 0% від суми кредиту сплачується в день видачі кредиту; 2) за управління кредитом - щомісяця відповідно до Графіку платежів; 3) інші комісії, передбачені тарифами Банку, які стягуються при обслуговуванні Поточного рахунку для обслуговування кредиту (п.2.12 Кредитного договору).

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 2.4. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Сторонами кредитного договору узгоджено Графік платежів за кредитним договором № СL2-62120 від 08.06.2017, який є Додатком 1 до кредитного договору та містить узгоджені дати платежів, та їх суми з розмежуванням складової кожного платежу (погашення суми основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписуючи Кредитний договір відповідач, згідно з вимогами статей 3, 6, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Після підписання кредитного договору, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, у разі використання наданих коштів, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

АТ «Кредобанк» зобов`язання за кредитним договором № СL2-62120 від 08.06.2017 року виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 32906323 від 08 червня 2017 року про здійснення переказу на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 28680,00 гривень, призначення платежу: Надання кредиту ( ОСОБА_1 ), вiдп. до кред. дог. CL2-62120 вiд 08.06.17 року.

З наданих суду виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 08.06.2017 року по 24.06.2021 року, сформованих 27.05.2026 рокуАТ «Кредобанк», встановлено, що відповідач активно користувався коштами Банку, та частково погашав заборгованість, що свідчить про визнання ОСОБА_1 правовідносин між ним та Банком.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та додатками до нього.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту, у вигляді рівних сум – ануїтетного платежу, розмір якого визначено в п. 2.6. кредитного договору, що складає 1507 гривень.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконував кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Щодо наявності у ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» права вимоги до відповідача за Кредитним Договором № СL2-62120 від 08.06.2017 року, суд зазначає наступне.

Між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 від 25 червня 2021 року, за умовами якого АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» права грошової вимоги за Кредитними договорами, зазначеними у Додатку № 1 до Договору факторингу.

Згідно з Додатком № 1 до Договору факторингу № 250621/1 від 25.06.2021 року, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № СL2-62120 від 08.06.2017 року, загальний розмір заборгованості за яким складає 38606,42 гривень, з яких: 17308,40 гривень – сума основного боргу; 5898,59 гривень – сума процентів за користування кредитом; 15399,43 гривень - сума комісій (п. 971)

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» відповідно до укладеного Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 від 25 червня 2021 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № СL2-62120 від 08.06.2017 року.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення засобом поштового зв`язку на адресу позичальника ОСОБА_1 письмового повідомлення вих. 7020521 від 29.06.2021 року.

Після отримання права вимоги за кредитним договором, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій, направило відповідачу Повідомлення-вимогу про погашення заборгованості № СL2-62120 від 08.06.2017 року в розмірі 38606,42 гривень. Однак відповідач дану вимогу залишив без належного реагування та не сплатив наявну за ним заборгованість.

Відповідно до складеного ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту CL2-62120 від 08.06.2017 року складає 38606,42 гривень, з яких: 17308,40 гривень – прострочена заборгованість за кредитом (основна сума); 5898,59 гривень – заборгованість за відсотками; 15399,43 гривень – заборгованість за комісіями.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом враховується, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, в повному обсязі й згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», яке є правонаступником кредитора.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №CL2-62120 від 08.06.2017 року в розмірі 38606,42 гривень, з яких: 17308,40 гривень заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5898,59 гривень – заборгованість за відсотками; 15399,43 гривень – заборгованість за комісіями.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 6032 від 14.07.2026 року

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, заборгованість за кредитним договором №CL2-62120 від 08.06.2017 року в розмірі 38606,42 гривень, з яких: 17308,40 гривень заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 5898,59 гривень – заборгованість за відсотками; 15399,43 гривень – заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський