Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №754/11294/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/11294/26 Головуючий у суді І інстанції Грегуль О.В.

Провадження № 33/824/3800/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн, а також стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10 червня 2026 року близько 19:30 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно тещі ОСОБА_2 , а саме кидався в бійку, вдарив в груди, погрожував фізичною розправою, виражався брутальною лайкою, голосно кричав, погрожував розправою, хапав руками за тіло, чим завдав психологічної та фізичної шкоди останній і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 08 липня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, або прийняти інше рішення, яке суд визнає справедливим з урахуванням примирення сторін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що після події він разом з потерпілою стороною примирилися, конфлікт повністю вичерпано, будь-яких претензій один до одного не мають. На день подання апеляційної скарги всі сімейні відносини врегульовані, повторних подібних ситуацій не очікується.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати факт примирення сторін, відсутність негативних наслідків, а також те, що потерпіла ОСОБА_2 не наполягає на притягненні його до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили врахувати факт примирення між ними.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно, в чому саме полягало психологічне насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров`ю, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов`язковим.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884498 ОСОБА_1 10 червня 2026 року вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру відносно тещі ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, ображав, принижував, хватав руками за тіло, чим завдав психологічної та фізичної шкоди, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- рапорт інспектора СПНД Деснянського УП ГУ НП у м. Києві капітана поліції Сіренка І., який доповів про те, що 10 червня 2026 року о 19:30 год під час добового чергування e складі мобільної групи реагування на факти вчинення домашнього насильства сектору протидії домашньому насильству Деснянського УП ГУ НП у м. Києві від оперативного чергового Київ-55 було отримано виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , який кваліфіковано як «домашнє насильство» та було зареєстровано в Інформаційному порталі НП України - ІПНП до журналу Єдиного обліку за № 41111 від 10 червня 2026 року;

- заяву ОСОБА_2 від 10 червня 2026 року, згідно з якої вона проживає за вказаною адресою разом із зятем ОСОБА_1 10 червня 2026 року о 19:30 год вона прийшла додому з роботи, зять був п`яний, схватив її та почав душити, потім взяв ніж і просив щоб вона його вбила, виганяв з квартири, висловлював брутальну лайку в її бік, погрожував фізичною розправою, ображав, принижував, своїми діями завдав психологічної шкоди, просить органи суду притягти його до відповідальності;

- пояснення ОСОБА_2 від 10 червня 2026 року аналогічні за змістом до попередньої заяви;

- копію термінового заборонного припису від 10 червня 2026 року серії ЄО № 41111 органу ЄО Деснянське УП ГУ НП у м. Києві відносно кривдника ОСОБА_1 , а саме 10 червня 2026 року приблизно о 20:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно матері своєї дружини ОСОБА_2 , а саме хапав за одяг, який порвав, погрожував фізичною розправою, благав вбити його, намагався порізати вени, голосно кричав. Заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий припис стосовно кривдника винесений строком на 1 добу з 22:00 год 10 червня 2026 року по 22:00 год 11 червня 2026 року;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10 червня 2026 року.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів.

Досягнення після вчинення правопорушення примирення між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 не спростовує встановлених судом обставин вчинення домашнього насильства та не є передбаченою КУпАП підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо примирення сторін не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови, яка є законною і обґрунтованою.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб