Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №705/4787/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4787/26

3/705/1764/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 710239 від 04.07.2026 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 04.07.2026 року о 02 год. 57 хв. в м. Умань по вул. Горького, 46, керувала автомобілем Део Ланос д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп?яніння проводився за допомогою приладу Алкотест 6810 Драгер, який показав 2,42% проміле, при допустимій нормі 0,20%, чим порушив п.2.9а ПДР.

ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Цімоха Р.Р. в судове засідання не з?явився, однак подав на адресу суду письмове Клопотання про закриття провадження у справі в якому зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та вважає, що провадження підлягає закриттю. 04 липня 2026 року ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння не керувала. Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані та був припаркований на узбіччі дороги, двигун транспортного засобу був вимкнений. Будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом, відеозапис не містить. Під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що працівники поліції зупинили автомобіль безпосередньо під керуванням ОСОБА_1 або в інший спосіб особисто зафіксували факт керування нею транспортним засобом. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та, відповідно, надавали працівникам поліції підстави вимагати від неї проходження огляду на стан сп`яніння. долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери поліцейського не містить жодних відомостей, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та не фіксує моменту зупинки автомобіля під її керуванням. Навпаки, на момент початку відеофіксації автомобіль уже перебував у нерухомому стані на узбіччі дороги із вимкненим двигуном. Отже, прямих та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. Слід також врахувати, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 перебувала у стані сильного емоційного хвилювання та помітно нервувала, у зв`язку з чим її пояснення були емоційними, непослідовними, а окремі висловлювання - необдуманими та неточними. У такому стані ОСОБА_1 могла повідомити зайві відомості або невдало сформулювати свої пояснення, які без урахування загального контексту розмови можуть бути помилково витлумачені як підтвердження певних обставин. Однак самі по собі окремі висловлювання особи не можуть підміняти об`єктивні докази факту керування транспортним засобом, тим більше за відсутності відеофіксації руху автомобіля, його зупинки працівниками поліції чи інших належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі. Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис, який суперечить положенням пункту 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України № 1026 від 18 грудня 2018 року. Як вбачається з матеріалів справи, акт огляду на стан сп`яніння не містить ані підпису ОСОБА_1 , ані підписів свідків, що ставить під сумнів дотримання встановленої процедури його складання та належність такого доказу. Відповідно до вимог чинного законодавства, результати огляду повинні бути належним чином оформлені, зокрема підтверджені підписами всіх учасників процедури або містити відмітки про відмову від підпису. Також, адвокат просить врахувати, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. На даний час її чоловік проходить військову службу у складі Збройних Сил України та має статус учасника бойових дій. На утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє дітей, у зв`язку з чим під час проходження чоловіком військової служби саме на неї покладено основні повсякденні обов`язки щодо їх утримання, виховання та забезпечення потреб. За таких обставин позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами матиме істотні негативні наслідки не лише для неї особисто, а й для її дітей, оскільки суттєво ускладнить можливість забезпечення їх щоденних потреб у період проходження її чоловіком військової служби. Отже, просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Винуватість ОСОБА_1 в суді підтверджена повністю зібраними на неї матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710239 від 04.07.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння, результатом тесту, рапортом, диском. Зокрема, з відеозапису події вбачається, що до автомобіля в темну пору доби підійшли працівники поліції, за кермом сиділа водійка, яку поліцейський запитав, чому вона їздить в комендантську годину, на що остання відповіла «вибачте» та показала посвідчення водія. На запитання поліцейського чи вживала ОСОБА_1 алкогольні напої, відповіла, що не вживала та погодилася пройти тест на стан алкогольного сп?яніння. В подальшому, при розмові з поліцейськими водійка вказала, що вживала алкоголь (пиво), в комендантську годину поїхала в магазин по воду, не думала, що її зупинять, у неї вдома залишились малі діти, просила відпустити її додому, вказала, що чоловік на війні. ОСОБА_1 продула прилад Драгер, який показав 2,42 проміле, при допустимій нормі 0,20 проміле. Поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення, роз?яснено водієві де відбудеться розгляд справи та вручено його копію.

В діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її винуватості, наявність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Вбачаючи в діях громадянки ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути останню до адміністративної відповідальності із застосуванням до неї адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КупАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ст. 130 ч. 1, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винноюу вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, протягом десяти днів, з дня її винесення.

Суддя: Л.С. Годік