Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №698/827/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/827/26

Провадження № 1-кп/698/143/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.селище Калинопіль

Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026250360000842 від 13.07.2026р. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочержинці, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , механік водій механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до ст.ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння та вживання алкоголю).

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна, зокрема, зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно підпункту «а» пункту 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.01.1995 № 6, до ушкоджень, що небезпечні для життя, належать, зокрема, ті, що проникають у черепну порожнину, у тому числі й ушкодження мозку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 зазначених Правил, ознаками тяжкого тілесного ушкодження, зокрема, є небезпека для життя.

14.11.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров`я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу, здійснено призов ОСОБА_4 на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 призначено на посаду механіка водія батальйону вказаної військової частини, зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 14.11.2023 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і у подальшому почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, у зв`язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , 08.07.2026, близько 17 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , з мотивів особистої неприязні до свого знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та які виникли після спільного розпивання алкогольних напоїв, діючи з прямим умислом спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, підійшов до потерпілого ззаду та наніс йому удар в ділянку ніг від якого потерпілий впав на землю, після чого наніс близько 8 ударів обома ногами та кулаками обох рук в ділянку попереку, живота та грудної клітки, а саме не менше двох ударів в ділянку живота, не менше двох ударів в ділянку грудної клітки, не менше одного удару в ділянку попереку, внаслідок чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: травматичного розриву вісцеральної поверхні лівої долі печінки з пошкодженням внутрішньо печінкових жовчних протоків, що ускладнились гемоперитонеумом (накопичуванням крові в черевній порожнині), місцевим жовчним перетонітом (запаленням очеревини) та які відповідно до висновку експерта № 05-7-01/538 від 08.09.2026 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а також тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому ХІ ребра зліва з незначним зміщенням уламків та які відповідно до висновку експерта № 05-7-01/538 від 08.09.2026 відносяться до категорії середнього ступенню тяжкості, а також тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин грудної клітки зліва та поперековій ділянці, які відповідно до висновку експерта № 05-7-01/538 від 08.09.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю за наведених вище обставин, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК України вірна, оскільки він наніс умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до положень ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, відношення до скоєного, яке полягає у визнанні вини, розкаянні та активному сприянні розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем служби характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст. 50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, враховує конкретні обставини вчиненого злочину, щире каяття обвинуваченого те, що він правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій та примирився з потерпілим, а тому суд вважає можливим застосувати відносно нього ст. 75 КК України, оскільки приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 днів, тобто до 14.11.2026 року, необхідно залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1