Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №212/1996/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/1996/25

1-кп/212/197/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052150001229 від 12.12.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за контрактом ВЧ НОМЕР_1 , судимого: 1) 08.06.2023 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 2) 07.08.2023 Франківським районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 407, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Сторони та інші учасники кримінального провадження: прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , представник потерпілих – адвокат ОСОБА_16 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисники ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу за контрактом на посаді майстра відділення розбирально-складальних робіт ремонтного взводу ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат», 09 грудня 2024 року приблизно о 18.00 годині, знаходячись у бліндажі підрозділу в лісовій смузі поблизу села Пазено Бахмутського району Донецької області, розпивав спиртні напої разом з військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_21 , солдатом ОСОБА_22 , сержантом ОСОБА_23 . Під час спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_21 виникла сварка на ґрунті неприязних відносин через побутові питання, в ході якої вони висловлювалися нецензурною лайкою на адресу один одного.

В цей же день, приблизно о 19.00 годині, під час виниклого на побутовому ґрунті конфлікту, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс ОСОБА_21 кулаком правої руки не менше трьох ударів в область грудної клітини, від чого ОСОБА_21 впав на ліжко, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої дії, схопив двома руками за шию ОСОБА_21 та почав її здавлювати, після чого, протримав в такий спосіб ОСОБА_21 , відпустив останнього та вони всі разом продовжили розпивати алкогольні напої.

У подальшому, в цей же день, приблизно о 20.30 годині, під час спільного розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_21 повторно виникла сварка, на ґрунті якої у ОСОБА_3 раптово виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_21 , реалізовуючи який ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні бліндажу за вказаною вище адресою розташування, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з мотивів помсти за образливі висловлювання на свою адресу, схопив ОСОБА_21 за одяг лівою рукою та наніс кулаком правої руки не менше двох ударів в область обличчя та голови останнього. Далі, відпустивши одежу ОСОБА_21 , ОСОБА_3 наніс йому кулаками лівої та правої руки не менше двох ударів в область обличчя та голови, від чого ОСОБА_21 впав на ліжко, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, коліном лівої ноги надавив йому на грудну клітину та, утримуючи правою рукою за голову, притиснув його до ліжка, при цьому лівою рукою схопив за шию та почав душити ОСОБА_21 до тих пір, поки останній не перестав подавати ознаки життя.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 ОСОБА_21 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, правої кисті, правої гомілки; тупої травми грудної клітини та живота з закритими двобічними множинними переломами ребер та грудини, синців грудної клітки та живота, а також механічної асфіксії від стиснення органів шиї з переломами під`язикової кістки, синців шиї від яких останній помер на місці події. Причиною смерті ОСОБА_21 стала механічна асфіксія від стиснення внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряк легень та головного мозку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, спочатку повністю визнав (судове засідання від 14.03.2025), а у подальшому в судовому засіданні від 08.07.2026 змінив свої покази та заперечив свою вину у пред`явленому обвинуваченні, не заперечував того, що між ним та потерпілим виник конфлікт, під час якого він лише один раз вдарив його і не вчиняв дії спрямовані на заподіяння смерті останньому і не мав наміру його вбивати.

Так, допитаний в судовому засіданні від 14.03.2025 обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що подія сталася в с. Пазено, під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_24 почав його ображати словесно, він (обвинувачений) намагався уникнути конфлікту, не хотів його бити, просив заспокоїтися, але він його змусив своєю поведінкою. Він наніс ОСОБА_25 удари, той заспокоївся, а потім знову почав, і обвинувачений не витримав знову вдарив і так сталося, що вбив, він не мав наміру вбити. Також, пояснив, що з ОСОБА_25 був знайомий біля чотирьох місяців, конфліктів раніше з ним не було, 09 грудня вони перебували в бліндажі, де вживали придбані напої в кількості 4 літрів приблизно до 2-х годин. Під час розпивання між ним та ОСОБА_25 виник конфлікт через образливу поведінку ОСОБА_25 , який словесно його ображав, хто перший почав бійку він не пам`ятає, можливо і він (обвинувачений), всі четверо розпивали спиртні напої, скільки випили не пам`ятає. Між першою та другою бійкою пройшло небагато часу. ОСОБА_25 випив і почав чіплятися, обвинувачений вдарив потерпілого, той впав на спальне місце. Очевидцями конфлікту були ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Заперечив те, що він ставав коліном на груди коліном, він (обвинувачений) лише тріпав його. Під час першої сварки він (обвинувачений) самостійно відпустив ОСОБА_25 . Під час другої сварки він схопив ОСОБА_25 за шию і тримав його, тому що останній хотів наносити удари. Тримав за шию біля 2 хвилин, після чого ОСОБА_25 встав і ще продовжив випивати, а потім ліг і не вставав. Зазначив, що він не дуже пам`ятає послідовність подій. Заявив, що розкаюється у вчиненому.

У подальшому допитаний в судовому засіданні від 08.07.2026 обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що до цього інциденту він не мав жодних конфліктів ні з ОСОБА_25 , ні з ОСОБА_26 та ОСОБА_28 . За тиждень або два до 09 грудня 2024 року був випадок, коли він перебував у відпустці і йому було доручено забрати ОСОБА_25 , він цього не зробив і коли приїхав до військової частини отримав догану за це. У військовій частині інший чоловік привіз ОСОБА_25 , до якого погано поставилися, і тоді він (обвинувачений) запропонував ОСОБА_25 забрати його додому, а звідти вони поїхали до військової частини, де йому повідомили, що з ним поїде ОСОБА_25 , на що він не заперечив. Коли вони поїхали до лазні, ОСОБА_25 запропонував купити горілку, він (обвинувачений) не заперечував. ОСОБА_25 придбав горілку, вони разом з ним випили, після чого ОСОБА_25 , який до цього коли був тверезий був «нормальний», почав сварку і з цього виник конфлікт. Не заперечив, що вдарив ОСОБА_25 і попав йому у горло, але він його не душив. Умислу вбивати ОСОБА_25 у нього не було і він цього не робив. На його думку, свідки його оговорили. Відповідаючи на питання, пояснив, що 09 грудня 2024 року він перебував на позиції біля с. Пазено Сіверськ, де жив окремо в бліндажі на відстані приблизно 500 метрів від бліндажа, де жили ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 . До їхнього бліндажу він прийшов близько 19.00 годині. Вони вчотирьох – він (обвинувачений), ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 випили приблизно 3 літри горілки. Приблизно о 22.00 – 23.00 годині між ним та ОСОБА_25 виник конфлікт з приводу пред`явлення претензій з боку останнього. ОСОБА_25 будь-яких тілесних ушкоджень йому не наносив. Натомість він (обвинувачений) хотів його ударити долонею і попав правою долоне між великим та вказівним пальцями в горло ОСОБА_25 , який сидів біля нього (обвинуваченого). Від удару ОСОБА_25 відкинувся назад, а він (обвинувачений) наказав йому закрити рота. ОСОБА_25 погодився і вони заспокоїлися, на цьому конфлікт припинився і більше нічого не було, більше він йому ударів не наносив і не душив. Після цього вони продовжили випивати, у тому числі і ОСОБА_25 , приблизно до першої години ночі, потім лягли спати. О шостій ранку він (обвинувачений) пішов до своєї позиції, поки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 і ОСОБА_25 ще спали. Про смерть ОСОБА_25 дізнався 12 грудня біля 17.00 годині від командира, обставини смерті йому не повідомили. В цей день він спілкувався з ОСОБА_26 , який казав йому, що ОСОБА_25 виходив до генератора і йому стало погано, а потім вони погрузили тіло і вони ОСОБА_26 та ОСОБА_27 поїхали, він (обвинувачений) залишився на позиції, забрав їхню зброю і чекав. 13 грудня за ним приїхала машина і його затримали. Також, пояснив, що коли повертався до ОСОБА_25 для нанесення удару, міг зачепити його ліктем. Конфлікт тривав приблизно 10 хвилин. Вказав, що частково визнає свою провину лише в тому, що відбувся конфлікт і він вдарив ОСОБА_25 , заперечив намір вбивати. Пояснив, що під проведення з ним слідчого експерименту, він розповідав все так, як було. Також, зазначив, що давав покази під час слідчого експерименту, як йому казали поліцейські. Після цього, на питання головуючого судді пояснив, що коли він вдарив ОСОБА_25 і попав в горло долонею, той впав назад і він (обвинувачений) також потягнувся за потерпілим, схопив його «за бари», коли ОСОБА_25 лежав, і в цей час міг рукою притиснути ОСОБА_25 , але після цього він відпустив ОСОБА_25 і той піднявся і вони всі продовжили вживати спиртне. Коли він (обвинувачений) лягав спати, ОСОБА_25 вже лежав на боці накритий спальником, він його не торкався. Свій стан сп`яніння після випитого спиртного вважав вище середнього, для нього випитого було забагато.

Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_3 заявив про те, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_25 , заявив про те, що розкаюється, вибачився перед потерпілими.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, вона повністю знайшла своє об`єктивне підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 суду показала, що вона є сестрою померлого ОСОБА_25 , який був військовослужбовцем, під час проходження військової служби не скаржився, йому подобалася військова частина, товариші, відзивався про всіх добре, брат був неконфліктний. Їй відомо зі слів брата, що він надав у борг комусь 8 000 грн, але подробиць вона не знає. 22 листопада 2024 року він по телефону їй повідомив, що його відправляють на «нуль». Востаннє брат їй телефонував 08 грудня 2024 року приблизно о 10-11 годині. ОСОБА_25 може охарактеризувати як працелюбного, спокійного, допомагав батькам, спиртними напоями не зловживав, випивав, як усі, після вживання спиртного не був агресивним. Загибель брата для неї тяжка втрата, оскільки він був люблячим братом, завжди турбувався про родину. У ОСОБА_25 залишилася ще мати похилого віку, дорослі дочка і син. У разі визнання обвинуваченого винуватим просила призначити йому суворе покарання в межах санкції статті.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 суду показала, що вона є дочкою потерпілого ОСОБА_25 . Батька призвали наприкінці весни 2024 року, вона його проводжала у військоматі, під час його служби вони спілкувалися по телефону раз або два рази на тиждень. Батько не був конфліктною людиною, допомагав матеріально, спиртними напоями не зловживав, міг випити на свята, після вживання не був агресивним, він був спокійною і веселою людиною. Під час несення військової служби батько ніколи не скаржився, про будь-які конфліктні ситуації їй невідомо. Просила призначити покарання на розсуд суду.

Допитаний в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_23 , звукозапис допиту якого був відтворений в судовому засіданні, пояснив, що він проходив військову службу разом із ОСОБА_29 протягом двох років, з ОСОБА_25 – протягом півроку. Вони проходили службу під ОСОБА_30 , виконували інженерні роботи. 08 грудня о 08.00 годині ОСОБА_25 і ОСОБА_29 поїхали в лазню, повернулися о 13.30 годині і з собою привезли приблизно 6 літрів горілки. Вони приблизно літр розпили одразу і ОСОБА_29 пішов до себе. 09 грудня о 19.00 годині ОСОБА_29 прийшов і вони – свідок, ОСОБА_27 , ОСОБА_25 і ОСОБА_29 почали вечеряти, під час вечері вживали горілку. Між ОСОБА_29 і ОСОБА_25 виник конфлікт, з якого приводу він не пам`ятає, щось ОСОБА_25 сказав ОСОБА_29 , і спочатку вони сварилися, а потім ОСОБА_29 вдарив ОСОБА_25 два-три рази в груди, і два-три рази – по ногах, а потім почав «придушувати», але вони відтягнути ОСОБА_29 від ОСОБА_25 . Вони – свідок, ОСОБА_29 і ОСОБА_27 продовжили вживати спиртне, випили приблизно по 100 грамів, і ОСОБА_25 знову сказав ОСОБА_29 щось пов`язане з грошима і горілкою, і останній знову вдарив ОСОБА_25 два-три рази в груди, потім повалив його на землю на «ліжко», «наскочив» на нього зверху, і почав душити, при цьому він тримав руки на горлі і роті ОСОБА_25 , вони ( ОСОБА_27 і свідок) намагалися відтягнути ОСОБА_29 , але не змогли. ОСОБА_29 говорив ОСОБА_25 : «Пес, здохнеш!». ОСОБА_25 опір не чинив. Все це тривало приблизно 2-3 хвилини, після чого ОСОБА_29 відпустив ОСОБА_25 , і той залишився лежати. Вони (свідок, ОСОБА_27 і ОСОБА_29 ) ще випили горілки, після чого ОСОБА_29 забрав залишки горілки і пішов до себе в бліндаж, який був на відстані 500 метрів. Він (свідок) накрив ОСОБА_25 , який весь цей час лежав, вони з ОСОБА_28 подивилися фільм і приблизно о 24-й годині лягли спати. Зранку наступного дня 10 грудня о 08.00 годині вони з ОСОБА_28 піднялися, пішли працювати, а ОСОБА_25 залишався на ліжку, вони його будили, але він не вставав. В 13.30 годині вони прийшли на обід, о 14.00 годині пішли працювати. Приблизно о 15.30 годині вони повернулися з роботи, ОСОБА_25 лежав на ліжку, вони думали, що йому погано після спиртного. Вони думали, що може він вставав і лягав, що йому погано і він спить. Вони з ОСОБА_28 повечеряли, та лягли спати приблизно о 23.30 годині. Зранку 11 грудня встали, ОСОБА_27 будив ОСОБА_25 , який той лежав на ліжку, вони думали, що він спить, думали, що може він вставав вночі і йому погано і він продовжує спати, і приблизно о 09.00 годині пішли на роботу. Повернулися на обід, і ОСОБА_27 почав будити ОСОБА_25 , але той вже був мертвий. Вони перевірили пульс, пульсу не було. Дуда побіг за старшим на ім`я ОСОБА_31 , той прийшов, також перевірив пульс і сказав: «Що вже допилися, хлопці? Один вже 200-й», викликав машину і вони - свідок, ОСОБА_27 і ОСОБА_29 погрузили тіло і відвезли в Слов`янськ, в якусь лікарню, куди саме він не знає. Потів їх відвезли в Краматорськ в лікарню на визначення стану алкогольного сп`яніння. Дімі вони не розказували про конфлікт між ОСОБА_29 і ОСОБА_25 , лише сказали, що знайшли ОСОБА_25 мертвим в ліжку. ОСОБА_25 може охарактеризувати як не конфліктного, вживав спиртне; ОСОБА_29 він (свідок) побоювався, ставиться до нього нейтрально. Також, пояснив, що загалом в той день на чотирьох вони випили біля 5 літрів горілки; окрім них – свідка, ОСОБА_32 , ОСОБА_29 і ОСОБА_25 , в той вечір ніхто не приходив, вони були вчотирьох. Також, пояснив, що за весь час з вечора 9 грудня по обід 11 грудня ОСОБА_25 лежав, не змінюючи положення, він (свідок) не бачив, щоб ОСОБА_25 рухався чи пересувався. На питання захисника, свідок ОСОБА_23 пояснив, що коли ОСОБА_29 душив ОСОБА_25 , останній один раз хрипнув, після чого ОСОБА_29 його відпустив, ОСОБА_25 перевернувся на бік і попросив його накрити. На питання прокурора, свідок пояснив, що після того, як ОСОБА_29 душив, ОСОБА_25 не змінював положення, не рухався, не пересувався, він (свідок) такого не пам`ятає. Він (свідок) особисто до ОСОБА_25 за весь цей час не підходив. Зазначив, що з ним (свідком) проводився слідчий експеримент, під час якого він все розказував, показував, як наносилися ОСОБА_33 удари, в якому вони були положенні, була відео зйомка.

Допитаний в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_22 , звукозапис допиту якого був відтворений в судовому засіданні, пояснив, що він є військовослужбовцем, проходив службу з ОСОБА_29 , з ОСОБА_25 в одному підрозділі. 08 грудня 2024 року о 08.00 годині ОСОБА_25 з ОСОБА_29 поїхали в Миколаїв у лазню. Він (свідок) з сержантом ОСОБА_26 залишилися в бліндажі. У проміжку часу між 13.00 та 14.00 годиною ОСОБА_29 з ОСОБА_25 повернулися, у них з собою була недопита літрова пляшка горілки, яку вони у подальшому розпили в бліндажі, і коли стемніло ОСОБА_29 пішов до свого бліндажу, який розташований на відстані приблизно 400-500 метрів. Це було в неділю. Наступного дня 09 грудня ОСОБА_29 знову прийшов і вони продовжили пити спиртне. Приблизно ввечері, було вже темно, в процесі розпивання між ОСОБА_29 і ОСОБА_25 виник конфлікт з приводу відпустки, яку ОСОБА_29 був вимушений перервати через ОСОБА_25 , якого необхідно було забрати з ОСОБА_34 і привезти до підрозділу, а також з приводу грошових коштів в розмірі 8 000 гривень і вони щось не поділили горілку. Вони ( ОСОБА_25 і ОСОБА_29 ) сиділи поряд один з одним і в ході сварки на фоні вживання спиртного ОСОБА_29 вдарив ОСОБА_25 по ногах, перед цим вдарив два-три рази в груди, завалив його на спину на землю на імпровізоване ліжко, потім став коліном на груди ОСОБА_25 і почав душити двома пальцями, все відбувалося швидко, він (свідок) з ОСОБА_26 не встигли зреагувати, коли ОСОБА_29 сам відпустив ОСОБА_25 . Вони всі разом, вчотирьох, продовжили вживати спиртні напої. Знову вдруге виник конфлікт, під час якого ОСОБА_29 знову вдарив ОСОБА_25 в голову декілька разів, той знову впав на спину на спальне місце, ОСОБА_29 знову на нього заліз, став коліном на груди, притиснув правою рукою голову, а лівою почав душити за горло, ОСОБА_25 почав хрипіти, все це відбувалося десь 2 хвилини, у ОСОБА_25 почала дриґатися нога. Він (свідок) з ОСОБА_26 намагалися відтягнути ОСОБА_29 , не змогли, а потім ОСОБА_29 сам відпустив ОСОБА_25 , який залишився лежати на спині. Після цього ОСОБА_29 заспокоївся і вони разом з ОСОБА_26 продовжили вживати спиртне. ОСОБА_25 весь час залишався лежати на ліжку, але коли вони лягали спати він був на боці. Коли ОСОБА_25 змінив положення, він (свідок) не може сказати. Він (свідок) вважає, що ОСОБА_26 накрив ОСОБА_25 , але він (свідок) не пам`ятає цього. ОСОБА_29 залишався в бліндажі ночувати, але коли зранку 10 грудня вони прокинулися, ОСОБА_29 вже не було. Він (свідок) торкнувся рукою ОСОБА_25 зва плече через ковдру, покликав на роботу, сказав доганяти їх і вони з ОСОБА_26 пішли працювати. ОСОБА_25 не рухався і не відповідав, вони подумали, що він спить після спиртного. Потім прийшли на обід, покликали ОСОБА_25 , той не реагував, вони його не чіпали, подумали, що йому погано, і пішли знову працювати. Коли стемніло повернулися, покликали ОСОБА_25 вечеряти, той не реагував, вони не бачили може він виходив з бліндажа, може вставав, потім вони повечеряли, подивилися фільм, лягли спати. В середу 11 грудня зранку знову зібралися на роботу, покликали ОСОБА_25 , але не чіпали його, той знову не реагував, вони вирішили нехай він лежить спить до обіду, і пішли. Приблизно о 14.30 годині повернулися випити каву, і подумали, щось ОСОБА_25 довго лежить, другий день вже, тоді він (свідок) потряс його за плече, розвернув його, а в нього рука заклякла в одному положенні, стягнув ковдру з тіла, від чого розстебнулася кофта і побачили, що у нього від шиї до живота суцільний «синяк» чорно-синього кольору, а тіло задеревеніло. Він (свідок) побіг до ОСОБА_29 , і вони разом пішли до «старшого» на ім`я ОСОБА_31 , якому він (свідок) про конфлікт між ОСОБА_29 і ОСОБА_25 не розказав, не хотів при ОСОБА_29 це робити, оскільки той «молодий і агресивний». ОСОБА_31 прийшов, перевірив пульс, пульсу не було, викликав машину. Вони (свідок, ОСОБА_26 і ОСОБА_29 ) винесли тіло, погрузили його на машину, і вони з ОСОБА_26 поїхали, а ОСОБА_29 залишився. Тіло вони занесли в якесь приміщення, залишили там, а потім поїхали пройти тест на сп`яніння. Також, пояснив, що усього, окрім недопитої літрової пляшки, у них було дві пляшки горілки по 3 літри, тобто загалом 6 літрів горілки на чотирьох; окрім них – свідка, ОСОБА_32 , ОСОБА_29 і ОСОБА_25 , в той вечір ніхто не приходив, вони були вчотирьох; ОСОБА_25 не погрожував ОСОБА_29 , не бив його. Не може сказати чи змінював положення ОСОБА_25 , оскільки було темно в бліндажі, але за весь цей час ОСОБА_25 не стогнав, не говорив, не реагував, не рухався. Зазначив, що з ним (свідком) проводився слідчий експеримент, під час якого він все розказував, показував, як відбувався конфлікт. На питання захисника, свідок пояснив, що коли ОСОБА_29 відпустив ОСОБА_25 після того як припинив душити, ОСОБА_25 залишився лежати на спині, але він (свідок) не впевнений, ОСОБА_25 нічого не казав, мовчав. Також, пояснив, що коли він торкався плеча і ноги, коли намагався розбудити ОСОБА_25 10 грудня, нога не ворушилася, а чи був він закляклий, холодний чи теплий не може сказати, оскільки тіло було під ковдрою, а він (свідок) за весь цей час з вечора 09 грудня до 11 грудня не перевіряв чи живий ОСОБА_25 : не перевіряв дихання, пульс.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_35 суду пояснив, що він є лікарем-судовим експертом Слов`янської філії бюро СМЕ, стаж роботи 11 років. Згідно висновків № 778 та 778/1 проведенню експертного дослідження передувало дослідження трупа, яке було проведено 12.12.2024 у період часу з 10.00 по 11.40 годину, саме з цього часу відраховувався час смерті. Смерть ОСОБА_25 могла настати у зазначені в обвинувальному акті час та дату, а саме приблизно о 20.00 годині 09.12.2024, тобто за дві з половиною доби до дослідження трупа, що було встановлено за ознаками, виявленими під час експертизи, зокрема гнильними змінами трупу. Виявлені у трупа ушкодження, які не пов`язані з причиною смерті – травми грудної клітини та живота, могли утворитися від дії тупого предмету, це могли бути і руки, і ноги або інший тупий предмет, у тому числі коліно, за механізмом нанесення, який був вказаний у слідчих експериментах. Закритий перелом під`язикової кістки утворюється внаслідок здавлення певного часу руками шиї, це є весь комплекс повної механічної асфіксії, яка розвивається від голодання кисню, і від 3 до 5 хвилин настає смерть. Протягом цих 3-5 хвилин особа, якій завдаються такі ушкодження, якщо її утримують, не може вчиняти активні дії. Також, експерт роз`яснив, що після зламу кістки, але без здавлення шиї, особа може вчиняти певні активні дії (пересуватися, перевертатися, але кричати не може), але для розвитку повної механічної асфіксії, як це було встановлено у потерпілого, шию потрібно утримувати і тоді це призведе протягом 3-5 хвилин до настання смерті, оскільки повністю перекриваються дихальні шляхи. Скільки може прожити особа після переламу під`язикової кістки без подальшого здавлення шиї, експерт не може сказати, оскільки це виходить за межі його компетенції. За таких обставин, які викладені були у слідчих експериментах та допиті, потерпілому здавлювали руками шию і коліном притискали грудну клітину, а тому він не міг вчиняти такі дії як перевертатися, кружитися. Після припинення утримання шиї потерпілий вже був або непритомний або міг бути вже неживим. Саме протягом цих 3-5 хвилин, коли потерпілого утримували за шию, у нього була зламана під`язикова кістка і розвилася на протязі 3-5 хвилин повна механічна асфіксія, і після припинення утримання шиї, вірогідніше потерпілий був вже мертвий. Причиною смерті потерпілого є механічна асфіксія, стиснення шиї руками з переломом під`язикової кістки. Також, експерт роз`яснив, що під`язикова кістка ламається при удушенні, тобто під час стискання шиї. Після припинення утримання шиї потерпілого і настання механічної асфіксії останній не міг вчиняти активні дії: перевертатися, намагатися піднятися.

Крім вищезазначених показів потерпілих та свідків, частково показів обвинуваченого ОСОБА_3 , винуватість останнього в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована, і які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

витягом з ЄРДР № 12024052150001229, згідно з яким 12.12.2024 зареєстроване вказане кримінальне провадження на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб про те, що 12.12.2024 до Слов`янського відділення СМЕ з зони бойових дій було доставлено тіло загиблого військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ознаками насильницької смерті. Труп було виявлено 11.12.2024 близько о 15.00 год в районі н.п. Пазено, Бахмутського району Донецької області;

/т. 1, а.к.п. 194/

протоколом огляду місця події та трупа від 12.12.2024 з фототаблицею, складеному слідчим в присутності двох понятих та за участю спеціаліста – судово-медичного експерта ОСОБА_36 , згідно з яким оглянуто труп особи чоловічої статі, тіло розташоване на спині, ноги прямі, руки випрямлені вздовж тіла, тіло одягнуто вштани зеленого кольору, флісова кофта зеленого кольору, светр чорного кольору, натільна білизна чорного кольору. При огляді трупа виявлені тілесні ушкодження: на верхньому та нижньому повіці обох очей по одному синцю неправильної овальної форми, багряно-фіолетового кольору, на передній поверхні грудної клітини на всьому протязі з переходом на черевну порожнину синець розлитого характеру, багряно-синюшного кольору, на тильній поверхні правої кисті синець аналогічного характеру, на передній поверхні правої гомілки на всьому протязі синець розлитого характеру, багряно-фіолетового кольору, на передній поверхні шиї синець багряно-синюшного кольору. Після огляду труп направлений для проведення СМЕ (розтину) у Слов`янське відділення бюро СМЕ; .

/т.1, а.к.п. 200-206/

протоколом відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 12.12.2024, згідно з яким слідчим за участі судово-медичного експерта ОСОБА_36 було відібрано з рук трупа ОСОБА_21 зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки, які упаковано в паперовий конверт з пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії;

/т. 1, а.к.п. 208/

протоколом огляду предмету з фототаблицею від 13.12.2024, згідно з яким слідчий в присутності понятих, оглянув виявлені та вилучені піж час проведення огляду місця події та трупу, одяг трупу ОСОБА_21 , а саме штани зеленого кольору, флісова кофта зеленого кольору, шкарпетки зеленого кольору, труси зеленого кольору, светр чорного кольору, футболка зеленого кольору (камуфляж), які при візуальному огляді механічних пошкоджень не мають, слідів речовини бурого кольору, схожої на кров, на них не виявлено. Після огляду речі були поміщені до проліпропіленого мішку білого кольору, скріплений биркою з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії;

/т. 1, а.к.п. 209-214/

висновком експерта № 778 від 11.01.2025, складеним за результатом проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з яким:

смерть ОСОБА_21 настала внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками, ускладненої загальним венозним повнокров`ям внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряком легень та головного мозку;

смерть настала більше однієї доби до моменту дослідження трупа в морзі;

виявлена при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_21 механічна асфіксія від стиснення органів шиї з переломами під`язикової кістки, синці шиї, утворилися незадовго до настання смерті, внаслідок стиснення шиї тупими предметами, якими могли бути руки, і стосовно живих осіб має ознаки небезпечні для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, та перебуває у прямому причино-наслідковому зв`язку з настанням смерті;

тупа травма грудної клітини та живота з закритими двобічними множинними переломами ребер та грудини, синці грудної клітки та живота, утворилися від неодноразової взаємодії з тупими предметами, незадовго до настання смерті, і стосовно живих мають ознаки середнього тяжкості, і не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті;

синці повік обох очей, правої кисті, правої гомілки, утворилися не менше ніж від трьох травматичних впливів тупих предметів (предмету), незадовго до настання смерті, і стосовно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті;

при судово-токсикологічній експертизі крові від трупа етиловий спирт не виявлено;

/т. 1, а.к.п. 221-223/

протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2024, зафіксованого за допомогою відеокамери, складеного за участю свідка ОСОБА_22 , трьох статистів, начальника СВ Бахмутського РВП ОСОБА_37 , та у присутності двох понятих, згідно з яким свідок ОСОБА_27 розповів та показав як відбувалися події, а саме: 08.12.2024 він, ОСОБА_26 , ОСОБА_25 та ОСОБА_38 весь день вживали спиртні напої. 09.12.2024 він, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_38 не вийшли на роботу, вживали спиртні напої, приблизно о 19.00 між ОСОБА_25 та ОСОБА_29 вини словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_29 наніс удар правою рукою в область грудної клітини, потім ще один, після чого накинувся на ОСОБА_25 та почав його душити обома руками близько хвилини, після чого відпустив. Приблизно через півтори години ОСОБА_29 знову через словесний конфлікт накинувся на ОСОБА_25 , наніс йому удар коліном правої ноги в область грудної клітини, та по одному удару лівою та правою руками, після чого повалив ОСОБА_25 на ліжко, на якому останній сидів, та почав душити: правою рукою притримував та притискав голову ОСОБА_25 до ліжка, а лівою рукою давив на горло та душив. Через деякий час ОСОБА_25 почав хрипіти та задихатися. Він (свідок) та ОСОБА_26 з різних боків намагалися відтягнути ОСОБА_29 від ОСОБА_25 . Загалом ОСОБА_29 душив ОСОБА_25 протягом приблизно 2-3 хвилини. Після чого ОСОБА_29 самостійно відпустив ОСОБА_25 та сів за стіл. Свідок ОСОБА_27 та ОСОБА_26 також сіли за стіл та продовжили вживати спиртні напої. ОСОБА_25 в цей час залишався на ліжку. Згодом вони лягли спати. На ранок наступного дня ОСОБА_29 , який залишався ночувати з усіма, пішов. Він ( ОСОБА_27 ) та ОСОБА_26 прокинулися пізніше, приблизно о 08.00 год ОСОБА_25 лежав на ліжку, накритий ковдрою. 10.12.2024 ОСОБА_27 та ОСОБА_39 не чіпали весь день, а самі пішли на роботу. Ввечері, коли повернулися, побачили, що ОСОБА_25 так і лежав на ліжку. Наступного дня, 11.12.2024 зранку ОСОБА_27 намагався розбудити ОСОБА_25 на роботу, але в нього це не вийшло. По обіді вони повернулися з роботи до бліндажу. Дуда знову почав будити ОСОБА_25 , і знявши з нього ковдру, помітив, що у нього відкритий рот, холодна рука та закляклі пальці, і в цей момент ОСОБА_27 зрозумів, що ОСОБА_25 «200». Після чого ОСОБА_27 повідомив про це старшому. Тіло ОСОБА_25 вивезли у морг. Покази свідка ОСОБА_32 були відтворені під відеозапис статистами. До протоколу додано ДВД-диск, відеозапис на якому був відтворений у судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження;

/ т. 2, а.к.п. 1-5/

протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2024, зафіксованого за допомогою відеокамери, складеного за участю свідка ОСОБА_23 , двох статистів, начальника СВ Бахмутського РВП ОСОБА_37 , та у присутності двох понятих, згідно з яким свідок ОСОБА_23 розповів та показав як відбувалися події, а саме: 08.12.2024 його сусід ОСОБА_25 привіз з міста горілку до бліндажа, де мешкали ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , та ОСОБА_26 , і вони всі разом, а також знайомий військовослужбовець ОСОБА_40 , який приєднався до них, вживали горілку вчотирьох неділю та понеділок. У понеділок ввчечері близько 19.00 між ОСОБА_29 та ОСОБА_25 виник словесний конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_29 наніс три удари правою рукою в область грудної клітини ОСОБА_25 , після чого повалив його на ліжко, на якому той сидів, та почав душити правою рукою в районі горла, лівою рукою притримуючи обличчя, змінюючи руки. Приблизно через хвилину ОСОБА_29 відпустив ОСОБА_25 . Вони всі разом знову сіли до столу та продовжили вживати спиртні напої. Десь через годину між ОСОБА_25 та ОСОБА_29 знову виник конфлікт. Спочатку ОСОБА_29 наніс удар ногою по нозі ОСОБА_25 , а після наніс не менше трьох ударів в область грудної клітини та близько трьох ударів в область обличчя. ОСОБА_25 обличчя прикривав руками. Далі ОСОБА_29 повалив ОСОБА_25 та знову почав його душити тримаючи одну руку на обличчі, а іншу на горлі. Через хвилину ОСОБА_25 захрипів, у нього почала смикатися ліва нога. Він ( ОСОБА_26 ) з ОСОБА_28 намагалися його віддягти, але нічого не вийшло. ОСОБА_29 душив його протягом 2-3 хвилин, після наніс ще два удари в область грудної клітини. Після чого ОСОБА_29 зліз з ОСОБА_25 , який залишився лежати на ліжку. Він ( ОСОБА_26 ), ОСОБА_27 та ОСОБА_29 повернулися до столу та продовжили вживати спиртні напої. Від ОСОБА_25 в цей час лунали звуки хрипу. Повернувся на лівий бік. Вони його накрили покривалом. Ввечері того ж дня ОСОБА_29 забрав залишки спиртного та пішов до себе. ОСОБА_26 з ОСОБА_28 лягли спати. 10.12.2024 вони з ОСОБА_28 прокинулися та зібралися на роботу. ОСОБА_25 лежав у ліжку, не вставав. Повернувшись з роботи вони з ОСОБА_28 , помітили, що ОСОБА_25 так і лежить у ліжку. Наступного дня, 11.12.2024 виявили приблизно в обід, що ОСОБА_25 не подає ознак життя, після чого доповіли старшому. Пізніше у той же день вивезли тіло у м. Слов`янськ у морг. Під час слідчого експерименту статисти відтворювали слова свідка ОСОБА_26 під відеозапис. До протоколу додано ДВД-диск, відеозапис на якому був відтворений у судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження;

/т. 2, а.к.п. 13-17/

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13.12.2024, згідно з яким 12 грудня 2024 року о 23.20 год, в присутності захисника ОСОБА_17 , із застосуванням технічних засобів фіксації (фотографування) був затриманий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, якому повідомлені підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснені йому права, а також в присутності понятих був проведений обшук затриманого, під час якого у нього були вилучені: зрізи нігтьової пластини з лівої та правої руки, зразки букального епітелію, чоловіча куртка темно-зеленого кольору, штани чоловічі військові (пік сель), які упаковані з пояснювальними написами та підписами учасників. Копію протоколу отримали підозрюваний ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_17 ;

/т. 2, а.к.п. 22-25/

ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 13.12.2024, якою накладений арешт на майно, вилучене 12.12.2024 у ОСОБА_3 , а саме штани зеленого кольору типу «піксель» камуфльовані з нашаруванням РБК, куртку темно-зеленого кольору;

/т. 2, а.к.п. 32/

матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.12.2024 № 4532, за фактом смерті військовослужбовця призваного по мобілізації солдата ОСОБА_21 , за результатом проведення якого встановлено, що факт смерті водія-механіка ремонтного відділення автомобільної техніки ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону управління військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця солдата ОСОБА_21 настала внаслідок нанесення солдатом ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді механічної асфіксії внаслідок стискання шиї руками, напад із здавленням та задушенням з метою вбивства чи нанесення ушкодження на підставі розділу 11 наказу Міноборони № 332від 27.10.2021, вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважати такою, що пов`язана з проходженням військової служби в ЗСУ, та не пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в ЗСУ по захисту Батьківщини (пункт 2 Розділу 5 Акту, пункт 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2025 № 502);

/т. 2, а.к.п. 67-183/

протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2024, зафіксованого за допомогою відеокамери, складеного за участю підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_17 , начальника СВ Бахмутського РВП ОСОБА_37 , статиста та у присутності двох понятих, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_29 розповів та показав як відбувалися події, а саме 08.12.2024 він разом із ОСОБА_25 поїхали до м. Миколаївка, де придбали спиртні напої, харчові продукти та повернулися близько 18.00. Він прийшов у сусідній бліндаж, де мешкали ОСОБА_41 , ОСОБА_24 та ОСОБА_42 , та вони почали вживати спритні напої. Близько 18.00 у нього ( ОСОБА_29 ) з ОСОБА_25 виник конфлікт на тему проходження військової служби, в ході якого ОСОБА_25 почав висловлювати стосовно ОСОБА_29 образи на що останній вдарив його рукою в область шиї один раз та один раз в область обличчя, від чого ОСОБА_25 перекинувся назад, потім піднявся та продовжив висловлювати образи. Він ( ОСОБА_29 ) знов не витримав та завдав ще удару рукою в область голови, від чого ОСОБА_25 перекинувся назад на ліжко. Близько о півночі 09.12.2024 ОСОБА_25 знов почав висловлювати образи і ОСОБА_29 , знов не витримавши, схопив правою рукою його за шию, тримаючи лівою рукою за чоло, привалив його, придавивши своїм тілом грудну клітину, зробивши опір на неї і почав душити. Через декілька хвилин він відпустив ОСОБА_25 , повернувся за стіл, а ОСОБА_25 залишався на ліжку. ОСОБА_3 показав як саме завдавав удари, а саме посадив статиста ( ОСОБА_25 ) на стілець, де правою рукою затиснув шию статиста, після чого лівою рукою взяв за потилицю та завдав знов удару по обличчю правою рукою. Далі ОСОБА_3 показав як повалив на ліжко статиста, опірся на коліно зліва від статиста та правою рукою пережав ділянку шиї, а лівою рукою тримав за чоло та вказав, що тиснув в область грудної клітини ліктями. До протоколу додано ДВД-диск, відеозапис на якому був відтворений у судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження;

/т. 2, а.к.п. 184-187/

протоколом отримання зразків для експертизи від 13.12.2024, згідно з яким слідчим за участі захиснка було відібрано у ОСОБА_3 зразки букального (защічного) епітелію, які упаковано в паперовий конверт з підписами учасників слідчої дії;

/т. 2, а.к.п. 191/

висновком експерта № 522/565-БД від 24.01.2025, складеним за результатом проведення судово-медичної експертизи штанів, кофти потерпілого ОСОБА_21 , штанів, куртки підозрюваного ОСОБА_3 , згідно з яким на кофті з ворсистої тканини зеленого кольору (об`єкти №№22-24) і на штанах «піксельним» малюнком зеленого кольору (об`єкти №№25,26), встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини; на ремені (об`єкти №№27,28) наявність крові не встановлена; на куртці з тканини темно-зеленого кольору в об`єктах №№1-3, яка належить підозрюваному ОСОБА_3 , встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини; в інших слідах – об`єкти №№4-9 на куртці з тканини темно-зеленого кольору і на штанах з «піксельним» малюнком зеленого кольору (об`єкти №№10-21), які належать підозрюваному ОСОБА_3 , наявність крові не встановлена;

/т. 2, а.к.п. 9-12/

висновком експерта № 522/566-БД від 29.01.2025, складеним за результатом проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту обох рук підозрюваного ОСОБА_3 , та потерпілого ОСОБА_21 , згідно з яким в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_21 (об`єкти №№ 3,4) наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні виявлені епітеліальні клітини з ядрами; в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1,2) наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні виявлені епітеліальні клітини з ядрами;

/т. 2, а.к.п. 14-16/

протоколом огляду предмету від 23.12.2024, згідно з яким слідчий за участю свідка ОСОБА_43 провів огляд мобільного телефону, який добровільно надав свідок, в ході якого виявлено 9 фотографій та 1 відеозапис тривалістю 43 с, зроблений у період часу з 12.40 по 12.48 13.12.2024, на яких зафіксовано вхід до бліндажа, який знаходиться поблизу населеного пункту Пазено Бахмутського району Донецької області (координати 48.801538 37.990860) та у якому 11.12.2024 був виявлений військовослужбовець ОСОБА_21 без ознак життя, загальний вид середини бліндажа, спальне місце ОСОБА_21 , де останнього 11.12.2024 було виявлено без ознак життя; під час огляду фотографій та відеозапису слідів РБК або зброї не виявлено.

Фотографії та відеозапис було скопійовано та записано на ДВД-диск, який постановою слідчого від 23.12.2024 визнаний речовим доказом, доданий до протоколу огляду і його вміст був відтворений у судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження;

/т. 2, а.к.п. 20-24/

висновком експерта № 07/01 за результатами проведення психологічної експертизи від 24.01.2025, згідно з яким процес відтворення підозрюваним ОСОБА_3 обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчого експерименту, проведеного за його участі 13.12.2024) має психологічні особливості, зокрема відсутні ознаки інформаційно-випереджального впливу, впливу комунікативних перешкод та невербальної комунікації учасників слідчої дії на реконструкцію подій ОСОБА_3 ; наявні психологічні умови, що сприяли самостійній комунікативній діяльності під експертного.

Комунікативна діяльність підозрюваного ОСОБА_3 у процесі відтворення ним подій, які мали місце 09.12.2024, під час проведення слідчого експерименту за його участю від 13.12.2024, має психологічну характеристику, зокрема наявне ініціативне керування власним процесом комунікації, вибірковість реконструкцій подій; наявна низька ініціативність у кримінально-релевантному фрагменті; відсутня повнота відображення кримінально-значимої події; у підекспертного відсутні ознаки станів переляку, страху, вимушеної спонуки до спілкування.

В поведінці підозрюваного ОСОБА_3 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним певних подій під час проведення слідчого експерименту за участю; ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії відсутні;

/т. 3, а.к.п. 33-40/

висновком експерта № 08/01 за результатами проведення психологічної експертизи від 07.02.2025, згідно з яким процес відтворення свідком ОСОБА_22 обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії, проведеної за участі цієї особи) має психологічні особливості, зокрема відсутні ознаки інформаційно-навідного та інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді під експертного, не виявлено впливу комунікативних перешкод та невербальних засобів учасників слідчої дії на реконструкцію подій ОСОБА_22 , наявні психологічні умови, що сприяли самостійній комунікативній діяльності під експертного.

Комунікативна діяльність ОСОБА_22 у процесі відтворення ним подій, що зафіксована у наданому на дослідження відеофайлі, має психологічну характеристику, зокрема наявна висока ініціативність діалогової активності в кримінально-значимих фрагментах та загалом висока ініціативність протягом усієї слідчої дії, наявна логічна узгодженість реконструйованих подій, ознаки станів переляку, страху, вимушеної спонуки до спілкування відсутні.

Відтворення ОСОБА_22 певних подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 13.12.2024 має ознаки, властиві для самостійного; відсутні ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії;

/т. 3, а.к.п. 51-59/

висновком експерта № 09/01 за результатами проведення психологічної експертизи від 17.02.2025, згідно з яким процес відтворення свідком ОСОБА_23 обстановки та обставин події (за матеріалами відеозапису слідчої дії, проведеної за участю цієї особи) має психологічні особливості, зокрема відсутні ознаки інформаційно-навідного та інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді під експертного, не виявлено впливу комунікативних перешкод та невербальних засобів учасників слідчої дії на реконструкцію подій ОСОБА_23 , наявні психологічні умови, що сприяли самостійній комунікативній діяльності під експертного.

Комунікативна діяльність ОСОБА_23 у процесі відтворення ним подій, що зафіксована у наданому на дослідження відео файлі, має психологічну характеристику, зокрема наявна достатня ініціативність діалогової активності в кримінально-значимих фрагментах та загалом достатні ініціативність протягом усієї слідчої дії, наявні коливання реконструктивної діяльності, наявна логічна узгодженість реконструйованих подій, ознаки стані переляку, страху, вимушеної спонуки до спілкування відсутні.

Відтворення ОСОБА_23 певних подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 13.12.2024 має ознаки, властиві для самостійного; відсутні ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії;

/т. 3, а.к.п. 69-79/

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2025, якою постановлено здійснити допит свідків, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , в судовому засіданні, за участю слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника ;

/т. 3, а.к.п. 87/

журналом судового засідання від 06.02.2025, у якому відбувся допит свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , з фіксацією його за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження;

/т. 3, а.к.п. 88-93/

висновком експерта № 778/1 від 25.01.2025, складеним за результатом проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з яким:

в момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_21 міг знаходитися як у вертикальному або близькому до такого положенні, так і у горизонтальному або близькому до такого положенні; після розвитку механічної асфіксії з переломами під`язикової кістки ОСОБА_21 втратив свідомість та не міг здійснювати активні цілеспрямовані дії, а саме пересуватися, кричати, чинити опір тощо.

Не виключається можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_21 за обставин, на які вказали підозрюваний ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 13.12.2024; свідок ОСОБА_22 під час проведення слідчого експерименту від 12.12.2024; свідок ОСОБА_23 під час проведення слідчого експерименту від 13.12.2024.

Для утворення механічної асфіксії з переломами під`язикової кістки, синці шиї, достатньо одного стиснення шиї тупими предметами, якими могли бути руки; тупа травма грудної клітини та живота з закритими двобічними множинними переломами ребер та грудини, синці грудної клітки та живота, утворилися від неодноразової взаємодії з тупими предметами; синці повік обох очей, правої кисті, правої гомілки, утворилися не менше ніж від трьох травматичних впливів тупих предметів.

Характер тілесних ушкоджень свідчить про те, що після отримання перелому під`язикової кістки до моменту настання смерті, пройшов дуже короткий проміжок часу, що перевищує декілька хвилин (середня тривалість розвитку асфіксії від 3 до 5 хвилин); враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, можна вважати, що смерть його настала більше однієї доби до моменту дослідження в морзі;

/т. 3, а.к.п. 98-101/

Інші документи, що містяться у матеріалах кримінального провадження, суд не бере до уваги, оскільки вони не містять інформації, що має значення для предмету доказування, а лише підтверджують законність проведених у кримінальному провадженні процесуальних дій.

На переконання суду, наведені докази є належними, допустимими, достовірними,та у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для повного і всебічного встановлення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Покази свідка ОСОБА_23 в частині того, що ОСОБА_21 після припинення його утримання ОСОБА_3 перевернувся і попросив його накрити, суд вважає неспроможними і такими, що спростовуються сукупністю інших доказів і, насамперед, висновками судово-медичної експертизи (висновки експерта № 778 від 11.01.2025, № 778/1 від 25.01.2025), а також показами експерта в судовому засіданні, згідно з якими після припинення утримання ОСОБА_44 , останній після розвитку механічної асфіксії з переломами під`язикової кістки втратив свідомість та не міг здійснювати активні цілеспрямовані дії, а саме пересуватися, кричати, чинити опір тощо.

Крім того, зазначені покази ОСОБА_23 спростовуються і показами свідка ОСОБА_22 , наданими під час його допиту в порядку ст. 225 КПК України, проведення слідчого експерименту з ним, а також показами обвинуваченого, наданими під час проведення слідчого експерименту, згідно з якими після того, як ОСОБА_3 припинив утримувати ОСОБА_21 за шию (душити) та тиснути коліном на грудну клітину, останній залишився лежати на спальному місці, не рухався і не говорив, тоді як ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 продовжили вживати спиртні напої. При цьому, свідок ОСОБА_22 показав, що він не бачив чи перевертався ОСОБА_21 , але вказав, що той нічого не говорив і залишився лежати, але в якому положенні він не пам`ятає.

Також, такі покази ОСОБА_23 суд оцінює з точки зору встановлених під час судового розгляду обставин, а саме перебування свідка в стані алкогольного сп`яніння після вжитого спиртного в кількості 3-6 літрів на чотирьох осіб, про що надавали покази і обвинувачений ОСОБА_3 , і свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також зважає на те, що у тому ж судовому засіданні під час його допиту, ОСОБА_23 на питання прокурора пояснив, що не пам`ятає чи змінював положення або рухався ОСОБА_25 після того, як ОСОБА_29 припинив його душити.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_3 щодо часткового визнання ним своєї провини, який не заперечував факт конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_21 , нанесення останньому удару в область шиї, суд розцінює як спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне протиправне діяння, оскільки настання смерті потерпілого внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками, ускладненої загальним венозним повнокров`ям внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряком легень та головного мозку, за встановлених судом обставин, знайшли підтвердження сукупністю вище приведених доказів, зокрема показами свідків, висновками експерта, проведеними слідчими експериментами, у тому числі з обвинуваченим, які узгоджуються між собою і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 не заперечував виникнення конфлікту із потерпілим, обставини, за яких виник конфлікт – під час розпивання спиртних напоїв у бліндажі, де проживав ОСОБА_21 з приводу побутових питань та внаслідок словесних образ з боку потерпілого, а також не заперечував спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, а саме нанесення удару в область шиї, однак стверджував, що не вчиняв дії спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_21 і не мав наміру його вбивати.

