Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №175/518/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/518/26

Провадження № 1-кп/175/28/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025050010025611 від 16 липня 2025 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить військову службу на посаді старшого стрільця 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді старшого стрільця 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 10 травня 2025 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, не з`явився з лікувального закладу до місця служби – місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , тим самим ухилився від військової служби, перебуваючи поза межами тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків військової служби до 19 листопада 2025 року, доки не був затриманий слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР у м. Краматорську.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто нез`явлення на службу з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, не визнав та пояснив, що у листопаді 2024 року його направили служити неправомірно, йому 54 роки, автомат тримати не вміє, ВЛК не проходив, направили служити, з лютого 2025 року служив у в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , виконував роботи у відносно безпечних місць, дії щодо його призову не оскаржував, направили на виконання бойових завдань їх втрьох, за станом здоров`я він не міг виконувати завдання, одного пораненого дотянув до бліндажа, повідомив, що далі не може виконувати, обвинуваченого забрали до м. Краматорськ, коли був в в/ч в АДРЕСА_2 звертався до медпункту, казав, що хворіє, болить шлунок, спина, ноги, сердце, направили для проходження ВЛК, сказали пройти в 10 днів, в травні 2025 року він поїхав на ВЛК, в приміщення лікарні зайшов, але вирішив не проходити і поїхав додому, в подальшому проходити ВЛК та повертатися до в/ч не збирався, тому що його б знову направили на виконання бойових завдань, не бачить можливим продовжувати службу в подальшому.

Разом із цим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю таких доказів, що були досліджені та перевірені судом під час судового розгляду, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що займається матеріальним забезпеченням в/ч НОМЕР_1 , він служив разом с обвинуваченим та пам`ятає його, по суті повідомив наступне, що ОСОБА_4 приїхав з позицій та його направили на ВЛК навесні 2025 року, ОСОБА_4 поїхав в м. Барвінкове на ВЛК і не повернувся, він його більше не бачив, ОСОБА_4 дзвонили, обвинуваченому телефонував особисто діловод, раніше у ОСОБА_4 були скарги на стан здоров`я, він ходив до медика брав ліки, ОСОБА_4 відмовився виконувати наказ тому, що йому нездоровилось, з ВЛК не повернувся;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_4 перебував у службових стосунках, у ОСОБА_4 було бойове завдання, була задача перемістити свою позицію, потім заходити на відновлення, він відмовився виконувати, скаржився на погане самопочуття. Його евакуювали до м. Краматорськ та направили для проходження ВЛК для встановлення діагнозу, оформили направлення на ВЛК, виїхав 29.04.2025. Строки повернення не були вказані. Зазвичай проходження лікарів в правилах проходження ВЛК якщо без госпіталізації займає 10 діб. 10.05.2025 почали дзвонити та дізнаватись де він, бо через деякий термін надаются документи про проходження ВЛК. Подзвонили на ВЛК, там повідомили, що ОСОБА_4 не прибув для проходження, його зняли з ВЛК, і оголосили у розшук, більше його не бачили;

Разом із цим, суд не обґрунтовує вирок суду показаннями свідка ОСОБА_8 , оскільки показання не містять висновків, які б можливо було б використовувати для доведення або спростування обставин, які передбачені положеннями ст. 91 КПК України.

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2025 № 33, згідно з яким ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 02 лютого 2025 року;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2025 № 124, згідно з яким наказано ОСОБА_4 вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, що беруть безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередно в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів) знятий з продовольчого забезпечення з 29 квітня 2025 року;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2025 № 138, згідно з яким наказано ОСОБА_4 вважати таким, що 10 травня 2025 року не прибув після проходження ВЛК з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) АДРЕСА_3 ;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 № 147, згідно з яким наказано ОСОБА_4 , який 10 травня 2025 року не прибув після проходення ВЛК, увільнити від займаної посади та вважати таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з 20 травня 2025 року;

- повідомленням від 23.06.2025 про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 29.04.2025 вибув для проходження ВЛК, з 29.04.2025 по теперішній час за медичною допомогою до закладів охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував. ОСОБА_4 з 10.05.2025 не прибув, протизаконно не виконує свій конституційний обов?язок щодо захисту Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України та проводить час на власний розсуд;

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2025 № 2382, відповідно до якого за результатами службового розслідування за самовільне залишення, а також неприбуття з медичного закладу після проходження огляду військово-лікарською комісією до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 на солдата ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення, оголошено сувору догану;

- матеріалами службового розслідування за фактом неприбуття ОСОБА_4 після ВЛК, а саме: доповіддю виконуючого обов`язки заступника командира військової частини НОМЕР_1 за фактом неприбуття з медичного закладу військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , відповідно до якої солдат ОСОБА_4 10.05.2025 не прибув з лікувального закладу до місця служби – місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 ;

- актом службового розслідування від 31.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 10.05.2025 не прибув з лікувального закладу до місця служби – місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 ;

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2025 №1696 про призначення службового розслудування стосовно солдата ОСОБА_4 з метою уточнення причин та умов, що сприяли неповерненню до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 після проходження медичного огляду;

- службовою характеристикою на солдата ОСОБА_4 від 31.05.2025, складеною командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої солдат ОСОБА_4 за місцем проходження військової служби характеризував задовільно;

- медичною характеристикою на солдата ОСОБА_4 , відповідно до якої за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 знаходився під медичним наглядом у медичному пункті 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_4 . За медичною допомогою звертався, на лікуванні перебував. 06.02.2025 - 09.02.2025 звернувся в медичний пункт, встановлено діагноз: ГРЗ, надано амбулаторне лікування в умовах медичного пункту. 29.04.2025 направлений для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби в Десантно-штурмових військах Збройних Сил України у зв?язку з відмовою від виконання бойового наказу;

- направленням командира військової частини НОМЕР_1 № 7683 від 29.04.2025 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби в Десантно-штурмових військах Збройних Сил України солдата ОСОБА_4 ;

- листом заступника командувача Медичних сил Збройних Сил України №692/11060 від 16.05.2025, що відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_5 від 21.05.2025 N? 555 15241 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.04.2025 був зареєстрований до електронної черги для проходження медичного огляду військово-лікарською комісію у військовій частині НОМЕР_3 , пройшов огляд лікаря-офтальмолога, на теперішній час медичні документи для отримання довідки ВЛК не надав, з 29.04.2025 ОСОБА_4 за медичною допомогою до закладів охорони здоров`я в системі Міністерстві оборони України не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.11.2025, згідно з яким 19 листопада 2025 року о 16 голині 35 хвилин у приміщенні службового кабінету Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, за адресою м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, був затриманий ОСОБА_4 як особа, підозрювана у вчиненні злочину;

- письмовими поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , відповідно до яких ОСОБА_4 29.04.2025 отримав направлення та виїхав до міста Барвінкове для проходження ВЛК у військовому медичному центрі Східного регіону, станом на 10.05.2025 не прибув до пункту дислокації військової частини у АДРЕСА_2 , на дзвінки від командування не реагує.

Разом із цим, суд не обґрунтовує вирок суду показаннями свідка ОСОБА_8 оскільки свідок в судовому засіданні пояснив, що не пам`ятає обвинуваченого та не пам`ятає обставин, пов`язаних з обвинуваченим ОСОБА_4 , які відбувались у навесні 2025 року.

Суд, аналізуючи вищезазначені докази, вважає, що ці докази є належними, допустимими та достовірними, вони є взаємопов`язаними, такими, що узгоджуються між собою та підтверджують один одного, мають значення для цього кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, доведена під час судового розгляду поза розумним сумнівом.

Разом з тим, суд не приймає показання свідка ОСОБА_8 , надані в судовому засіданні, оскільки свідок в судовому засіданні пояснив, що не пам`ятає обвинуваченого та не пам`ятає обставин, пов`язаних з обвинуваченим ОСОБА_4 , які відбувались у травні 2025 року.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_9 має місце проживання, є військовослужбовцем, з професійно-технічною освітою, неодружений, за місцем служби характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення в період часу з 16 год. 35 хв. 19 листопада 2025 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1