Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №561/1148/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

с-ще Зарічне

30 вересня 2026 року Справа № 561/1148/26

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А.В., розглянувши матеріали, направлені від відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

28 серпня 2026 року, ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, який вживав алкогольні напої.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась про дату, час та місце судового розгляду була повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, що є підставою для розгляду справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 753879 від 02 вересня 2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 02 вересня 2026 року;

- рапортом інспектора ЮП Лосіцької В.О.;

- відеозаписом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З матеріалів справи вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Частиною 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров`ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.

Оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги наявність належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП наявні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

При розгляду справи про адміністративне правопорушення судом враховано, що завданням КУпАП, зокрема є виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом враховано характер, тяжкість, наслідки, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, перше притягнення до адміністративної відповідальності наявні підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді попередження, що відповідатиме меті покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу про адміністративні правопорушення України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя А. В. Дідик