Крім того, суд приймає до уваги, що висунута під час судового розгляду версія подій обвинуваченого, який змінив свої первісні покази, в будь-якому випадку може пояснювати наявність у потерпілого перелому під`язикової кістки, але не пояснює розвиток механічної асфіксії, що встановлено висновком експерта. Водночас, під час проведення слідчого експерименту обвинувачений розказав та продемонстрував механізм виникнення відповідних тілесних ушкоджень, які за висновком експерта могли утворитись за обставин, на які вказав підозрюваний ОСОБА_3 .

Також, суд відхиляє доводи обвинуваченого про відсутність у нього умислу на заподіяння смерті ОСОБА_21 , оскільки про умисел обвинуваченого свідчать тяжкість і характер нанесених потерпілому тілесних ушкоджень - механічної асфіксії від стиснення органів шиї з переломами під`язикової кістки, синці шиї, які стосовно живих осіб мають ознаки небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

При цьому, суд також бере до увагу неодноразовість дій обвинувачення по відношенню до потерпілого, а саме ОСОБА_3 під час першого конфлікту так само стискав шию потерпілого (душив), але відпустив його, після чого повторно під час другого конфлікту знову стиснув шию потерпілого і тримав допоки останній не почав хрипіти і свідки почали розтягувати їх. Тобто, якщо в перший раз ОСОБА_3 не мав наміру на заподіяння смерті, він самостійно зупинив свої дії, натомість вдруге, він свої дії довів до кінця, незважаючи на втручання сторонніх осіб і на поведінку потерпілого, якому перекрив дихальні шляхи, стиснувши шию, при цьому не міг не розуміти, що від таких його дій ОСОБА_21 може померти.

Доводи сторони захисту, висловлені захисником під час судових дебатів, а саме, що потерпілий помер не одразу, а через декілька днів, а тому такі дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як такі, що свідчать про відсутність у нього умислу на заподіяння смерті потерпілому, суд відхиляє як необґрунтовані. Як було встановлено під час судового розгляду, у тому числі допитом експерта, і підтверджено відповідними висновками судово-медичної експертизи смерть настала 09 грудня 2024 року приблизно о 20.30 годині, проте була виявлена лише 11 грудня 2024 року у другій половині дня свідками ОСОБА_23 та ОСОБА_22 .

При цьому суд враховує висновок експерта № 778 від 11.01.2025, у якому зазначено, що смерть настала більше однієї доби до моменту дослідження трупа в морзі. Дослідження трупу проводилося 12.12.2024 з 10.00 по 11.40 годину, а отже смерть могла настати не раніше 10.00 години 11 грудня 2024 року, що в сукупності із іншими доказами, дослідженими в суді, зокрема показами свідків, слідчими експериментами, підтверджує настання смерті потерпілого за обставин, встановлених судом під час судового розгляду, а саме 09 грудня 2024 року приблизно о 20.30 годині одразу після припинення ОСОБА_3 протиправних дій щодо ОСОБА_21 , а саме припинення утримання його та стиснення органів шиї.

Доводам захисника щодо відсутності у ОСОБА_3 умислу на заподіяння смерті ОСОБА_21 судом надана оцінка вище при наданні оцінці позиції обвинуваченого в цій частині.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення – твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи із аналізу вимог п. 13 ч. 1 ст. 3, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), форму вини, мотив і мету його вчинення, а правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті КК, а й точне формулювання об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Обвинувачення, висунуте стороною обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України, повністю відповідає зазначеним вище вимогам КПК України.

При цьому, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2020 у справі №159/3738/16-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, судом встановлено достатність та взаємозв`язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв`язку між умисними протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , який на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_21 , яка виникла на побутовому ґрунті, заподіяв ОСОБА_21 тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, правої кисті, правої гомілки; тупої травми грудної клітини та живота з закритими двобічними множинними переломами ребер та грудини, синців грудної клітки та живота, а також механічної асфіксії від стиснення органів шиї з переломами під`язикової кістки, синців шиї від яких ОСОБА_21 помер на місці події.

За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись вимогами ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 скоїв особливо тяжкий злочин.

За висновком судово-психіатричного експерта № 125 від 13.02.2025, складеним за результатом проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 , останній на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період час, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3, а.к.п. 122-124).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує дані про обвинуваченого, а саме його вік, 1999 року народження, стан здоров`я (т. 2, а.к.п. 33-34, 165-166), те, що він судимий, вчинив злочин у період іспитового строку (т. 2, а.к.п. 35-37, 41-44, 53-57), має середню освіту, є військовослужбовцем (т. 2, а.к.п. 165-166), одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т. 2, а.к.п. 243-244), має зареєстроване місце проживання (т. 2, а.к.п. 64), за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд не встановив.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, вчиненого ОСОБА_3 , на позицію обвинуваченого, який вину у заподіянні смерті потерпілому не визнав, позицію потерпілих, які наполягали на суворому покаранні, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень недостатнім буде покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 ст. 115 КК України. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, зокрема наявність утриманців, проходження ним військової служби, покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість, а тому суд приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років, яке буде у даному випадку, на думку суду, необхідним та достатнім.

Підстав для застосування ст. 69 КК України для призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.08.2023 за ч. 4 ст. 407, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, остаточне покарання необхідно визначити за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироками судів від 08.06.2023 та 07.08.2023.

Питання про речові докази та арешт майна вирішити відповідно до ст. 100, 174 КПК України.

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_3 , який відповідно до протоколу затримання був фактично затриманий 12 грудня 2024 року о 23.20 годині, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 2, а.к.п. 22-25, 206-210), який слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати, які складають згідно актів виконаних робіт за проведення психологічних експертиз № 07/01 від 24.01.2025, № 08/01 від 07.02.2025, № 09/01 від 17.02.2025 в загальній сумі 7 500 грн, слід стягнути на користь держави з обвинуваченого відповідно до вимог ст. 122, 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 та вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.08.2023, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання 12 грудня 2024 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 грудня 2024 року по день набрання вироком законної сили, із урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 13 грудня 2024 року на майно, вилучене 12 грудня 2024 року у ОСОБА_3 , а саме штани зеленого кольору типу «піксель» камуфльовані з нашаруванням РБК, куртку темно-зеленого кольору.

Речові докази:

штани зеленого кольору типу «піксель» камуфльовані з нашаруванням РБК, куртку темно-зеленого кольору, які зберігаються в камері схову Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 029897), - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 або уповноваженій ним особі;

зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_3 , зразок букального епітелію ОСОБА_3 , які зберігаються в камері схову Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 029897), - знищити;

штани зеленого кольору, флісову кофту зеленого кольору, светр чорного кольору, труси зеленого кольору, шкарпетки зеленого кольору, футболку зеленого кольору (камуфляж), які зберігаються в камері схову Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 029896), - повернути потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_15 або уповноваженій ними особі;

зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_21 , які зберігаються в камері схову Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 029896), - знищити;

DVD-диск з відеозаписом та фотографіями огляду місця події, - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у загальному розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити до набрання вироком законної сили без змін у виді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1