Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №712/198/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/198/26

Провадження №1-кп/712/578/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003936 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Оргеєв, Молдова, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025 близько 13 години 00 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи працездатним автомобілем марки Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Свято-Макаріївська в напрямку до вулиці Оборонна, поблизу будинку № 82, що по вулиці Смілянська, проявив неуважність та порушив вимоги:

- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.1. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Так він, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, керуючим технічно справним автомобілем Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Свято-Макаріївська в напрямку до вулиці Оборонна, будучи заздалегідь об`єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по проїзній частині вулиці Смілянська, поблизу будинку № 82, що по вулиці Смілянська, що позначений дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» Правил дорожнього руху України, не зупинив керований ним автомобіль для того щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив свій рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вулиці Смілянська по вище вказаному пішохідному переходові справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.12.2025 № 03-01/1793, отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, що призвели до поліорганної недостатності, а саме: травма тулуба у вигляді переломів кісток тазу з крововиливом в клітковину тазу, крововиливу в жирову клітковину обох нирок, крововиливу в діафрагму ліворуч, забою та розриву стінки сечового міхура, поширеного синця на спині зі переходом на ділянку лівої здухвинної кістки та лівого кульшового суглобу, травма кінцівок у вигляді крайового перелому лівої ліктьової кістки (клінічно), синців, забитих ран на кінцівках, травма голови у вигляді синців, саден та забитої рани на голові, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку. Вказана сполучена травма тулубу, голови та кінцівок відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між отриманою сполученою травмою тулубу, голови та кінцівок смертю ОСОБА_8 наявний прямий причинний зв`язок.

Спричинення смерті потерпілого ОСОБА_8 знаходиться в причинному зв`язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 22.12.2025 №СЕ-19/124-25/18423-ІТ, з порушенням водієм автомобіля Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 27 листопада 2025 року приблизно о 12 годині 30 хвилин він виїхав з дому. Рухаючись вулицею Смілянською у напрямку виїзду з міста, перед залізничним мостом він здійснив поворот та продовжив рух. Під час проїзду через нерегульований пішохідний перехід, про наявність якого йому було достеменно відомо, він здійснив наїзд на пішохода. Зазначив, що потерпілого він не побачив. Після зіткнення він одразу зупинив транспортний засіб та побачив, що у потерпілого внаслідок удару головою виникла кровотеча. Обвинувачений попросив випадкових перехожих викликати бригаду екстреної медичної допомоги та працівників поліції. Сам він дістав з автомобіля бинти та намагався надати потерпілому першу домедичну допомогу, зокрема зупинити кровотечу з голови. Зазначив, що на той момент потерпілий перебував у свідомості. Згодом на місце дорожньо-транспортної пригоди прибули працівники поліції та бригада швидкої медичної допомоги. Обвинувачений пояснив, що мав намір одразу поїхати до лікарні разом із потерпілим, однак не мав такої можливості, оскільки залишався на місці пригоди та проходив передбачену законом процедуру освідування на стан алкогольного сп`яніння. Наступного дня зранку він одразу поїхав до лікарні, щоб провідати потерпілого. Під час розмови він висловив своє співчуття, вибачився за подію та повідомив про готовність оплатити все необхідне лікування. Проте медичні працівники повідомили йому, що на той момент будь-якої допомоги не потребують. Також він з`ясував, що у потерпілого відсутній мобільний телефон, через що той не міг повідомити доньку про своє перебування в лікарні. Потерпілий розповів, що до нього мала прийти сусідка, яка знає номер телефону його доньки та повідомить її про подію. Крім того, обвинувачений дізнався у лікарів, які продукти дозволено вживати потерпілому, після чого придбав їх та передав останньому. Наступного дня він знову відвідав потерпілого. Під час спілкування потерпілий повідомив, що сусідка до нього так і не прийшла. Обвинувачений перебував у лікарні приблизно до полудня, після чого поїхав додому.

Увечері того ж дня йому зателефонував слідчий та повідомив, що потерпілий ОСОБА_9 помер. Через декілька днів обвинуваченому надали номер телефону доньки померлого – ОСОБА_10 . Того ж дня він зателефонував їй та домовився про зустріч. Увечері він приїхав до неї додому, висловив щирі співчуття та вибачення за вчинене, запитав, чим може допомогти, і зазначив, що в межах своїх можливостей готовий надавати матеріальну допомогу. Однак потерпіла відмовилася приймати від нього грошові кошти.

У судовому засіданні ОСОБА_7 зазначив, що повністю визнає свою вину у вчиненому, щиро розкаюється, тяжко переживає наслідки дорожньо-транспортної пригоди та смерть потерпілого, що спричиняє йому значні душевні переживання. Також повідомив, що має проблеми зі здоров`ям, зокрема із серцем. Крім того, в судовому засіданні було додано копії платіжних інструкцій про перерахунок на потреби Збройних сили України коштів на загальну суму 5000 грн. та копії квитанцій про перерахування коштів потерпілій в рахунок відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням на загальну суму 100 000 грн.

Допитана у судовому засіданні 24.08.2026 потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй завдано значної моральної шкоди, яка, на її переконання, триває дотепер та продовжуватиме завдавати їй страждань протягом усього життя, оскільки внаслідок ДТП трагічно загинув її батько – близька та рідна їй людина. Зазначила, що вони мали дуже теплі та довірливі стосунки, після його смерті вона постійно відчуває його відсутність, а сама подія стала для неї значним потрясінням. Потерпіла пояснила, що після смерті батька погіршився стан її здоров`я, зокрема виникли мігренеподібні напади, сильні головні болі та скачки артеріального тиску, яких до події вона не мала. У зв`язку з цим була змушена звертатися за медичною допомогою та приймати антидепресанти. Через неможливість зосередитися та належним чином виконувати роботу вона була змушена приблизно на пів року припинити працювати, наразі працює. Також потерпіла зазначила, що у зв`язку зі смертю батька понесла значні фінансові витрати, зокрема на лікування, поховання, проведення поминальних заходів та інші супутні витрати. При цьому не всі понесені нею витрати мають документальне підтвердження. Пояснила, що після початку війни проживає за кордоном, однак постійно підтримувала зв`язок із батьком та часто приїжджала до Черкас, де він проживав. Після його смерті поминальні заходи проводилися в Черкасах. Також зазначила, що батька часто відвідував його двоюрідний брат ОСОБА_11 . Щодо обставин ДТП потерпіла пояснила, що про подію їй стало відомо від знайомої, яка зателефонувала та повідомила, що її батько потрапив у ДТП, перебуває в лікарні та йому проведено операцію. Після цього вона одразу виїхала до України, однак зустрітися з батьком не встигла, оскільки вранці наступного дня він помер.

Потерпіла зазначила, що перша її розмова з громадянином ОСОБА_7 відбулася телефоном. Під час цієї розмови він попросив про зустріч. Згодом він прийшов до неї додому разом із колишньою дружиною. При цьому потерпіла пояснила, що щирих слів вибачення від нього не почула та вважає, що під час розмови він фактично перекладав відповідальність за те, що сталося, на інших осіб. Зазначила, що хотіла б почути від обвинуваченого щирі вибачення та побачити його каяття. Щодо відшкодування завданої шкоди потерпіла зазначила, що отримані нею кошти вона вважає частковим відшкодуванням завданої шкоди. Разом із тим, просила цивільний позов залишити без розгляду, оскільки має намір у подальшому звернутися з відповідними вимогами до страхової компанії, а витрати, пов`язані з наслідками смерті батька, продовжує нести. Щодо призначення покарання потерпіла просила суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк на розсуд суду, а також застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження та приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вимоги якої роз`яснені сторонам кримінального провадження.

Суд, прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить щире каяття, часткове відшкодування шкоди.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, неодноразово вибачався перед потерпілими, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, згідно якої - при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, у якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає добровільну допомогу Збройним Силам України у сумі 5000,00 грн.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є пенсіонером, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, має позитивні характеристики; обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України, поклавши обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

При цьому суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим з необережності, а не з прямим чи непрямим умислом на заподіяння смерті потерпілому. Після настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 не залишив місце події, не ухилявся від участі у проведенні необхідних процесуальних дій, вживав заходів для надання потерпілому допомоги, а в подальшому намагався підтримати потерпілу та надати їй матеріальну допомогу. Зазначені обставини свідчать про його ставлення до наслідків вчиненого та мають значення для оцінки можливості його виправлення без ізоляції від суспільства.

Крім того, до суду 02.03.2026 надійшли досудова доповідь та витяг з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 .

Відповідно до висновкової частини зазначеної доповіді встановлено, що дослідження інформації, яка характеризує обвинуваченого ОСОБА_7 за місцем його проживання, роботи, умов життєдіяльності, взаємовідносин у суспільстві, а також результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та рівня його потенційної небезпеки для суспільства свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням прийнятого рішення.

З урахуванням конкретних обставин справи, а саме, що наїзд на потерпілого обвинуваченим ОСОБА_7 був скоєний на пішохідному переході, обладнаному відповідними знаками дорожнього руху, діючи всупереч до вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілим ОСОБА_8 отримано тілесні ушкодження від яких настала його смерть, суд вважає за необхідне при призначенні покарання ОСОБА_7 , крім основного покарання, застосувати також додаткове покарання - у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву про залишення заявленого нею цивільного позову без розгляду. З огляду на волевиявлення потерпілої, суд приходить до висновку про залишення цивільного позову без розгляду.

Судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 7131, 20 грн. сплачені обвинуваченим ОСОБА_7 в повному обсязі.

Запобіжній захід відносно ОСОБА_7 не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.12.2025 (справа № 712/16354/25), накладений арешт на автомобіль марки Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 та поміщений на територію майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ЧРУП ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.

Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – залишити без розгляду.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.12.2025, який належить на праві власності ОСОБА_12 .

Речові докази:

- автомобіль Nissan Kubistar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ЧРУП ГУНП в Черкаський області за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104 – повернути за належністю ОСОБА_12 ;

- лазерний DVD-R диск об`ємом 4,7 GB з відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1