Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №569/10791/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10791/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 450983-КС-004 про надання кредиту від 15 грудня 2022 року в сумі 25322,03 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 15 грудня 2022 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 450983-КС-004 про надання кредиту. ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 63000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти. У боржника станом на 07 квітня 2026 року утворилася заборгованість за договором в розмірі 25322,03 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16424,61 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8897,42 грн.

Ухвалою від 18 травня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 18 травня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

У позовній заяві представник позивача Танцуріна Є.В. просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Нікольченко Б.Б. у заяві від 16 вересня 2026 року просить судове засідання провести без участі відповідача та його представника. У письмових поясненнях від 18 червня 2026 року просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення проти позову мотивує тим, що умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання фінансового інструменту, а тому така умова є нікчемною. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Позивач, які фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми та вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 15 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 450983-КС-004 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9982 (далі - кредитний договір), що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта та витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на сайті https://my.bizpozyka.com.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 63000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Згідно з п.2.3 кредитного договору, строк, на який надається кредит, 16 тижнів.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15992601, фіксована.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору, комісія за надання кредиту 9450 грн.

Видача позивачем 15 грудня 2022 року коштів у сумі 63000 грн на картку відповідача № НОМЕР_2 згідно кредитного договору № 450983-КС-004 від 15 грудня 2022 року підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 15 грудня 2022 року до 06 квітня 2023 року, наданою АТ "ОТП Банк", та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів № НОМЕР_3 на суму 13000 грн, № 540917761 на суму 25000 грн, № 540917680 на суму 25000 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором станом на 09 квітня 2026 року становить 25322,03 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 16424,61 грн, заборгованості за процентами в сумі 8897,42 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За положеннями ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні у справі докази в їх сукупності підтверджують укладення між сторонами 15 грудня 2022 року договору про надання кредиту № 450983-КС-004.

Зі змісту спірного кредитного договору вбачається, що його умови відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч.1 ст.1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Тлумачення змісту спірного кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме процентну ставку за користування кредитом, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором.

Отже, положення ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", на необхідність застування якої покликається відповідач, не можуть бути застосовані щодо обумовлених сторонами процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливою умовою договору.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Проценти за користування кредитними коштами, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні п.5 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і ст.549 ЦК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, зокрема п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п.5 вказаних Правил, кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені д озагальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Аналізуючи умови спірного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Покликання представника відповідача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, які зазначені в письмових поясненнях, суд до уваги не бере, оскільки обставини у цій справі є іншими, ніж у справах, яка були предметом перегляду касаційної інстанції.

Всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач порушив строки і порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, а отже, позов належить задовольнити.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за договором № 450983-КС-004 про надання кредиту від 15 грудня 2022 року в сумі 25322 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять дві) грн 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року

Суддя