Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №212/6864/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/6864/26

2/212/5339/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Феняка О.Р., за участю секретаря судового засідання – Луценко А.С., представника відповідача – Корсак О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривий Ріг у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровське Міжрегіональне управління юстиції України Толстової Віти Сергіївни; третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович про оскарження постанови про арешт і про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду позовною заявою, у якій просить зняти арешт з її майна, а саме з автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 року випуску, та з рахунку її коштів на картках Monobank, накладений постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровське Міжрегіональне управління юстиції України Толстовою Вітою Сергіївною у завершеному виконавчому проваджені №68567492.

У обґрунтування своїх вимог вказує, на її майно накладено арешт постановою державного виконавця від 27.11.2023 року ОСОБА_2 виконавче провадження № 68567492 на підставі примусового виконання виконавчого напису № 236599 від 25.06.2027 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою; АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» боргу у сумі 11 680,0З грн. Позивачка зазначає, що ніколи не проживала у м. Кривий Piг та ніколи не брала у борг грошові кошти у ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС». Про існування виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. їй стало відомо тільки з постанови державного виконавця. Державний виконавець Толстова В.С. свою постановою від 27.11.2023 року наклала арешт на майно боржника ОСОБА_1 27.12.2023 року державний виконавець Толстова В.С. винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.1 частини першої статті 34 та статті 35 Закону України «Про виконавче провадження». 03.07.2024 року державний виконавець Толстова В.С. винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, посилаючись на те, що «в ході проведення виконавчих дій майно належне боржнику не виявлено». Про звершення виконавчого провадження № 236599 від 25.06.2021 року позивачці стало відомо коли вона отримала лист за № 281034/121/36 від 22.04.2026 року за підписом начальника відділу Євгена Тищенка, що вказане виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У мобільному застосунку ДІЯ з`явилася інформація про існування відносно позивачки виконавчого провадження за тим же номером 68567492 (що було закрито) державного виконавця Толстової В.С. про стягнення тих же грошових коштів у сумі 11 680, 03 грн. з додатковою сумою виконавчого збору 1168 грн. і сумою виконавчих витрат 109,13 грн., накладений арешт на автомобіль марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , 1992 року випуску, який зареєстрований на її ім`я та заблоковані кошти на банківських картах Monobank. З таким накладенням арешту позивачка не погоджується, а тому вимушена звернутися до суду з позовною заявою.

Ухвалою від 25.06.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом в судове засідання сторін, установив відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 13.08.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача надав суду пояснення по справі, в якій зазначив, що суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Прийняття виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону є підставою для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника. Враховуючи викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм встановлених обставин, державний виконавець не має повноважень щодо скасування застосованих обмежень і як наслідок позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник Відповідача Корсак О.Ю. в судовому засіданні заперечував щодо позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа до суду не з`явилася причини неявки суду невідомі, заяв не надходило.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд із досліджених письмових доказів встановив, що 09.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та винесено постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 173,35 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1168,00 грн.

09.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

30.08.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій на підставі п.1 частини першої статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження».

06.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

08.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника: ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .

08.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітною плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ТОВ «Вигідна покупка».

27.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно державних реєстрів рухоме майно відсутнє, а на нерухоме майно накладено арешт.

03.07.2024 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Обов`язки та права державного виконавця визначені статтею 18 Закону № 1404-VIII (статтею 11 Закону № 606-XIV).

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В силу статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною другою статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника тільки в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 425/1341/17, від 10.04.2019 у справі № 522/15772/16- ц.

На даний час порядок зняття арешту з майна чи коштів боржника врегульовано ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми слідує, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження. У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Як слідує з листа начальника Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровське Міжрегіональне управління юстиції України надано відповідь за № 281034/121/36, на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП №68567492, з примусового виконання виконавчого напису №236500 від 25.06.2021 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» боргу в сумі 11680,03 грн. Виконавче провадження АСВП №68567492 завершено 03.07.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому доказів виконання рішення суду та вимоги виконавчих документів позивачем не надано.

З огляду на вищенаведене законодавство , стаття, по яких завершено виконавчі провадження(п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження») не передбачає зняття арешту з майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, позивачем не доведено обов`язку державного виконавця щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровське Міжрегіональне управління юстиції України Толстової Віти Сергіївни; третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович про оскарження постанови про арешт і про звільнення майна з-під арешту відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280 -283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровське Міжрегіональне управління юстиції України Толстової Віти Сергіївни; третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович про оскарження постанови про арешт і про звільнення майна з-під арешту, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і підписано 29.09.2026.

Суддя: О. Р. Феняк