Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №569/17633/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17633/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рівне кримінальне провадження № 12026181010000998 від 15 червня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща. Гоща, Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не судимого, не депутата,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, -

з участю прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Так, 15 червня 2026 року, близько 03 год. 21 хв. працівниками Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, а саме інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , по вулиці Київській, 77 у місті Рівне, було здійснено зупинку транспортного засобу «Volkswagen Touareg» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що знаходився під керуванням ОСОБА_3 , відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

В ході розмови працівниками поліції, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із ОСОБА_3 , останній діючи умисно, переслідуючи мету уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері Дорожнього руху та уникнення проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, після попередження про настання кримінальної відповідальності, висловив усну пропозицію службовим особам - інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 та інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП в Рівненській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у вигляді 3 000,00 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 15.06.2026 становить 134 443,20 грн., за не вчинення працівниками УПП в Рівненській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з використанням наданого їм службового становища відносно нього процесуальних дій, а саме не складання адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України – надання неправомірної вигоди, за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, визнав повністю, пояснив що 15.06.2026 року транспортним засобом він не керував, а керував його друг. Однак, він дуже злякався, оскільки, машина його. Почав хвилюватися, щоб на нього не складали протокол та не забрали машину на штраф майданчик тому, почав працівникам поліції пропонувати грошові кошти. Щиро розкаюється у вчиненому та просить застосувати відносно нього мінімальний штраф.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкрімінованого йому правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового провадження прокурор, обвинувачений та його захисник не оспорюють фактичні обставини провадження і правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ст.349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

При вирішення питання щодо обрання ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та мiру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує всi обставини справи, характер та ступiнь суспiльної небезпеки скоєного ним правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Особу обвинуваченого, який працює та обіймає посаду менеджера (управителя) із збуту у ТОВ «Коба Корп», за місцем роботи характеризується позитивно, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, в ході судового розгляду є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.

На пiдставi викладеного, та керуючись ст.ст.367-371, 373-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому міру покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн.

Речові докази по справі диск (а.с.41) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8