Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №703/4185/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4185/26

2/703/2671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

25 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить:

- стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 червня 2026 року і до повнолітня дитини;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається, в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з 26 червня 2026 року, на весь період навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 липня 2011 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюб сторони мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше з ними проживав відповідач ОСОБА_2 , однак останнім часом стосунки сторін погіршилися, внаслідок чого між ними повністю зникло взаєморозуміння та з травня 2026 року їх сімейні відносини фактично припинилися та вони вирішили розлучитися. З того часу ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їхнім життям та не допомагає позивачу у їх матеріальному забезпеченні.

На даний час ОСОБА_2 мобілізований до лав Збройних сил України та з 2023 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та є учасником бойових дій.

Шлюб між сторонами ще не розірвано, однак вони перебувають у процесі розлучення та відповідна позовна заява про розірвання шлюбу знаходиться на розгляді в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області (справа №703/3070/26).

Повнолітня донька сторін ОСОБА_4 у 2024 року вступила на навчання до Державного торговельно-економічного університету у м. Києві та на даний час переведена на третій курс факультету міжнародної торгівлі та права денної форми навчання. Проживає донька в м. Києві у гуртожитку та додому приїжджає на канікули. Згідно додаткової угоди до договору про надання платної освітньої послуги щодо підготовки фахівця від 10 квітня 2025 року, укладеної між позивачем та ректором університету, загальна вартість освітньої послуги становить 165 680 гривень 00 копійок та вноситься поетапно кожні пів року навчання. Так, з 3-й курс навчання (з 01 вересня 2026 року по 31 серпня 2027 року) необхідно сплатити 42560 гривень 00 копійок та 4-й курс (з 01 вересня 2027 року по 30 червня 2028 року) – 42560 гривень 00 копійок. Зазначає, що у 2025-2026 роках за 2-й курс навчання доньки в університеті позивачем було сплачено вартість 42560 гривень та за перший курс (2024-2025 роки) було сплачено 38000 гривень. У 2025 році донька ОСОБА_4 отримала сертифікат на державну допомогу в рамках реалізації Постанови КМУ №318 від 14 березня 2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо надання державної допомоги на навчання дітям деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», тому за перший курс (2024-2025 роки) сплачені кошти за навчання було повернуто. Завдяки даному статусу чоловіка житло в гуртожитку для доньки є безкоштовним. Однак, проживання у м. Києві є дороговартісним та фактично витрати, необхідні для утримання дочки складаються з витрат на їжу, одяг, проїзд до навчального закладу, витрат на засоби гігієни, витрат на канцтовари та техніку для навчання, кишенькових витрат та на всебічний гармонійний розвиток.

В той же час, неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 , яка навчається в школі, також потребує матеріального забезпечення з боку позивача, оскільки її витрати не менш важливі та складаються з придбання продуктів харчування, одягу, засобів гігієни, канцелярського приладдя, техніки для навчання та створення умов для всебічного розвитку дитини.

Враховуючи вищевикладене та те, що самостійно позивач не має можливості забезпечити всі витрати, пов`язані із забезпеченням достатнього рівня життя обох доньок, оскільки працює будівельником в регіональній філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» та її заробітна плата не є високою, тому вимушена звернутись до суд з позовним про стягнення з чоловіка ОСОБА_2 аліментів.

Оскільки ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Збройних силах України, його стан здоров`я дозволяє працювати, інших осіб на утриманні не має та отримує постійну заробітну плату, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) та на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка навчається, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), в результаті чого буде забезпечено рівність сторін при несенні обов`язку утримання дітей.

З урахуванням викладеного, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у цивільній справі докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 2011 року між відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та позивачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, який зареєстрований Цвітківською селищною радою Городищенського району Черкаської області, про що 22 липня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №2. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Цвітківською селищною радою Городищенського району Черкаської області 22 липня 2011 року (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Цвітківською селищною радою Городищенського району Черкаської області 05 червня 2012 року, відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Як вбачається з Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №7263/01-02-31 від 17 червня 2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Відповідно до Відомості з реєстру територіальної громади про місце проживання особи (за даними громади: Балаклеївська сільська територіальна громада) станом на 30 червня 2026 року, за №851/02-20 від 30 червня 2026 року, що складена виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26).

Позивач у своєму позові заявила, а відповідач не надав жодних заперечень, що сторони спільно не проживають, а їх спільна неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею та перебуває на повному утриманні позивача.

Доказів проживання неповнолітньої дитини сторін – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з відповідачем та перебування дитини на утриманні саме відповідача, матеріали справи не містять та останнім не надано.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Будь-яких доказів перебування на утриманні відповідача інших малолітніх та неповнолітніх дітей, сплати останнім аліментів, стягнень з відповідача за виконавчими документами, матеріали цивільної справи не містять.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву та заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення з заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області 14 січня 2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Згідно ст.53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

09 серпня 2024 року між Державним торговельно-економічним університетом державної форми власності в особі реактора ОСОБА_7 , з однієї сторони, та вступником ОСОБА_4 та/або законним представником ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено договір про навчання у Державному торговельно-економічному університеті №ФМТП24-073БД/3 (а.с.15).

Відповідно до п.1 зазначеного Договору, предметом договору є навчання у ДТЕУ.

Згідно п.2 вказаного Договору, ДТЕУ бере на себе зобов`язання: зарахувати вступника на навчання на І курс після виконання вимог Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, Правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за спеціальністю 073 «Менеджмент» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр; забезпечити створення належних умов для дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Відповідно до п.12 зазначеного Договору, фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб (на умовах договору, укладеного між ДТЕУ та фізичною та/або юридичною особою, яка замовляє платну освітню послугу).

Згідно п.16 вказаного Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до п.21 зазначеного Договору, відомості про ДТЕУ: повне найменування – Державний торговельно-економічний університет, місцезнаходження – 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Згідно ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає донька, син, а також самі донька, син, які продовжують навчання.

Як вбачається з Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №7263/01-02-31 від 17 червня 2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.199 СК України, наділена правом на звернення до суду з даним позовом.

10 квітня 2025 року між Державним торговельно-економічним університетом в особі ректора університету Мазаракі А.А., та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору від 13 серпня 2024 року №1607д/6к-2024 про надання платної освітньої послуги щодо підготовки фахівця (а.с.19).

Відповідно до п.1 зазначеної Додаткової угоди, внести зміни до п.5.2 та 5.3 Договору про надання платної освітньої послуги щодо підготовки фахівця здобувача, на користь якого укладено договір ОСОБА_4 та викласти його у наступній редакції: п.5.2 – загальна вартість освітньої послуги з урахуванням збільшення в частині різниці між розміром оплати за весь період надання освітньої послуги та фактично сплаченою сумою на дату проведення коригування на 12,0% в межах офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік становить 165 680 гривень 00 копійок; п.5.3 – замовник вносить плату готівкою або в безготівковій формі поетапно, а саме: 1 курс (з 01 вересня 2024 року по 31 серпня 2025 року) 38000 гривень, так: 1-1 етап оплати – 19000 гривень 00 копійок (при укладення цього договору), 2-й етап оплати – 19000 гривень 00 копійок (не пізніше 20 січня 2025 року); 2 курс (з 01 вересня 2025 року по 31 серпня 2026 року) 42560 гривень 00 копійок (з урахування збільшення розміру плати за навчання в межах офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік), так: 1-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 15 серпня 2025 року), 2-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 20 січня 2026 року); 3 курс (з 01 вересня 2026 року по 31 серпня 2027 року) 42560 гривень 00 копійок, так: 1-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 15 серпня 2026 року), 2-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 20 січня 2027 року); 4 курс (з 01 вересня 2027 року по 30 червня 2028 року) 42560 гривень 00 копійок, так: 1-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 15 серпня 2027 року), 2-й етап оплати – 21280 гривень 00 копійок (не пізніше 20 січня 2028 року).

Згідно п.4 вказаної Додаткової угоди, додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до довідки №398/35, що складена Державним торговельно-економічним університетом 03 листопада 2025 року, ОСОБА_4 є здобувачем вищої освіти другого року денної форми навчання факультету міжнародної торгівлі та права Державного торговельно-економічного університету. Термін закінчення навчання за навчальним планом здобувача вищої освіти першого (бакалаврського) рівня – червень 2028 року (а.с.16).

Отже, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , якій ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилося 18 років та яка є донькою позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 , з 01 вересня 2024 року навчається у Державному торговельно-економічному університеті, який розташований поза межами населеного пункту, в якому ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, на денній формі навчання та на платній основі.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , у зв`язку з продовженням, після досягнення повноліття, навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, а не заочно, що позбавляє її об`єктивної можливості працевлаштуватися та отримувати заробітну, а відтак і самостійно забезпечувати себе матеріально після досягнення 18-річного віку, потребує матеріальної допомоги зі сторони батьків, зокрема на придбання канцелярського приладдя та підручників для навчання, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, лікарських препаратів, у разі її захворювання, а також на проїзд у громадському транспорті від зареєстрованого місця проживання до місця навчання та у зворотному напрямку, та така допомога є об`єктивно необхідною у ході здійснення нею навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Як вбачається з копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки, оплату за навчання ОСОБА_1 на рахунок Державного торговельно-економічного університету здійснювала її матір – позивача ОСОБА_1 (а.с.17-18).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, а відповідач ОСОБА_2 не надав жодних заперечень, що вищевказані витрати, які пов`язані з навчанням доньки сторін ОСОБА_4 , несе саме позивач, натомість відповідач ОСОБА_2 відповідної матеріальної допомоги не надає.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи, що відповідач не надав жодних заперечень перебування спільної з позивачем доньки ОСОБА_4 на утриманні позивача та здійснення нею зазначених у позовній заяві витрат на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд приходить до висновку, що такі обставини доказуванню не підлягає.

Доказів надання відповідачем ОСОБА_2 доньці ОСОБА_4 коштів для придбання канцелярського приладдя та підручників для навчання, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, оплату лікування та навчання, матеріали справи не містять та відповідачем не надані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані витрати, які безпосередньо пов`язані з навчання спільної позивача та відповідача доньки ОСОБА_4 здійснюються позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з довідки №1848/23721, складеної військовою частиною НОМЕР_1 09 жовтня 2025 року, молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.23).

За вказаних обставин та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів непрацездатності відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання.

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №208/3075/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №216/3757/16-ц та від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц акцентовано увагу на тому, що витрати на навчання дітей, після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Такий правовий висновок ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення донькою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчатися, при цьому, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка не працює, після досягнення повноліття продовжує навчатися у начальному закладі на денній формі навчання на платній основі, відтак потребує матеріальної допомоги, зокрема на проїзд від місця зареєстрованого проживання до місця навчання та у зворотному напрямку, для придбання продуктів харчування, одягу та необхідних речей для навчання, а також стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним та працевлаштованим, у зв`язку з чим приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню починаючи з дати подання позову та до закінчення терміну навчання, але не довше ніж до досягнення донькою 23 річного віку, має становити 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що її позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок, що є загальною сумою судового збору, який сплачується у мінімальному розмірі за дві вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).

На підставі викладеного, керуючись ст.53 Конституції України, ст.180, 181, 182, 183, 184, 191, 199, 200, 201 СК України, ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 25 червня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду, тобто з 25 червня 2026 року і до закінчення навчання у Державному торговельно-економічному університеті, тобто до 30 червня 2028 року, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Головуючий Т.В. Ігнатенко