Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №559/1776/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1776/26

Провадження № 2/559/1597/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Кобзаренко І.Р., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Представниця ТОВ «Новий Колектор» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №261125/1 від 26.11.2025. На виконання умов Договору складено Реєстр боржників у електронному вигляді до Договору факторингу №261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2314056 від 19.05.2025 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржницею за яким є ОСОБА_1 .

Позивачем на адресу відповідачки направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №2314056 від 19.05.2025 та вимогу про сплату заборгованості. Відповідно до умов договору позичальниці було надано кредит у розмірі 2000 грн. строком на 360 день. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що в зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 9820 грн., яку й просив стягнути з відповідачки, а також сплачений судовий збір.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

19.05.2026 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Представниця позивача просить розгляд справи проводити за її відсутності, про що вказала в позовній заяві.

Відповідачка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву не подала, заяв і клопотань від неї не надходило.

За вказаних обставин, із підстав, визначених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19.05.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2314056, шляхом підписання договору та паспорту споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.7-8).

Відповідно до умов договору, відповідачцібуло надано кредит у розмірі 2000 грн., шляхом перерахування на платіжну картку позичальника, реквізити якої надані споживачем, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішність операції та LOG-файлом укладення електронного договору №2314056 від 14.04.2026 про успішність операції (а.с.15, 46).

Згідно п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день протягом всього строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,97% в день. (п.1.5.2). Кошти надаються безготівково шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 . Загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою становить 7200 грн. Вартість кредиту за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 7191 грн. (а.с.20-25).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір і дату внесення позичальником платежів та встановлено, що вартість кредиту становить 9200 грн. (а.с.26).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №2314056 від 19.05.2025 ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит» (а.с.8). Акцепт договору позичальником, здійснений за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, представленого у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, а саме: 19.05.2025 отримав одноразовий ідентифікатор: Р358 (а.с.46).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором і в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.47-48).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 26.11.2025 заборгованість відповідачки складає 9820 грн., з яких 2000 грн. - основний бог, 4000 грн - штраф і 3820 грн. - заборгованість за відсотками. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору не здійснила жодної оплати за Договором (а.с.43-45).

26.11.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір факторингу №261125/1, відповідно до якого ТзОВ «Селфі Кредит» передає позивачу за виплату належні йому права вимоги, а той у свою чергу приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. (а.с.28-36, 41-42).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 01.02.2024, підтверджує факт переходу від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Новий Колектор» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.37 зворот - 38).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 26.11.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором №2314056 від 19.05.2025 в сумі 9820 грн., з яких 2000 грн. - основний бог, 4000 грн - штраф і 3820 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.41-42).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Новий Колектор» є новим кредитором у зобов`язаннях із відповідачкою ОСОБА_1 .

Щодо штрафів.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час.

Відповідно ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки про те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 19.05.2025 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачкою взв`язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільноюв укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, обізнаноюз умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписалаелектронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Цей договір був укладений у електронній формі впорядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується матеріалами справи.

ОСОБА_1 отрималакредитні кошти й у неївиникло зобов`язання повернути їх, у розмірах і в строки, зазначені в кредитному договорі. Фактично отримані та використані позичальницею грошові кошти вдобровільному порядку не повернуті йпозивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок із повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками, то суд погоджується з доводами сторони позивача, оскільки нараховані відсотки відповідають умовам договору та чинному законодавству щодо захисту прав споживачів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення йвідсотків.

Щодо штрафу за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, то в період дії правового режиму воєнного стану він не стягується, інакше це суперечитиме п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. При цьому, твердження представника позивача, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми ЗУ «Про споживче кредитування» як спеціального закону, а не положення ЦК України, судом відхиляються, бо якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи саме ЦК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно ст.141 ЦПК України з відповідачкина користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково. Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 5289,78 грн.(5820грн. х (6000 грн. правничої допомоги + 2662,40 грн. судового збору+262,98 поштових витрат): 9820 грн.).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором №№ 2314056 від 19.05.2025 в розмірі 5820 (п`ять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у розмірі 5289 (п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 78 копійок., що складається з судового збору в розмірі 1 578 грн., поштових витрат -155,87 грн і 3556 грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298, електронна адреса info@newcollector.com.ua.

Представник позивача: адвокат Котова Світлана Миколаївна, адреса: вул. 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Ю. Жуковська