Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №752/13305/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/14421/2026 Доповідач - Кафідова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/13305/26

30 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання спввласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» - адвоката Клюска Руслана Валерійовичана ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року, постановлене під головуванням судді Кирильчук І.А. у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

18 травня 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь з кожної заборгованість зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2024 року по березень 2026 року у розмірі 5 027,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 353,19 грн, три проценти річних у розмірі 114,875 грн, пеню у розмірі 923,955 грн, а також судові витрати.

Загальна ціна позову становила 12 838,84 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15 червня 2026 року представник ОСББ «Голосіївська фортеця» Клюско Р. В. звернувся до суду із заявою про відмову від позову та стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви зазначав, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі відповідачем 12 червня 2026 року сплачено основну суму боргу у розмірі 12 838,84 грн, а саме заборгованість зі сплати щомісячних внесків, інфляційні втрати, три проценти річних та пеню, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.707828141.1 від 12 червня 2026 року.

Посилаючись на повне погашення заборгованості після пред`явлення позову, представник позивача просив прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 1 664 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Голосіївська фортеця» з кожної по 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та по 832 грн судового збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року прийнято відмову представника ОСББ «Голосіївська фортеця» Клюска Р. В. від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та закрито провадження у справі.

Повернуто ОСББ «Голосіївська фортеця» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 1 664 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Голосіївська фортеця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн та судовий збір у розмірі 832 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Голосіївська фортеця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн та судовий збір у розмірі 832 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, представник ОСББ «Голосіївська фортеця» Клюско Р. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, та постановити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь ОСББ «Голосіївська фортеця» по 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу з кожної.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у позовній заяві позивач заявив витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8 000 грн.

Зазначає, що такі витрати підтверджені договором про надання правничої допомоги № 66 від 02 квітня 2025 року та актом № 21 від 11 травня 2026 року, яким зафіксовано надання позивачу послуг зі складання позовної заяви тривалістю чотири години, вартістю 2 000 грн за одну годину роботи адвоката, а загальна вартість послуг становить 8 000 грн.

Вказує на те, що суд першої інстанції проаналізував наявні в матеріалах справи договір про надання правничої допомоги № 66 від 02 квітня 2025 року, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та акт надання послуг № 21 від 11 травня 2026 року, однак зменшив заявлений до стягнення розмір витрат з 8 000 грн до 2 000 грн, тобто до 1 000 грн з кожної відповідачки.

Зазначає, що, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції не послався на клопотання або доводи відповідачів щодо неспівмірності таких витрат, що, на думку апелянта, не відповідає вимогам статті 137 ЦПК України та правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20, від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Звертає увагу, що відповідачами у справі не подавалося ані клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, ані заперечень щодо заявленого позивачем розміру таких витрат, а також не надано жодних доказів їх необґрунтованості чи неспівмірності.

Вказує, що самостійне зменшення судом заявлених витрат з 8 000 грн до 2 000 грн фактично призвело до втручання у погоджені між адвокатом та клієнтом договірні правовідносини та визначення судом іншої вартості виконаної адвокатом роботи за відсутності відповідних заперечень відповідачів.

Зазначає також, що витрати на професійну правничу допомогу є реальними, а не гіпотетичними чи можливими у майбутньому, оскільки послуга з підготовки позовної заяви вже фактично надана та підтверджена підписаним сторонами актом № 21 від 11 травня 2026 року.

Крім того, апелянт зазначає, що погоджена сторонами вартість однієї години роботи адвоката у розмірі 2 000 грн не є завищеною та посилається на рекомендовані ставки адвокатського гонорару, а також на витрати, пов`язані зі здійсненням адвокатом незалежної професійної діяльності.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно та всупереч вимогам статей 137, 141 ЦПК України зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу з 8 000 грн до 2 000 грн, за відсутності клопотання відповідачів про їх зменшення та будь-яких доказів неспівмірності заявленого розміру таких витрат.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 квітня 2025 року між ОСББ «Голосіївська фортеця», в особі голови правління Поліщук Юлії Леонідівни, як клієнтом та Адвокатським бюро «Ігоря Овчаренка «Раціональні правові рішення», в особі керуючого бюро Овчаренка Ігоря Сергійовича, укладено договір № 66 про надання правничої допомоги.

Відповідно пункту 2.2 договору у господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення незалежно від складності застосовуються такі ставки гонорару:

за підготовку адвокатського запиту чи запиту клієнта для отримання доказу чи інформації - 1 000 грн;

за підготовку процесуальних та інших документів правового характеру, здійснення правового аналізу документів - 2 000 грн/год;

за участь в одному судовому засіданні, процесуальній дії, робочій зустрічі чи зборах, крім слідчих дій: у разі їх тривалості до двох годин - 2 500 грн; у разі їх тривалості понад дві години - 2 500 грн та по 500 грн додатково за кожну наступну годину, починаючи з третьої; у разі, якщо такі засідання, процесуальна дія, зустріч чи збори не відбулись з незалежних від адвоката причин - 1 000 грн;

за участь в одній слідчій дії: у разі її тривалості до двох годин - 3 500 грн; у разі її тривалості понад дві години - 3 500 грн та по 500 грн додатково за кожну наступну годину, починаючи з третьої; у разі, якщо слідча дія не відбулась з незалежних від адвоката причин - 1 000 грн;

за ознайомлення з матеріалами справи у суді або іншому органі, який веде чи вирішує відповідну справу: у разі якщо обсяг справи складає не більше двох томів - 2 000 грн; у разі якщо обсяг справи є більшим, ніж два томи - 2 000 грн та по 500 грн додатково за кожен наступний том справи, починаючи з третього.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що послуги з правничої допомоги оплачуються клієнтом на підставі підписаних сторонами актів протягом семи календарних днів з дати підписання відповідного акта, а у судових справах - протягом дев`яноста календарних днів з дати вступу у законну силу рішення, постанови чи ухвали суду, якими завершується розгляд відповідної справи судом.

11 травня 2026 року між Адвокатським бюро «Ігоря Овчаренка «Раціональні правові рішення» та ОСББ «Голосіївська фортеця» складено та підписано акт надання послуг № 21.

Відповідно до зазначеного акта адвокатським бюро надано послугу з підготовки позову про стягнення заборгованості з оплати внесків, інфляційного збитку, процентів та пені по квартирі АДРЕСА_1 .

Кількість витраченого часу - чотири години, вартість однієї години - 2 000 грн, загальна вартість наданої послуги - 8 000 грн.

В акті зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) склала 8 000 грн без ПДВ та замовник претензій щодо об`єму, якості та строків виконання робіт (надання послуг) не має.

Отже, на підтвердження заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір, яким визначено погодинний порядок обчислення гонорару та розмір погодинної ставки, а також акт надання послуг, яким визначено конкретний вид виконаної адвокатом роботи, час, витрачений на її виконання, та її загальну вартість.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження таких витрат позивач надав договір № 66 про надання правничої допомоги від 02 квітня 2025 року, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та акт надання послуг № 21 від 11 травня 2026 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката за підготовку та подання позовної заяви становить 8 000 грн.

Разом із тим, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, предмет позову, до якого входила одна вимога майнового характеру, ціну позову - 12 838,84 грн, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволення відповідачами вимог після пред`явлення позову до суду, суд першої інстанції вважав можливим стягнути з кожної з відповідачів по 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною третьою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару - фіксований розмір, погодинна оплата, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23 розмежував правовий механізм зменшення розміру витрат за частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України та вирішення питання про розподіл судових витрат за частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Так, застосування критеріїв співмірності, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та зменшення на цій підставі витрат на правничу допомогу можливе за клопотанням іншої сторони. Водночас при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не позбавлений можливості з власної ініціативи застосувати критерії частини третьої статті 141 ЦПК України та не покласти на іншу сторону всі заявлені витрати, якщо конкретні обставини справи свідчать про їх необґрунтованість чи непропорційність.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що за встановлених у цій справі обставин визначення судом першої інстанції відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі лише 2 000 грн, замість заявлених та документально підтверджених 8 000 грн, належним чином не обґрунтовано.

Суд першої інстанції, пославшись на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не встановив, що зазначені в акті № 21 від 11 травня 2026 року чотири години роботи адвоката фактично не були витрачені на підготовку позовної заяви, що відповідна робота не виконувалась або не була необхідною для звернення позивача до суду.

Не встановлено судом і того, що погоджена сторонами погодинна ставка у розмірі 2 000 грн є явно надмірною за конкретних обставин цієї справи.

Матеріали справи, свідчать про те, що послуга, на яку заявлено відшкодування, була фактично надана до звернення позивача до суду, її конкретний зміст, тривалість та вартість визначені актом, підписаним адвокатським бюро та клієнтом.

При цьому позивач не заявляв до відшкодування витрати за участь адвоката у судових засіданнях, складання інших процесуальних документів під час розгляду справи або інші послуги, які фактично не надавалися у зв`язку з достроковим завершенням розгляду справи.

Тому посилання суду першої інстанції на те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, саме по собі не характеризує обсяг тієї правничої допомоги, відшкодування якої заявлено позивачем, оскільки предметом заявлених витрат є виключно вже виконана робота з підготовки позовної заяви.

Не може бути самостійною підставою для істотного зменшення заявлених витрат і те, що відповідачами задоволено вимоги після пред`явлення позову.

Саме задоволення позовних вимог після звернення до суду стало підставою для відмови позивача від позову та відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України надає позивачу право вимагати стягнення понесених ним у справі витрат із відповідача.

Крім того, погашення заборгованості після пред`явлення позову не змінює обставин отримання позивачем правничої допомоги з підготовки позовної.

Відсутність доказу фактичного перерахування адвокатському бюро 8 000 грн на момент вирішення питання про судові витрати не є підставою для відмови в їх відшкодуванні, оскільки пунктом 2.5 договору строк оплати послуг у судових справах пов`язаний із набранням законної сили судовим рішенням, яким завершується розгляд справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правничу допомогубез належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

Матеріали справи не містять також заперечень відповідачів щодо факту надання правничої допомоги, тривалості роботи адвоката, погодинної ставки, змісту акта № 21 чи загального розміру витрат, а клопотання про їх зменшення відповідачами не заявлялося.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн підтверджений належними доказами, безпосередньо пов`язаний з розглядом цієї справи, відповідає фактичному обсягу наданої адвокатом послуги та не містить ознак очевидної непропорційності, які за конкретних обставин справи давали б підстави покласти на відповідачів лише частину таких витрат.

Відтак висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача лише 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу - по 1 000 грн з кожної відповідачки - не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року оскаржується лише в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині законність та обґрунтованість ухвали судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року в частині вирішення питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні шляхом збільшення розміру витрат, стягнутих з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Голосіївська фортеця», з 1 000 грн до 4 000 грн з кожної.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання спввласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» - адвоката Клюска Руслана Валерійовича, задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року в частині вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська фортеця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 4 000, 00 грн.

В іншій частині ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: