Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №756/155/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №756/155/26

Суддя: Голуб Світлана Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/155/26Головуючий у суді І інстанції Жежера О.В.

Провадження № 33/824/3082/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілого - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хуторного Дмитра Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хуторного Дмитра Володимировича напостанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 травня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Хуторний Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні ДТП та притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Представник стверджує, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, формально дослідив наявні докази та не надав їм належної оцінки.

Вказує, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не брав участі у судових засіданнях, не отримував копії постанови, а про її існування дізнався лише 11 травня 2026 року, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_2 є громадянином Республіки Туреччина, не володіє українською та російською мовами, однак під час оформлення матеріалів ДТП та розгляду справи перекладача не було залучено, права потерпілого не були належним чином забезпечені, а його пояснення фактично не могли бути надані. Судові виклики здійснювалися лише шляхом направлення SMS-повідомлень на інший номер телефону, судові повістки поштою не надсилалися, через що ОСОБА_2 був позбавлений можливості брати участь у судовому розгляді, надати пояснення, докази та забезпечити участь захисника і перекладача.

Суд першої інстанції не викликав свідків та не допитав потерпілого, хоча його пояснення мають істотне значення для встановлення обставин ДТП. У зв`язку з цим представник просить викликати ОСОБА_2 як свідка, долучити до матеріалів справи наявні у нього фото та відеозаписи з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Наголошує, що пояснення ОСОБА_1 , надані через місяць після ДТП, спрямовані на перекладення вини на ОСОБА_2 . Водночас фото-таблиці та схема ДТП підтверджують лише розташування транспортних засобів, а версія про перелаштування автомобіля «Toyota Camry» не узгоджується з їх фактичним положенням після зіткнення.

Транспортний засіб «Toyota Camry» рухався прямо у своїй смузі та не здійснював зміни напрямку руху, тоді як «Jeep Patriot» намагався випередити його по неприбраній від снігу смузі, що й призвело до зіткнення.

ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку, погодні умови та стан дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху. Крім того, під час складання протоколу та схеми ДТП не було зафіксовано інших порушень ПДР, зокрема щодо вибору безпечної швидкості та безпечного інтервалу, проте суд першої інстанції не надав цим обставинам належної оцінки.

Таким чином, на думку захисника суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, не встановив усіх істотних обставин справи та безпідставно закрив провадження.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник - адвокат Хуторний Д.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , його представника та ОСОБА_1 , які пояснили суду обставини, за яких сталась ДТП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Беручи до уваги, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції насамперед вирішує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи у суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_2 , копія оскаржуваної постанови йому не направлялася. 11 травня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Хуторний Д.В. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення із матеріалами справи та отриманням копії судового рішення.

З апеляційною скаргою представник звернувся 20 травня 2026 року, тобто в межах десятиденного строку, визначеного законом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, зумовлені об`єктивними обставинами та не свідчать про недобросовісну поведінку сторони потерпілого. Враховуючи необхідність забезпечення права особи на апеляційний перегляд справи та доступ до суду, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Таким чином, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону та дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3.б, п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Постанова суду взагалі не містить мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п.п. 2.3.б та 13.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 557176 ОСОБА_1 02 січня 2026 року о 10:40 год, керуючи автомобілем «JeepPatriot», державний номерний знак НОМЕР_1 , на дорозі Велика Кільцева в м. Києві, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем «ToyotaCamry», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Під час складення протоколу водій ОСОБА_4 в письмових поясненнях вказав, що він рухався по своїй полосі, з ліва його обігнала ToyotaCamry, водій якої не впорався з керуванням, її викинуло на полосу і сталось зіткнення в праву частину бампера. Остання полоса була вся в снігу.

Водій ОСОБА_2 на місці ДТП надав стислі письмові пояснення враховуючи те, що він є громадянином Туреччини і не в повній мірі володіє українським правописом. Відповідно до пояснень він рухався на автомобілі «ToyotaCamry», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Велика Кільцева дорога в напрямку Оболоні. Стався удар в задню частину автомобіля.

Відповідно до схеми місця ДТП, яка сталася 02 січня 2026 року о 10:40 год, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 її підписали та погодилися з розташуванням транспортних засобів на дорозі.

Згідно із локалізацією пошкоджень автомобіля «Toyota Camry»,д.н.з. НОМЕР_2 ,пошкоджено задній бампер з лівої сторони, заднє ліве крило, задній лівий ліхтар (стоп).

Згідно із локалізацією пошкоджень автомобіля «Jeep Patriot», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено переднє праве крило, передній бампер з правої сторони, передній правий покажчик повороту.

Відповідно ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.

Розташування транспортних засобів на місці ДТП та локалізація ушкоджень свідчить про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 знаходився позаду від автомобіля під керуванням ОСОБА_2 і зіткнення відбулось по діагоналі. Тобто передня частина автомобіля ОСОБА_1 розвернута в лівий бік, а автомобіль під керуванням ОСОБА_2 розташований рівно по середині суми руху.

Таке розташування транспортних засобів та характер їх пошкоджень свідчить про те, що саме автомобіль «Jeep Patriot» під керуванням ОСОБА_1 знаходився позаду автомобіля «ToyotaCamry» під керуванням ОСОБА_2 , а тому саме ОСОБА_1 мав бути уважним, слідкувати за зміною дорожньої обстановки, обирати безпечну дистанцію, що унеможливило би зіткнення з автомобілем, який рухався попереду.

Доводи ОСОБА_1 про те, що саме водій ОСОБА_2 здійснював маневр випередження його автомобіля по крайній лівій смузі руху, яка була засніжена, і автомобіль «Toyota Camry» винесло на смуху руху автомобіля «Jeep Patriot» є голослівними і не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року підлягає скасуванню відповідно до ст. 294 КУпАП із ухваленням нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 02 січня 2026 року, а справа про адміністративне правопорушення щодо нього надійшла до апеляційного суду 26 травня 2026 року.

Відповідно до положень ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що на час розгляду апеляційної скарги, а саме 14 вересня 2026 року сплив передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

З огляду на зазначене, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи та прийняття постанови про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Хуторного Дмитра Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_2 - адвокату Хуторному Дмитру Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Хуторного Дмитра Володимировича задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 рокупро закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати і ухвалити нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua