Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №932/7406/26
Суддя: Цитульський В. І.
Справа №932/7406/26
Провадження №2/932/2636/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
18 вересня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Підопригори Р.А.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення права користування житлом, -
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов, в якому позивач просить суд позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 права користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Стислий виклад позиції позивача, зазначеної у позові
Позивач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі, окрім позивача, зареєстровані її син, донька та колишній чоловік (відповідач 1) і брат колишнього чоловіка (відповідач 2).
Шлюб між позивачем та відповідачем-1 було розірвано 30.04.2025 року. Відповідач-1 ( ОСОБА_3 ) у спірній квартирі не проживає з 2019 року до теперішнього часу, його особисті речі відсутні. Відповідач 2 ( ОСОБА_4 ) не проживає у квартирі з 2009 року, його речі також відсутні. Відповідачі не сплачують комунальні послуги та не беруть участі в утриманні квартири. Житлова площа квартири становить 20,5 кв.м, у ній проживає позивач з донькою та її повнолітній син, що унеможливлює спільне проживання з відповідачами. Будь-яких перешкод у користуванні житлом їм ніхто не чинить.
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідачі до судового засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно з рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради №418/1 від 20 травня 2005 року, ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про склад сім`ї № 3219 від 13 травня 2026 року, у вказаній квартирі зареєстровані: позивач, син позивача, донька позивача, а також відповідач 1 та відповідач 2.
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим 30.04.2025, шлюб між позивачем та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно з актами обстеження домогосподарства, складеними за участю сусідів та підтвердженими начальником дільниці КП «Жилсервіс-5», встановлено, що ОСОБА_3 не проживає у квартирі з 2019 року, а ОСОБА_4 не проживає з 2009 року, їхні особисті речі у квартирі відсутні.
Загальна площа квартири складає 36,3 кв.м, а житлова – 20,5 кв.м. В одній кімнаті проживає позивач з донькою, в іншій – її дорослий син. Відповідачі не беруть участі в утриманні квартири та не сплачують комунальні послуги.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що в квартирі проживає позивачка її син та дочка, відповідачі в квартирі не проживають. Чоловік позивачки проживав до 2019 року, а його брата свідки не бачили.
Норми права, що застосував суд
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права власності.
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 319 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України, наймач або члени його сім`ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням при умові, що вони не проживають в ньому без поважних причин більше шести місяців. Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Статтею 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
Аналіз статей 71, 72, 107 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за умов непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутності поважних причин такого непроживання.
Подібний порядок правозастосування продемонстрований Верховним Судом у постанові від 28 червня 2022 року у справі № 754/14628/17, де зазначено, що за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні. Також Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2023 року у справі № 712/11721/21 та від 13.10.2020 року у справі № 447/455/17 вказував на перевагу інтересів позивача щодо вільного користування майном, якщо спільне проживання з колишніми членами сім`ї в малогабаритному житлі порушує його права.
Крім того, як вбачається з Порядку декларування та реєстрації місця проживання, затвердженого Постановою КМУ №265, зняття із зареєстрованого місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про позбавлення права власності на житло або права користування житлом. Таким чином, наявність рішення суду про позбавлення права користування житлом є самостійною підставою для зняття особи з місця її реєстрації.
Висновки суду
З огляду на те, що відповідачі тривалий час з 2009 та 2019 років відповідно не проживають у спірній квартирі, їхні речі там відсутні, участі в утриманні житла вони не беруть, та враховуючи, що відповідачі не пов`язані з позивачем спільним побутом, їхня відсутність свідчить про втрату ними інтересу до вказаного житлового приміщення.
З метою недопущення порушення прав позивача на вільне користування квартирою та зважаючи на неможливість спільного проживання в однокімнатній житловій площі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати полягають стягненню з відповідачів в межах задоволених судом вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд – ...
У Х В А Л И В :
Позов – задовільнити.
Позбавити ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позбавити ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, у рівних частках — по 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 18 вересня 2026 року.
Суддя: В.І.Цитульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua