Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №754/11757/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/11757/26 Головуючий в суді І інстанції Банах О.Л.

Провадження № 33/824/4394/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692798 від 14.06.2026 року - 14 червня 2026 року о 13 год. 28 хв. у м. Київ, по просп. Броварський, 99/1, на автомобільній дорозі Т10-08 (0100603), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 320D XDRIVE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в лікаря-нарколога закладу охорони здоров`я КНП «КМКЛ №10» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 25 липня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що під час спілкування з патрульними поліції він повідомляв, що не ознайомлений із наслідками відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Також зазначив, що після завершення спілкування з працівниками поліції, він самостійно звернувся до КНП «КМКЛ №10», де того ж дня пройшов медичний огляд, відповідно до якого ознак сп`яніння виявлено не було.

Доводи апеляційної скарги також обгрунтовані тим, що суд першої інстанції розглянув справу, не заслухавши його пояснень та не маючи можливості надати оцінку медичному висновку.

ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692798 від 14.06.2026 року, з якого вбачається, що 14 червня 2026 року о 13 год. 28 хв. у м. Київ, по просп. Броварський, 99/1, на автомобільній дорозі Т10-08 (0100603), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 320D XDRIVE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в лікаря-нарколога закладу охорони здоров`я КНП «КМКЛ №10» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2-3);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «КМКЛ № 10» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Зі змісту вказаного направлення вбачається, що огляд не проводився (а.с. 5);

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7373030 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш, як п`ятдесят кілометрів на годинку, а саме рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 121 км/год., де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год. Швидкість руху зафіксована лазерним вимірювачем швидкості TRUCAMTC - 008389 (а.с. 6);

- у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорії В та інформації щодо транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 (а.с. 7-8);

- на відеозаписі «692798» із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції № 476454, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано зупинений транспортний засіб на обочині автодороги. Водієві відразу ж було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, а саме перевищення швидкості руху (момент відеозапису з 0:00:22). У ході спілкування з ОСОБА_1 патрульним поліції в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, вказано на тремтіння пальців рук, а від проведення проби Ромберга та перевірки реакції зіниць очей на світло, водій відмовився, оскільки повідомив, що боїться патрульних поліції (момент відеозапису з 0:08:44). У зв`язку з виявленими ознаками у ОСОБА_1 поліцейським було висловлено вимогу проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що водій висловив відмову (фрагмент відеозапису з 0:12:10). Патрульними поліції було роз`яснено зміст п. 2.5 ПДР України (момент відеозапису з 0:12:50) та в подальшому неодноразово було висловлено вимогу проїхати до лікаря-нарколога для проходження медичного огляду (момент відеозапису з 0:16:08, 0:16:43, 0:17:04), на що водієм щоразу було висловлено відмову (момент відеозапису з 0:17:08, 0:17:45). Патрульним поліції ще раз було наголошено про обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та повторно було висловлено вимогу ОСОБА_1 , однак останній висловив відмову (момент відеозапису з 0:17:50). Відтак, ОСОБА_1 було повідомлено, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що водій не висловив будь-яких заперечень та зауважень (момент відеозапису з 0:18:27). Зафіксовано, що після складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення та ознайомлення водія з ними, ОСОБА_1 почав просити надати йому можливість пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак патрульними поліції було роз`яснено, що ними було неодноразово висловлено вимогу пройти огляд, від чого останній відмовився, та що було зафіксовано на нагрудну боді-камеру (момент відеозапису з 0:46:49). На відеозаписі також зафіксовано момент роз`яснення прав водієві, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису з 0:47:40). Крім того, повідомлено про відсторонення водія від керування транспортним засобом (фрагмент відеозапису з 0:49:50) (а.с. 9).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Протокол підписаний особою, яка його склала, а водій відмовився від підпису вказаного протоколу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 14.06.2026 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 14.06.2026 року за участю ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вимог ст. 266 КУпАП.

Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово висловлює вимогу водієві пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, на що останній висловлював відмову без будь-якого тиску та примусу.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення, а саме законну зупинку транспортного засобу, підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час спілкування з патрульними поліції він повідомляв, що не ознайомлений із наслідками відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що такі доводи спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що працівники патрульної поліції роз`яснювали ОСОБА_1 положення п. 2.5 ПДР України, та наголошували останньому на його обов`язку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога на вимогу поліцейського. Незважаючи на це, ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проходження огляду. Після цього працівник патрульної поліції повідомив йому, що у зв`язку з відмовою буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що водій не висловив жодних зауважень чи заперечень щодо повідомлених йому обставин.

Доводи апеляційної скарги про те, що після завершення спілкування з працівниками поліції, він самостійно звернувся до КНП «КМКЛ №10», де того ж дня пройшов медичний огляд, відповідно до якого ознак сп`яніння виявлено не було, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду поліцейський забезпечує доставлення водія до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, який здійснюється у присутності поліцейського.

Отже, самостійне звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я після завершення спілкування з працівниками поліції, під час якого він не погодився на вимогу патрульних поліції проїхати до лікаря-нарколога, не є оглядом, проведеним у порядку, передбаченому зазначеною Інструкцією, та не спростовує обставин, установлених працівниками поліції під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, оскільки водій притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу, не заслухавши його пояснень та не маючи можливості надати оцінку медичному висновку, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 мав можливість реалізувати своє право на надання пояснень під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, однак таким правом не скористався.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «30» вересня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко