Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №565/1069/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1069/26

Провадження № 2/565/727/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року в загальній сумі 58387,50 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1961611 (далі - кредитний договір №1961611 від 27.11.2024 року) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до кредитного договору, 27.11.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, маючи технічну можливість відмовитись від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.

Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 , що був зазначений ОСОБА_1 у своїй анкеті в особистому кабінеті, одноразовий ідентифікатор - H692, котрий, у свою чергу, ОСОБА_1 було 27.11.2024 року, о 17:23:55, введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим остання прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1961611, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 27.11.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1961611 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит у гривні в сумі 15000,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить - 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить - 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

Пільгова процентна ставка становить - 0,75% в день та застосовується з 27.12.2024 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно) (пункт 1.5.3 договору).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту(п.2.1 договору).

Разом з тим, відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснювала передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

27.06.2025 року між первісним кредитором - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року для ТОВ «Свеа фінанс».

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №01.02-17/25 від 27.06.2025 року до ТОВ «Свеа фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року на загальну суму 58387,50 грн., яка складається з: 15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 35887,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 7500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Окрім того, позивач зазначає, що ним понесено витрати у зв`язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., які просить стягнути із відповідача.

03.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» в частині нарахованої заборгованості за відсотками в сумі 35887,50 грн. та в частині нарахованої заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 7500,00 грн., з урахуванням наступних заперечень.

Представник Гаврилюк О.В. у відзиві зазначає, що застосування позивачем процентної ставки в розмірі 15% та 3% у визначені договором періоди за кожен день користування кредитними коштами, суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».

Також зазначає, що згідно із ст.17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» слідує, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%, а надалі нарахування процентів може здійснюватись лише за ставкою 1% на день, - відповідно до ст.8 даного Закону «Про споживче кредитування».

Згідно долученого до позову розрахунку, розрахунок заборгованості в частині несплачених відсотків за користування кредитом обрахований позивачем наступним чином:

-27.11.2024 року кредитором було нараховано відсотки в сумі 2250,00 грн., що відповідає 15% від суми позики за один день користування кредитом;

-за період з 28.11.2024 року по 26.12.2024 року кредитором було нараховано відсотки в сумі 450,00 грн. щоденно, на загальну суму 13050,00 грн., що відповідає 3% від суми позики за один день користування кредитом (29 днів*450,00 грн = 13050,00 грн.);

-за період з 27.12.2024 року по 27.06.2025 року кредитором було нараховано відсотки в розмірі 112,50 грн. щоденно, на загальну суму 20587,50 грн., що відповідає 0,75% від суми позики за один день користування кредитом (183 дні*112,50 грн = 20587,50 грн.).

Відтак, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків сумарно становить 2250,00 грн + 13050,00 грн + 20587,50 грн = 35887,50 грн.

З врахуванням зазначених вище норм, щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, представник відповідача вказує, що за період з 27.11.2024 року по 26.12.2024 року кредитор мав право нараховувати відсотки за ставкою не більше 1% на день, тому просить суд зменшити нараховані відсотки за вказаний період, за перерахунком зазначеного обмеження.

Крім того, представник вважає, що нарахування позивачем 7500,00 грн. заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), є безпідставним, оскільки суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Разом з цим, у відзиві на позовну заяву представник просить суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

У судове засідання представник позивача - ТОВ «Свеа фінанс» - Паладич А.О., будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з`явилась, у позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов просила задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк О.В., будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, не з`явились, представник Гаврилюк О.В. подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі та без участі відповідача, із врахуванням заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 27.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1961611 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до кредитного договору 27.11.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.

Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 , що був зазначений ОСОБА_1 у своїй анкеті в особистому кабінеті, одноразовий ідентифікатор - H692, котрий, у свою чергу, ОСОБА_1 було 27.11.2024 року, о 17:23:55, введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим остання прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1961611 , на умовах визначених офертою.

Таким чином, 27.11.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1961611, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд зазначає, що факт укладання кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 та її представником не заперечується.

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає позичальнику - ОСОБА_1 кредит у гривні в сумі 15000,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить - 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить - 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

Пільгова процентна ставка становить - 0,75% в день та застосовується з 27.12.2024 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно) (пункт 1.5.3 договору).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту (п.2.1 договору), що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 09.07.2025 року за вих.№20250709-122.

Відповідач та її представник Гаврилюк О.В. у відзиві не заперечують факту отримання кредитних коштів в сумі 15000,00 грн., шляхом зарахування вказаної суми на банківську картку.

Отже, первісний кредитор - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання щодо надання грошових коштів для ОСОБА_1 в сумі 15000,00 грн. виконав у повному обсязі.

Щодо переходу (відступлення) права вимоги за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року, суд зазначає наступне.

27.06.2025 року між первісним кредитором - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року для ТОВ «Свеа фінанс».

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №01.02-17/25 від 27.06.2025 року до ТОВ «Свеа фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року на загальну суму 58387,50 грн. (запис №2074).

Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази, при цьому, заперечення відповідача з цього приводу відсутні.

За розрахунком позивача загальна сума заборгованості, станом на момент звернення до суду із позовом, за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року становить 58387,50 грн., яка складається з: 15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 35887,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 7500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що відповідає розрахунку станом на дату відступлення права вимоги.

Суд зазначає, що кредитний договір з первісним кредитором, за яким ТОВ «Свеа фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржувала правомірність укладеного договору у судовому порядку.

Окрім цього, встановлено, що у відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків за користування коштами, при цьому, визначено, що відповідач зобов`язалась повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

При цьому, суд зауважує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «Свеа фінанс», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, з огляду на таке.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 21.08.2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день.

Суд погоджується із розрахунком представника відповідача в частині того, що з 21.08.2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день, та вважає його обґрунтованим.

Розрахунок заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом за вказаних обставин, має бути наступний:

-за період з 27.11.2024 року по 26.12.2024 року 1% від суми позики за один день користування кредитом, 15000,00 грн. х 1% х 30 днів = 4500,00 грн.

-за період з 27.12.2024 року по 27.06.2025 року кредитором було нараховано відсотки в розмірі 112,50 грн. щоденно, на загальну суму 20587,50 грн., що відповідає 0,75% від суми позики за один день користування кредитом (15000,00 грн. х 0,75% х 183 дні), що відповідає вимогам чинного законодавства щодо розміру процентної ставки за користування кредитом.

Відтак, позовна вимога в частині заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 25087,50 грн. (4500,00 грн. + 20587,50 грн.).

Щодо нарахованих 7500,00 грн. заборгованості за пенею (штрафами), суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

За таких умов, суд зазначає, що нарахування позивачем 7500,00 грн., як заборгованості за пенею (штрафами), є безпідставним, оскільки суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року в загальній сумі 40087,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25087,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню частково - на 68,66%, тому з відповідача ОСОБА_1 частково підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 1828,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Крім того, представником відповідача - адвокатом Гаврилюком О.В. у відзиві заявлено, що судові витрати відповідача ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката склали 5000,00 грн.

Згідно із ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано: договір про надання правової допомоги від 17.06.2026 року, який укладений між адвокатом Гаврилюком О.В. та відповідачем ОСОБА_1 ; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги, в якому зазначено про вартість наданої правничої допомоги, в загальному розмірі 5000,00 грн.; довідка адвоката Гаврилюка О.В. від 03.07.2026 року №6/С/26 про отримання від ОСОБА_1 5000,00 грн. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.06.2026 року.

Позивач не виклав заперечень, щодо заявленої суми витрат відповідача ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані відповідачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи Вараським міським судом Рівненської області є достатніми, допустимими і достовірними.

Разом з цим, враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), суд вважає обґрунтованим і співмірним розмір правничих витрат в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, з позивача ТОВ «Свеа Фінанс» на користь відповідача підлягають до стягнення витрати відповідача на правничі послуги пропорційно до суми позовних вимог, у яких було відмовлено позивачу, тобто 940,20 грн.

Згідно із ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Зважаючи на те, що на відповідача покладено більшу суму сплати судових витрат, суд на підставі ч.10 ст.141 ЦПК України, доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» різниці між визначеними розмірами судових витрат, а саме 887,80 грн. (1828,00 грн. - 940,20 грн.) та звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» від сплати судових витрат на користь відповідача.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.№8, код ЄДРПОУ: 37616221) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за кредитним договором №1961611 від 27.11.2024 року в загальній сумі 40087 (сорок тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25087,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судові витрати у справі в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова