Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №175/14890/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14890/26

Провадження № 1-кп/175/1256/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026047240000101 від 27.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Горностаївка Горностаївського району Херсонської області, із середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, маючого статус УБД, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року, більш точний час і дату кримінальним провадженням не встановлено, у ОСОБА_4 , під час перебування його в невстановленому кримінальним провадженням місці, виник злочинний умисел, направлений на підробку офіційного документу, а саме посвідчення водія, оформлення та видача якого, згідно зі ст. 5-1 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993, здійснюється територіальними центрами МВС, форма та реквізити - затверджені постановою КМУ від 16.09.2020 №844, яке відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами, та згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» є документом, що підтверджує право на керування транспортними засобами відповідної категорії, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «В», вирішив підробити посвідчення водія з метою подальшого використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою мережі Інтернет розшукав контактні дані та зв`язався із невстановленою кримінальним провадженням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження (далі - невстановлена особа) за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні посвідчення водія та за винагороду домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія.

Надалі, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою особою, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) цій особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документу, а також, використовуючи можливості мобільного телефону, переслав свою фотокартку та зразок свого підпису.

Після цього невстановленою кримінальним провадженням особою поштовим переказом ТОВ «Нова Пошта» підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я « ОСОБА_4 », дата видачі 10.04.2024, видане органом ТСЦ 1242, що надавало ОСОБА_4 право на керування транспортними засобами категорії «В» та не відповідало за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, було відправлене ОСОБА_4 , яке (посвідчення) у квітні 2024 року (більш точний час та дату кримінальним провадженням не встановлено) ОСОБА_4 отримав для подальшого використання.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за вказаних вище обставин за попередньою змовою із невстановленою особою, безпосередньо виконавши частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, шляхом надання (повідомлення) невстановленій особі своїх анкетних даних, які необхідно було зазначити при підробленні документа, а також використовуючи мережу Інтернет, переславши свою фотокартку та зразок підпису, вчинив підроблення посвідчення водія (офіційного документу), яке видається установою і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім того, кримінальним провадженням встановлено, що у ОСОБА_4 у квітні 2024 року, більш точний час та дату кримінальним провадженням не встановлено, після отримання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я « ОСОБА_4 », дата видачі 10.04.2024, видане органом ТСЦ 1242, що надавало ОСОБА_4 право на керування транспортними засобами категорії «В», виник умисел на його використання у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я « ОСОБА_4 », дата видачі 10.04.2024, видане органом ТСЦ 1242, що надавало ОСОБА_7 право на керування транспортними засобами категорії «В», отримане ним всупереч Положенню про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340, 27.06.2026 об 11:54, під час керування транспортним засобом марки «Honda» CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи поблизу будинку 71 по вул. Українській у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області, надав працівникам поліції в якості документа, що посвідчує його особу, вищевказане водійське посвідчення, бланк якого не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Таким чином ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, а саме підроблення офіційного документу, який видається установою, що має право видавати такі документи і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

10.09.2026 між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України та погодився на призначення узгодженого покарання.

Відповідно до умов угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_9 ..

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, обвинувачений беззастережно визнав свою вину.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим, віднесено до категорії нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України відноситься до кримінальних проступків.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, відповідно до ст.ст.473,476 КПК України, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_7 ..

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується з призначенням узгодженого покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання є активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_6 має статус УБД, пенсіонер, інвалід ІІ групи, неодружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання у м. Підгороднє.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

За таких підстав, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України – підроблення офіційного документу, який видається установою, що має право видавати такі документи і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа, у зв`язку з чим йому необхідно призначити узгоджене сторонами покарання.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України, а питання щодо скасування арешту майна відповідно до ст.174 КПК України. Процесуальні витрати за проведення експертизи по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 473-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 10.09.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12026047240000101 від 27.06.2026.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з випробуванням, якщо протягом іспитового строку - 1 (один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок спливу іспитового строку обчислювати з дати постановлення вироку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи по справі в розмірі 3369,52 грн.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 на посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_4 », серійний номер НОМЕР_1 – скасувати.

Речові докази: посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_4 », серійний номер НОМЕР_1 ; DVD-R диск із надписом « ОСОБА_10 27.06.2026», які зберігаються в матеріалах кримінальної справи, продовжити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Головуючий суддя ОСОБА_1