Суд: Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №174/1136/26
Суддя: Данилюк Т. М.
ЄУН 174/1136/26
н/п 2/174/736/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2026 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Данилюк Т.М.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено Кредитний договір № б/н _ НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Позикодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, позичальник – не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 17 831,34 грн, з яких: 8 178,32 грн – заборгованість за основним боргом, 9 653,02 грн – заборгованість за відсотками.
28.03.2024 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.
Враховуючи викладене вище, просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором № б/н SAMDN52000073103317, у розмірі 17 831,34 грн та понесені ними судові витрати.
Ухвалою від 20.08.2026, відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування.
26.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому остання в просила витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» виписку про рух коштів за кредитним договором, укладеним між первинним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 , Анкета-заява б/н SAMDN52000073103317 за спірний період; інформацію щодо зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача за кредитним договором, а також довідку щодо надання останньому кредитних карток із зазначенням строку їх дії за весь період дії договору.
В задоволенні клопотання було відмовлено, з тих підстав, що представником позивача не надано доказів що відповідачем укладався саме цей кредитний договір, не зазначено дату його укладення, конкретний період за який необхідно витребувати виписку про рух коштів за кредитним договором, укладеним між первинним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 (Анкета-заява б/н SAMDN52000073103317), а з змісту позову це встановити неможливо.
У визначений в ухвалі строк відповідачем відзив не подано.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на це, суд доходить висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Так, на підтвердження своїх позовний вимог позивачем, надано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.09.2011 та довідку про умови кредитування Приватбанку та сукупну вартість споживчого кредиту, в якій визначені основні умови кредитування: вид кредиту – споживче кредитування, отримання кредиту безпосередньо в місці придбання товару, вартість товару 1 358,85 грн, перший внесок 136,00 грн, строк кредиту 12 місяців, сума кредиту 1 283,99 грн, комісія за надання кредиту 5,0% одноразово, процентна ставка за кредитом (річна) нараховується на залишок кредиту - 0,12% (а.с.14, 18).
ОСОБА_1 підписано графік погашення кредиту (Договір DNV0RM210780016 від 02.09.2011) (а.с.18 зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором SAMDN52000073103317 від 08.01.2013, сума заборгованості становить 17 831,34 грн, яка складається з наступного: 8 178,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 653,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.9-13), додатково долучений інший розрахунок за цим же договором (а.с.6-8) де сума заборгованості становить 589 804,13 грн.
28.03.2024 між АТ КБ «ПриватБанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор), укладено договір факторингу № ПК-280324, згідно умов якого клієнт відступає належні йому права вимоги до позичальників зазначених у реєстрі боргових зобов`язань (а.с.27-36), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 17 831,34 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ПК-280324, передачу якого зафіксовано актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань (а.с.37, 38).
Згідно копії платіжної інструкції № 363 від 25.03.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату АТ КБ «ПриватБанк» за договором договір факторингу № ПК-280324 у розмірі 13 101 000,00 грн (а.с.39).
Позивачем, на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлялась претензія про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.19).
Позивачем надано до суду Витяг з Умов та Тарифів «ПриватБанку» (а.с.57-66).
Згідно копії платіжної інструкції № 47936 від 03.08.2026, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).
Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту ч. 1ст.1050ЦК України з урахуванням ст.ст.526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що правовідносини між сторонами регулюються лише Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.09.2011, яка містить анкетні дані відповідача, та з якої вбачається що остання виявила бажання отримувати банківські послуги в АТ КБ «ПриватБанк», без зазначення яких саме послуг, як і відсутні докази на підтвердження того, який саме договір з зазначенням його реквізитів, остання уклала.
З довідки про умови кредитування Приватбанку та сукупну вартість споживчого кредиту, від 02.09.2011, вбачається що ОСОБА_1 бажає отримати споживчий кредит безпосередньо в місці придбання товару, вартість товару 1 358,85 грн, перший внесок 136,00 грн, строк кредиту 12 місяців, сума кредиту 1 283,99 грн, комісія за надання кредиту 5,0% одноразово, процентна ставка за кредитом (річна) нараховується на залишок кредиту - 0,12%.
Разом з тим, позивачем надано розрахунки заборгованості за договором SAMDN52000073103317 від 08.01.2013, в яких: в першому сума заборгованості становить 17 831,34 грн, в другому - 589 804,13 грн, при цьому встановити дійсний розмір заборгованості а ні з позову, а ні з долучених доказів не надається можливим.
Крім того, ОСОБА_1 підписано графік погашення кредиту (Договір DNV0RM210780016 від 02.09.2011).
В свою чергу даний договір, відповідно до якого здійснений даний розрахунок, суду не наданий, таким чином неможливо встановити суму фактично отриманих коштів відповідачем, на який саме розмір боргу по тілу кредиту здійснювалися нарахування заборгованості у зв`язку невиконанням умов договору.
Таким чином, без наданих підтверджень про конкретну запропоновану відповідачу умову договору, відсутність домовленості сторін про кредит, сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий позивачем Витяг з Умов та Тарифів «ПриватБанку» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи, що позивачем не доведено на підставі належних, допустимих та достатніх доказів розмір отриманих відповідачем кредитних коштів від банку, відсутність домовленості сторін про кредит, сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані позивачем докази мають суттєві суперечності, тому відсутня процесуальна можливість дослідити та перевірити наявну заборгованість відповідача, та встановити її обґрунтованість, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн слід покласти на позивача.
На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua