Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №760/15136/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Київ

справа № 760/15136/26

апеляційне провадження № 33/824/4041/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва Майстренко О.М. від 17 липня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» (місто Київ, вулиця Казимира Малевича, 86), за частиною першою статті 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2026 року провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України).

Не погоджуючись із постановою судді районного суду, 22 липня 2026 року Київська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просила постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з їх конфіскацією.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки зібраним митним органом доказам, зокрема інформації та документам, отриманим від компетентних органів Литовської Республіки, Королівства Нідерландів та Ірландії. На думку митниці, ці матеріали підтверджують, що спірний товар під час експорту декларувався з іншими відомостями щодо відправника, одержувача та вартості, ніж ті, що були зазначені у документах, поданих при його переміщенні через митний кордон України та подальшому митному оформленні. Зокрема, в експортній декларації MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 статистична вартість товару становила 10 593,08 євро, тоді як в інвойсі, поданому ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС», - 28 770,06 доларів США.

Київська митниця вважає, що подані при переміщенні товару документи містили неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, а тому дії ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» охоплюються диспозицією частини першої статті 483 МК України. При цьому скаржник наголошує, що для складу цього правопорушення не вимагається встановлення спеціальної мети у вигляді зменшення розміру митних платежів або ухилення від їх сплати, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про недоведеність умислу ОСОБА_1 вважає помилковим.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - адвокат Наїдко Л.В. зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник Київської митниці - Панькін Д.В. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Наїдко Л.В. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, постанову суду просив залишити без змін.

Вивчивши матеріали провадження у справі про порушення митних правил та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як убачається зі змісту протоколу про порушення митних правил від 4 березня 2026 року № 0275/UA100000/2026, 10 жовтня 2025 року через митний кордон України, міжнародний пункт пропуску «Устилуг - Зосин», митного поста «Устилуг» Волинської митниці, у вантажному автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_1 з митної території Литовської Республіки на митну територію України, на адресу ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 44351306) ввезено товар «силовий кабель живлення: номінальна напруга 400В: артикль APDU9981EU3, пристрій розподілення живлення PDU 9000 Switched, 11.0kW, 230V», в кількості-1 місце, вагою брутто-67 кг, вагою нетто-54 кг.

Відповідно до інвойсу від 9 вересня 2025 року № ITCUKRG-09092025-001, виставленого компанією «ITC EXIM s.r.o.» (Чехія) до ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС», фактурна вартість вказаних товарів становила - 28770,06 доларів США. 13 жовтня 2025 року, після прибуття у зону діяльності Київської митниці, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг ввезених товарів, декларантом ТОВ «АРКО-ПОЛО» гр. ОСОБА_2 , на підставі договору про надання послуг митного брокера від 17 вересня 2025 року № 1709/1, до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-центральний» подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № 25UA100160048387U8.

Разом із перерахованими вище митними деклараціями та товаросупровідними документами до митниці було надано контракт від 11 липня 2025 року № 270625-1/2025, укладений між компанією-продавцем «ITC EXIM s.r.o.» (U Hraze 6/144 Praha 10-10000, Czech Republic) та покупцем ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» (Україна) в особі керівника ОСОБА_3 , а також інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, зазначені в гр. 44 МД № 25UA100160048387U8.

Одержувачем товарів - ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» та декларантом - ТОВ «АРКО-ПОЛО» до електронної митної декларації від 13 жовтня 2025 року №25UA100160048387U8, на підтвердження інформації про товари, їх вартість, країну походження, копія експортної митної декларації країни відправлення, за якою здійснено митне оформлення вказаного товару при відправленні/експорту, не подавалась.

Київською митницею до Держмитслужби України листом від 16 січня 2026 року №7.8-5/20-07/4/907 направлено відповідні проєкти запитів до іноземних митних адміністрацій, в тому числі й до митних органів Литовської Республіки щодо митного оформлення товарів здійснених за митною декларацією від 13 жовтня 2025 року № 25UA100160048387U8.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 13 лютого 2026 року № 26/26-04/7/281 до митниці надіслано матеріали відповіді митних органів Литовської Республіки.

Відповідно до Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу в митних питаннях відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та Євратом і їх країнами - членами, з іншої сторони (від 21 березня 2014 року), митними органами Литовської Республіки листом від 10 лютого 2026 року №(1.50Mr/20-15)3BE-745 поінформовано, що вказані товари були поміщені в режим експорту відповідно до експортної митної декларації MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 в Королівстві Нідерландів та після завершення митної процедури вивезені з території Литовської Республіки за TIR Carnet №GX.87363251.

До вище вказаного листа додано копію експортної митної декларації

MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3, оформленої митними органами Королівства Нідерландів, копію TIR Carnet № GX.87363251 та документів до нього.

Відповідно до експортної митної декларації MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 відправником/експортером товару «силовий кабель живлення: номінальна напруга 400В: артикль APDU9981EU3, пристрій розподілення живлення PDU 9000 Switched, 11.0kW, 230V», вагою брутто-67 кг, вагою нетто-54 кг, загальною статистичною вартістю-10593,08 євро виступала компанія «SCHNEIDER ELECTRIC IT LOGISTICS EUR LTD» (IE82231412J, CITI EAST BALLYBRIT H91 HT73 GALWAY IE-IRELAND), одержувачем - «AFFILIATE DNIPRO HPP PJSC» (VINTERA BOULEVARD, 1, ZAPORIZHZHYA UA- UKRAINE, 69096)/Філія ПАТ «ДНІПРОВСЬКА ГЕС» (бульвар Вінтера 1, місто Запоріжжя, Україна, 69096); країна відправлення - Королівство Нідерландів, країна призначення - Україна.

Виходячи з положень Інструкції із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі-ЄАД) від 23 квітня 2016 року № TAXUD A3(2015)5707081, яка розроблена для забезпечення рівномірного впровадження та спільного розуміння законодавства щодо ЄАД в Делегативному Положенні (ЄС) № 2016/341 від 17 грудня 2015 року (Commission Delegated Regulation (EU) 2016/341 of 17 December 2015), статистична вартість товарів під час експорту означає вартість товарів на момент їх вивезення з території держави-члена ЄС, яка базується на вартості товару згідно з рахунком-фактурою.

Таким чином, при відправленні/експорті, зазначені товари декларувались митним органам Королівства Нідерландів, із статистичною вартістю- 10593,08 євро, із відправленням в Україну на адресу державного підприємства філія ПАТ «ДНІПРОВСЬКА ГЕС».

Вказаний вище митний режим експорту за MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 передував відкритій в Литовській Республіці процедурі подальшого переміщення товарів за TIR Carnet № GX.87363251, на що однозначно вказує запис про експортну митну декларацію MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 в графі «для службового користування» в надісланій митними органами Литовської Республіки копії TIR Carnet № GX.87363251, до якої вже в Литві були виписані CMR від 9 жовтня 2025 року № 65 та інвойс від 9 вересня 2025 року № ITCUKRG-09092025-001 з іншими даними про відправника- «ITC EXIM s.r.o.» (Чехія), одержувача - ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» та іншими даними про вартість товарів в сумі 28770,06 доларів США.

Висновок про порушення митних правил зроблено внаслідок співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митними органами Литовської Республіки (з посиланням на експортну митну декларацію Королівства Нідерландів MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3), з документами, поданими ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» для митного оформлення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною другою статті 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та/або складу порушення митних правил.

Частиною першою статті 483 МК України передбачено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, у випадку інкримінування особі подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, для висновку про наявність складу цього правопорушення недостатньо встановити лише наявність розбіжностей між документами, отриманими з різних джерел. Необхідним є встановлення того, які саме відомості у документах, поданих як підстава для переміщення товару, не відповідали дійсності, а також доведення винних дій конкретної особи у використанні таких документів при переміщенні товару через митний кордон України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно виходить із того, що доведеність вини може випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпцій факту, які у своїй сукупності відповідають критерію доведення «поза розумним сумнівом».

Як убачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2025 року через митний кордон України було ввезено товар - пристрій розподілення живлення PDU 9000 Switched, артикул APDU9981EU3, вагою брутто 67 кг, нетто 54 кг.

Підставою для його переміщення були, зокрема, попередня митна декларація, TIR Carnet № GX.87363251, CMR від 9 жовтня 2025 року № 65 та інвойс № ITCUKRG-09092025-001 від 9 вересня 2025 року, відповідно до якого продавцем товару зазначено компанію «ITC EXIM s.r.o.», покупцем - ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС», а його фактурна вартість становила 28 770,06 доларів США. Надалі митне оформлення товару здійснено за електронною митною декларацією типу «ІМ40ДЕ», поданою декларантом ТОВ «АРКО-ПОЛО».

За результатами міжнародного обміну інформацією митними органами Литовської Республіки повідомлено, що цей товар був попередньо поміщений у режим експорту за експортною митною декларацією MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3, оформленою митними органами Королівства Нідерландів. Відповідно до цієї декларації експортером товару була компанія «SCHNEIDER ELECTRIC IT LOGISTICS EUR LTD», одержувачем - «AFFILIATE DNIPRO HPP PJSC» (Філія ПАТ «Дніпровська ГЕС»), а його статистична вартість становила 10 593,08 євро. Вказана експортна декларація передувала подальшому переміщенню товару за TIR Carnet № GX.87363251, до якого вже в Литві були оформлені CMR та інвойс із зазначенням «ITC EXIM s.r.o.» та ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС».

Наведені обставини підтверджують, що щодо одного й того самого товару в документах, складених на різних етапах його переміщення, зазначено різних учасників господарських відносин та різну вартість товару. Такі розбіжності об`єктивно становили підставу для проведення митним органом додаткової перевірки та направлення запитів до компетентних органів іноземних держав.

Разом із тим сам по собі факт наявності таких розбіжностей не є достатнім для висновку, що документи, подані при переміщенні товару через митний кордон України, містили неправдиві, а не відомості, пов`язані з іншою господарською операцією щодо того самого товару.

Так, отримані від компетентних органів Ірландії матеріали містять відомості про реалізацію відповідного обладнання компанією «SCHNEIDER ELECTRIC IT LOGISTICS EUR LTD» компанії «EPC Distribution» та направлення цього обладнання на адресу Дніпровської ГЕС.

Водночас такі матеріали не містять документів щодо подальшого переходу товару від «EPC Distribution» до «ITC EXIM s.r.o.», як не містять і відомостей, з яких можливо було б установити, що «ITC EXIM s.r.o.» не набувало права розпорядження цим товаром та не могло виступати його продавцем у правовідносинах із ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС».

Таким чином, отримані від іноземних органів документи не дають можливості встановити безперервний договірний ланцюг від первинного продавця до «ITC EXIM s.r.o.». Однак відсутність у матеріалах міжнародної відповіді документів про певну проміжну господарську операцію сама по собі не є доказом того, що така операція не існувала або що відомості про продавця у поданому митному органу інвойсі не відповідали дійсності.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції не може погодитися з категоричним висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи встановлено послідовний ланцюг торговельних операцій «SCHNEIDER ELECTRIC IT LOGISTICS EUR LTD» - «ITC EXIM s.r.o.» - ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» - Дніпровська ГЕС, оскільки перехід відповідного товару до «ITC EXIM s.r.o.» належними доказами у справі безпосередньо не підтверджено.

Однак недоведеність зазначеного ланцюга не може бути підставою для протилежного висновку - про доведеність фіктивності господарської операції між «ITC EXIM s.r.o.» та ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» або неправдивість відомостей, зазначених у документах, оформлених на виконання цієї операції.

Такий висновок ґрунтувався б не на встановлених фактичних даних, а на припущенні, що за відсутності документального підтвердження переходу товару до «ITC EXIM s.r.o.» останнє не мало права його відчужувати.

При цьому у матеріалах справи наявні контракт від 11 липня 2025 року між «ITC EXIM s.r.o.» та ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС», інвойс від 9 вересня 2025 року на суму 28 770,06 доларів США, а також банківський документ про перерахування ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» відповідної суми на користь «ITC EXIM s.r.o.».

Наведені документи самі по собі також не є безумовним доказом усієї послідовності переходу прав на товар та не спростовують установлених митним органом розбіжностей. Водночас, інкримінуючи особі подання документів із неправдивими відомостями, саме сторона обвинувачення повинна надати достатні докази того, що відповідна господарська операція фактично не відбулася або її істотні умови не відповідали зазначеним у документах.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Зокрема, відсутні отримані від «EPC Distribution», «ITC EXIM s.r.o.» або компетентних органів відповідних держав відомості, які б однозначно підтверджували, що «ITC EXIM s.r.o.» не придбавало спірний товар, не набувало права розпорядження ним або не здійснювало його продаж ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС».

Не встановлено також, що контракт та інвойс між «ITC EXIM s.r.o.» і ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» були підробленими, одержаними незаконним шляхом або містили відомості про господарську операцію, яка фактично не відбулася.

Щодо доводів Київської митниці про встановлення дійсної вартості товару в розмірі 10 593,08 євро слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості, отримані від митних органів Королівства Нідерландів, підтверджують зазначення в експортній декларації MRN 25NLA0XUFGQHMRYDA3 статистичної вартості товару в розмірі 10 593,08 євро. Однак сама наявність такої вартості у документах, що стосуються попереднього етапу переміщення товару та інших суб`єктів господарювання, не дає достатніх підстав ототожнювати її з ціною, яка фактично була сплачена або підлягала сплаті ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» за операцією з «ITC EXIM s.r.o.».

Для висновку про те, що зазначена в інвойсі вартість 28 770,06 доларів США є неправдивою відомістю, необхідною для визначення митної вартості товару, належало встановити, що така ціна фактично не була ціною операції між «ITC EXIM s.r.o.» та ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» або не підлягала сплаті за цим товаром.

Лише істотна відмінність між вартістю товару на попередньому етапі його руху та ціною, зазначеною в подальшому інвойсі, не дає підстав дійти такого висновку.

Отже, сукупність отриманих митним органом відомостей свідчить про наявність обґрунтованих підстав для перевірки походження товару, послідовності його реалізації та формування його вартості, однак не дозволяє без припущень установити, що ціна 28 770,06 доларів США, зазначена в інвойсі «ITC EXIM s.r.o.», не відповідала реальним договірним відносинам сторін.

Не є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 і доводи апеляційної скарги про те, що він як керівник ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» є посадовою особою підприємства та зобов`язаний забезпечувати дотримання підприємством вимог митного законодавства.

Положення частини другої статті 459 МК України визначають коло осіб, які можуть бути суб`єктами адміністративної відповідальності при вчиненні порушення митних правил підприємством, однак не встановлюють автоматичної відповідальності керівника юридичної особи за будь-які дії, вчинені підприємством, його працівниками або митним брокером.

Для притягнення посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності підлягають установленню як передбачене законом протиправне діяння, так і конкретні винні дії цієї посадової особи щодо його вчинення.

Як убачається з матеріалів справи, електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № 25UA100160048387U8 подано декларантом ТОВ «АРКО-ПОЛО» на підставі договору про надання послуг митного брокера.

Статус ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» може враховуватися при оцінці всієї сукупності доказів, однак не звільняє митний орган від обов`язку довести, що він усвідомлював неправдивість конкретних відомостей у документах та вчинив дії, спрямовані на використання саме таких документів як підстави для переміщення товару через митний кордон України.

При цьому первинно має бути доведено сам факт неправдивості відповідних відомостей. За відсутності достатніх доказів того, що господарська операція між «ITC EXIM s.r.o.» і ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» не відбулася або що її ціна та суб`єктний склад не відповідали дійсності, висновок про усвідомлення ОСОБА_1 неправдивості цих відомостей також не може ґрунтуватися лише на припущеннях.

Разом із тим суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Київської митниці в тій частині, що диспозиція частини першої статті 483 МК України не ставить наявність складу цього правопорушення в залежність від доведення спеціальної мети ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Тому відсутність доказів спрямованості дій ОСОБА_1 саме на зменшення митних платежів сама по собі не може бути підставою для висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Проте наведене не спростовує правильності висновку суду першої інстанції про недоведеність складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки матеріалами справи не встановлено з необхідним ступенем доказовості ані неправдивості відомостей, зазначених в інвойсі «ITC EXIM s.r.o.» та інших документах, використаних при переміщенні товару через митний кордон України, ані винних дій ОСОБА_1 , спрямованих на подання митному органу завідомо недостовірних документів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що встановлена митним органом невідповідність документів, значна різниця у вартості товару, його фактичне спрямування на Дніпровську ГЕС, господарські відносини ТОВ «ГЛОБАЛ СОЛЮШНС» із Дніпровською ГЕС у своїй сукупності обґрунтовано викликають питання щодо фактичної послідовності операцій із товаром.

Водночас обґрунтована підозра щодо характеру господарських операцій не є тотожною доведеності складу конкретного адміністративного правопорушення.

Суд не вправі усувати прогалини у доказуванні шляхом припущення про відсутність не встановленої митним органом господарської операції, самостійно конструювати ланцюг переходу прав на товар або виходити з того, що відсутність відповідного документа в матеріалах міжнародної відповіді доводить відсутність юридичного факту, який такий документ міг би підтверджувати.

За таких обставин сукупність наявних у справі доказів не є достатньою для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, які утворюють об`єктивну та суб`єктивну сторони порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Таким чином, хоча окремі мотиви постанови суду першої інстанції щодо встановленого ланцюга господарських операцій та необхідності доведення спрямованості умислу на зменшення митних платежів не можуть бути визнані правильними, це не вплинуло на правильність його кінцевого висновку про відсутність достатніх доказів складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги Київської митниці зазначеного висновку не спростовують та не містять посилань на докази, які б усували встановлені прогалини в доказуванні, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 МК України суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 487, 529 Митного кодексу України, статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов