Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №607/7984/26
Суддя: Жуковська О. Ю.
Справа № 607/7984/26
Провадження № 2/559/1608/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що відбулося в ДТП, в якому винуватцем є відповідач ОСОБА_1 і який залишив місце ДТП, що встановлено судовим рішенням. Завдана матеріальна шкода частково виплачена потерпілому страховою компанією, а решту просять стягнути з відповідача в розмірі 206508 грн. Крім того, відповідачу двічі надсилалися листи з пропозицією відшкодувати завдані збитки добровільно і він їх отримав, але ніяк не відреагував, тому просять стягнути за період 09.02.2024-10.04.2026 3% річних в сумі 13427,66 грн. та інфляційні втрати - 46396,41 грн., а також судові витрати.
1.2. Відповідач у відзиві позов визнає частково лише в розмірі 119255,53 грн., а саме різницю завданої шкоди між тим, що визначено в Звіті про оцінку КТЗ від 15.03.2024 та страховою виплатою. Вважає, що розмір шкоди не доводиться висновком експерта від 30.01.2024, бо він має ймовірний характер, його отримано не на підставі ухвали суду і сам він не був залучений до огляду транспортного засобу та не міг поставити питання на експертизу. В дефектному акті зазначено номер кузова іншого транспортного засобу і він був складений представниками позивача, а ремонт відбувся через 8 місяців, тому немає доказів, що всі ушкодження виникли саме в результаті ДТП, а не через інші причини і Акт про надання послуг не доказ, а квитанції лише свідчать про якусь оплату позивача ФОПу. Також просить відмовити в стягненні інфляційних втрат та 3% річних, бо поки є спір про суму відшкодування і до вирішення справи судом, то зобов`язання не є боргом в розумінні ст. 625 ЦК України, а тому він не вважає, що прострочив виконання зобов`язання.
1.3. У відповіді на відзив позивач вказує, що під час складання Звіту від 15.03.2024 оцінщиком ФОП ОСОБА_2 транспортний засіб не оглядався, бо авто давали на огляд 28.12.2023 за актом ОСОБА_3 . Висновок експерта був отриманий згідно чинного законодавства, а якщо відповідач не згідний з визначеним реальним розміром збитків, то він мав надати висновок експерта на спростування, чого не зробив. В дефектному акті в останніх цифрах номеру кузова авто описка, але те, що це теж авто, підтверджується його номером і фото завданих пошкоджень. Крім того, позивач є бюджетною установою і замовляв послуги через систему Prozorro, де повністю опубліковано всі документи і сформовано звіт про виконання договору, тож Акт про надання послуг та квитанції підтверджують проведення ремонту саме авто, що постраждало від ДТП, винуватцем якого є відповідач. Той факт, що пошкодження були завдані саме в результаті ДТП, а не від якогось іншого зносу, підтверджується показниками одометра, що однакові і в Звіті оцінщика, на який посилається відповідач, і у висновку експерта, як і перелік пошкоджень, тобто машина не експлуатувалася після ДТП. Відшкодуванню підлягають реально понесені збитки, але відповідач не виконав свої зобов`язання, не відшкодував шкоду добровільно, не сплатив жодних грошових коштів, незважаючи на спроби позивача врегулювати спір в досудовому порядку, тому повинен оплатити 3% річних та інфляційні втрати, що є відшкодуванням від знецінення грошових коштів за цей час. Тож звернулися за судовим захистом порушеного права і просять задовольнити позов.
1.4. Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив підтримує висловлену ним раніше позицію щодо можливості задоволення позову про стягнення майнової шкоди в частині, що не перевищує 199255,53 грн. Погоджується, що в разі здійснення відновлюваного ремонту розмір збитків визначається як вартість матеріалів і робіт, затрачених на відновлення речі, і що позивач проводив ремонт автомобіля. Однак вважає, що не підтверджено той факт, що отримані послуги були пов`язані саме з ремонтом пошкоджень, які виникли внаслідок спричиненого ним ДТП. Звіт оцінщика вважає належним і допустимим доказом. Оскільки між сторонами є спір щодо самого розміру шкоди, то до моменту його встановлення судом відсутній визначений розмір грошового зобов`язання, а тому вважає, що відсутні підстав для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
2.1. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 15.05.2026 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
2.2. Сторони у встановлений судом строк висловилися письмово в заявах по суті справи з додатками.
2.3. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження мотивоване тим, що розмір завданої шкоди становить 206508 грн., заходи досудового врегулювання спору результатів не дали, а неповне дослідження матеріалів справи може спричинити негативні наслідки, тому стверджують, що справа складна. Однак, з таким висновком суд не погоджується і клопотання до задоволення не підлягає.
2.4. Суд проаналізував цю справу згідно ч.3 ст. 274 ЦПК України і врахував усе необхідне, адже сторони висловилися письмово, будь-яких клопотань, які би потребували заслуховування думки сторін, не заявлялося, жодних підготовчих дій здійснювати в справі потреби немає, а суд досліджує повністю усі матеріали незалежно від виду провадження. В справі необхідно дати оцінку лише письмовим доказам і по своїй суті згідно п.4 ч.4 ст. 19, ч.2 ст. 274 ЦПК України вона незначної складності та для неї пріоритетним є швидке вирішення, оскільки з події ДТП минуло майже три роки, а ціна позову не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому суд розглядає спір в письмовому провадженні.
2.5. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
3.1. 19.12.2023 о 16 год. 02 хв. на АД М-19 Кременець-Тернопіль 216 км, в м. Дубно вул. Заводська буд. 10 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mersedes-Benz С320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Водій ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце. Водій ОСОБА_1 порушив п.2. 3. б, п.12.1 п. 2.10 а ПДР і постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/4588/23 від 29.01.2024 його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили 09.02.2024. Вказане підтверджується копією постанови та даними з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 20-21).
3.2. Транспортний засіб Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ГУНП в Тернопільській області (дата реєстрації 22.09.2023) згідно свідоцтва про його реєстрацію НОМЕР_3 (а.с. 22).
3.3 Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/120-24/86-АВ від 30.01.2024, проведеного за відношенням Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області судовим експертом сектору транспортно-товарознавчих досліджень відділу авто технічних та транспортно-товарознавчих досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Днесь Андрієм Івановичем, вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження КТЗ під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.12.2023, може складати 346 289 грн. 78 коп. Суд зауважує, що транспортний засіб двічі оглядався експертом – 05.01.2024 та 11.01.2024 при природному та штучному освітленні, показники одометра 4693 км. До висновку додано ілюстративну таблицю із загальними та детальними зображеннями пошкодженого транспортного засобу та його складових, що підписана експертом, ідентифікаційні дані КТЗ, ремонтну калькуляцію та цінову інформацію (а.с. 37-90).
3.4. У звіті №153414 від 15.03.2024 про оцінку колісного транспортного засобу, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП “ ОСОБА_2 ” на замовлення страхової компанії "Країна”, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власникові Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ, визначена в розмірі 279 255,53 грн., в т.ч. ПДВ на запчастини. Суд зауважує, що транспортний засіб не оглядався оцінщиком ОСОБА_2 , оскільки Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 08.12.2023 було оглянуто іншою особою – ОСОБА_3 , водночас показники одометра («пробіг») 4693 км. До звіту додано ремонтну калькуляцію, а також фотозображення – без дат, підписів і без вказівки ким виконані (а.с. 141-176).
3.5. З листа АТ СК «Країна» №2411/26 від 30.04.2026 встановлено, що 21.12.2023 страхова компанія отримала повідомлення про ДТП від ОСОБА_1 за фактом події від 19.12.2023 за участю забезпеченого полісом №АР/6963906 від 02.08.2023 транспортного засобу Mersedes-Benz С320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ГУНП в Тернопільській області. 28.12.2023 представником страхової компанії було оглянуто пошкоджений т/з Suzuki Vitara, про що складено акт огляду від 28.12.2023 (а.с. 141).
3.6. З платіжної інструкції №17090 від 30.05.2024 встановлено, що платник АТ «СК «Країна» сплатило на рахунок ГУНП в Тернопільській області 160000 грн. як страхове відшкодування по стр/а №58/72972/3.2.29 від 29.05.2024 (а.с. 91).
3.7. Комісією ГУНП в Тернопільській області із 7 членів було складено дефектний акт про проведення заміни запчастин на службовому автомобілі марки Suzuki Vitara реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому міститься перелік запчастин (матеріалів), що розбиті, пошкоджені, деформовані, заблоковані, зігнуті ітд після ДТП. Вказаний Дефектний акт у 2024 році (графи числа і місяця не заповнені) затверджений заступником начальника ГУНП в Тернопільській області (а.с. 23).
3.8. ГУНП в Тернопільській області фінансується з державного бюджету та проводить закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до вимог постанови КМУ 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
3.9. Закупівля послуг з ремонту транспортного засобу Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулася шляхом проведення відкритих торгів (з особливостями) через авторизований електронний майданчик на веб-порталі органу з питань закупівель (https//prozorro.gov.ua). Інформація про процедуру закупівлі послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу є загальнодоступною у всесвітній мережі Інтернет та знаходиться за посиланням (ідентифікатор закупівлі UA-2024-07-16-006784-a-c1): https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2024-07-16-006784-a-c1. Встановлено, що закупівля була оголошена 16.07.2024 та у додатку №2 до тендерної документації Інформація про технічні вимоги до предмета закупівлі зазначено перелік послуг та використаних матеріалів, необхідних для їх надання пов`язаних із ремонтом транспортного засобу Suzuki Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_4 . Вартість закупівлі 366508 грн., постачальник ФОП ОСОБА_5 , наявна pdf-версія договору про надання послуг №796, укладеного між ГУНП в Тернопільській області та ФОП ОСОБА_5 від 08.08.2024 щодо надання послуг з ремонту транспортного засобу з додатком специфікацією щодо ремонту Suzuki Vitara, VIN НОМЕР_4 , ціна відповідає вартості закупівлі і вона відображається як виконана. Цей же договір із додатком міститься в матеріалах справи (а.с. 25-30).
3.10. Сума матеріального збитку (шкоди), після ремонту та відновлення пошкодженого службового автомобіля становить 366 508 грн. відповідно до Акту про надання послуг с000001384 від 16.09.2024 і платіжних інстуркцій. Так, копіями платіжних інструкцій №605596 від 17.09.2024 на суму 160 000 грн. та №608837 від 17.09.2024 на суму 206 508 грн. підтверджується, що ГУНП в Тернопільській області оплатило послуги ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 366 508 грн. (а.с. 31-36, 98).
3.11. 30.10.2024 ГУНП в Тернопільській області надіслано лист №19245- 2024 від 28.10.2024 (49238) щодо добровільного відшкодування ОСОБА_1 завданого матеріального збитку внаслідок ДТП в розмірі різниці між страховим відшкодуванням і вартістю ремонту т/з, а саме: 206 508 грн. (366 508 грн.-160000 грн.), що підтверджується копією квитанції АТ «Укрпошта» №53 від 30.01.2024. Згідно трекінгу відправлення АТ «Укрпошта» (станом на 20.11.2024) номер 4600100070768 лист вручено ОСОБА_1 особисто (а.с. 92-94).
3.12. 23.02.2026 ГУНП в Тернопільській області повторно надіслано лист № 21762- 2026 від 20.02.2026 (661619) щодо добровільного відшкодування ОСОБА_1 завданого матеріального збитку внаслідок ДТП, що підтверджується копією квитанції АТ «Укрпошта» №70 від 23.02.2026. Відповідно до трекінгу відправлення АТ «Укрпошта» номер К460150003092 вище зазначений лист вручено ОСОБА_1 особисто 02.03.2026 (95-97).
IV. Норми права, які застосував суд.
4.1. За ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
4.2. Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу...
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
4.3. Стаття 102 ЦПК України визначає вимоги до висновку експерта. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
За ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно ст. 2 Закону судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. А за ст. 3 Закону гарантією незалежності судового експерта та правильності його висновку, зокрема, є і кримінальна відповідальність судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Судовими експертами згідно із статтями 9, 10, 16 цього Закону можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень в установах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України «Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень в установах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України» № 591 від 17.07.2017, однією із підстав для проведення експертного дослідження є письмове звернення (заява) юридичної або фізичної особи.
Науково-методологічні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.1998 за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень». Згідно п.1.2.4 проводиться транспортно-товарознавча експертиза, дослідження. За п.1.4. під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи... Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта. Згідно п.1.8. в інших випадках (за відсутності процесуального документу) проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.
Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. З наведених підстав, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.
Згідно п. 5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження».
4.4. Установи, що фінансуються з державного бюджету, проводить закупівлю товарів робіт та послуг відповідно до вимог постанови КМУ 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Так, відповідно до вимог п.4 постанови №1178 замовником послуг при виконанні договору формується звіт про виконання договору, який подається замовником у системі Prozorrro, аби підтвердити фактичне виконання (або розірвання) умов угоди; його потрібно опублікувати протягом 20 робочих днів від моменту виконання/закінчення строку дії договору, вказуючи фактичну суму оплати та іншу інформацію, що підтверджує його закриття. Дана інформація є загальнодоступною та загальновідомою у всесвітній мережі Інтернет.
4.5. Відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи (ч. 1 ст. 9).
Аналогічні вимоги є також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88). Так, у п. 2.1 Положення №88 вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
4.6. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 та від 03.07.2019 у справі №910/12722/18.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц, у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати. Встановивши відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на здійснення відновлювального ремонту автомобіля, і їх розміру, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у стягненні відповідного відшкодування.
Оскільки автомобіль фактично відремонтований, тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт.
У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем. Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, доказів на підтвердження розміру витрат на відновлювальний ремонт і того, що вони понесені саме ним, позивач судам попередніх інстанцій не надав, тому висновок судів про недоведеність позовних вимог є правильним.
У п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, наступне: якщо особа після ДТП виконала роботи по ремонту, то відшкодування збитків відбувається на підставі тих документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці витрати мають бути їй відшкодовані».
Згідно постанови Верховного Суду від 25.03.2019 у справі 591/3152/16-ц, факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.
4.8. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс18, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.
Так, Верховний Суд вказав, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на будь-які грошові зобов`язання, незалежно від підстав їх виникнення, у тому числі і на ті, які виникли у зв`язку із заподіянням шкоди.
Стаття 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
4.9. Сума боргу 206 508,00 грн., період з 20.11.2024 по 10.04.2026.
4.9.1. Розрахунок 3 % річних
Період з 20.11.2024 по 31.12.2024 — 42 дні (переступний рік)
206 508,00 грн ? 3,000 % / 366 ? 42 = 710,93 грн
Період з 01.01.2025 по 31.12.2025 — 365 днів
206 508,00 грн ? 3,000 % / 365 ? 365 = 6 195,24 грн
Період з 01.01.2026 по 10.04.2026 — 100 днів
206 508,00 грн ? 3,000 % / 365 ? 100 = 1 697,33 грн
Разом 3 % річних:
710,93 + 6 195,24 + 1 697,33 = 8 603,50 грн.
4.9.2. Розрахунок інфляційних втрат
Для розрахунку взято індекси інфляції, починаючи з грудня 2024 року, оскільки за листопад 2024 року період починається лише з 20 числа.
Індекси:
2024 рік:
грудень — 101,4 %
2025 рік:
січень — 101,2 %; лютий — 100,8 %; березень — 100,5 %; квітень — 100,6 %; травень — 101,5 %; червень — 100,7 %; липень — 99,7 %; серпень — 99,9 %; вересень — 100,4 %; жовтень — 100,9 %; листопад — 100,4 %; грудень — 100,2 %
2026 рік:
січень — 100,9 %; лютий — 100,8 %; березень — 101,5 %
Отже:
101,4 % ? 101,2 % ? 100,8 % ? 100,5 % ? 100,6 % ? 101,5 % ? 100,7 % ? 99,7 % ? 99,9 % ? 100,4 % ? 100,9 % ? 100,4 % ? 100,2 % ? 100,9 % ? 100,8 % ? 101,5 % = 112,0065 %
Сукупний індекс інфляції за цей період — 112,0065 %.
Відповідно інфляційні втрати:
206 508,00 грн ? (112,0065 % ? 100 %) = 24 794,40 грн.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1. Суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 19.12.2023, відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_1 . Між його неправомірними діями та шкодою завданою позивачу є безпосередній причинний зв`язок. Позивачем суду доведено розмір завданих йому збитків у загальній сумі 366 508 грн., частина яких була сплачена страховою компанією, а саме: 160000 грн., тому відповідно різницю завданих збитків у розмірі 206 508 грн. зобов`язаний відшкодувати відповідач.
5.2. Посилання відповідача, що висновок експерта, наданий позивачем, є неналежним і недопустимим доказом, бо не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт не обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, на увагу не заслуговує і така позиція суперечить положенням чинного законодавства. Документ називається «висновок експертного дослідження» і розцінюється судом як письмовий доказ згідно ч.2 ст. 75 ЦПК України, а не висновок експерта згідно ст. 106 ЦПК України. Цей документ виготовлений судовим експертом на замовлення сторони, відноситься до предмету доказування в справі і в письмовій формі приєднаний до матеріалів справи, отже він є належним і допустимим письмовим доказом.
5.3. Експертне дослідження, про яке йдеться в розділі ІІІ, проведено судовим експертом, який має відповідний освітній ступінь, кваліфікацію та стаж. На дослідження було надано і безпосередньо автомобіль позивача, що постраждав у ДТП, що відповідає науково-методичним рекомендація проведення відповідних експертних досліджень. Судовий експерт в силу свого статусу діє під загрозою кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок експерта, що є елементом гарантії незалежності експерта згідно чинного законодавства: незалежно від того на чиє замовлення чи за чиїм дорученням здійснює експертне дослідження, він в будь-якому випадку зберігає незалежність і об`єктивність. Висновок судового експерта в цій справі є належним і допустимим письмовим доказом і підстав не брати його до уваги в суду немає.
5.4. Щодо звіту, на який посилається відповідач, то ФОП, який його виготовив, не оглядав транспортний засіб безпосередньо, всупереч науково-методичним рекомендаціям, на відміну від експерта, тому не дивно, що вартість відновлювального ремонту в звіті не настільки наближена до реально понесених витрат, як вартість вказана експертом. Різниця між фактично понесеними витратами, тобто реальними збитками позивача відрізняється від можливих, визначених експертом, лише на близько 20 тис. грн. і це логічно пояснюється тим, що фактично ремонтні роботи відбулися через кілька місяців після виготовлення висновку, тобто відбулося подорожчання. Відповідно суд бере до уваги саме письмовий доказ висновок експерта, а не звіт оцінщика.
5.5. Заперечення сторони відповідача, що фактично ремонтні роботи проведено через 8 місяців після ДТП і могли бути не пов`язані з ДТП, - на увагу не заслуговують. Показники одометра, тобто пробіг транспортного засобу однакові у всіх документах - в звіті оцінщика та висновку експерта, а в актах огляду від 28.12.2023, дефектному акті комісії позивача 2024 року, в звіті оцінщика, і у висновку експерта перелік пошкоджень транспортного засобу збігається, на фото, які виконані експертом і фото до звіту, які могли виконати лише при огляді 28.12.2023, а не під час оцінки, - пошкодження зафіксовані однакові та одного й того ж транспортного засобу, які співпадають зі специфікацією при його ремонті. Тому позивач беззаперечно довів свою позицію суду: автомобіль не був на ходу, його не експлуатували, а ремонтували від пошкоджень, отриманих саме внаслідок ДТП 19.12.2023.
5.6. Як і заперечення, що немає доказів витрат на ремонт, - безпідставні. Послуги з ремонту авто були закуплені через систему Prozorro, результати публічні і загальнодоступні і наданий час. Акт надання послуг є документом, що підтверджує факт надання послуг і в ньому присутні вдомості щодо якого транспортного засобу вони здійснювалися, а саме того, який приймав участь у ДТП. Квитанції про оплату наданих послуг від позивача ФОПу свідчать про реально понесені збитки внаслідок ДТП. Описки в дефектному акті в 4 цифрах номеру кузову чи відсутність дати не впливають на варість ремонтних робіт.
5.7. Згідно усталеної судової практики розмір завданих збитків, що належить відшкодувати відповідачу, - це не вартість відновлювального ремонту, а реально понесені витрати позивачем за мінусом виплаченого страхового відшкодування, тобто 206508 грн. Тому в цій частині суд позов задовольняє.
5.8. Щодо відшкодування 3% річних та інфляційних втрат, то відповідач заперечує лише з однієї причини – він вважає, що не повинен їх виплачувати, бо є спір про розмір завданих збитків. Але така позиція на увагу не заслуговує, бо заява відповідача суперечить його поведінці: він визнає, що мав відшкодувати різницю між тим, що визначив звіт оцінщика і стразовою виплатою, тобто 119255,53 грн., але не відшкодував навіть цю суму. Відповідач є винуватцем ДТП і зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду. Вина відповідача встановлена постановою суду, яка набрала законної сили 09.02.2024, тому і обов`язок відшкодовувати завдані збитки він мав уже з 09.02.2024.
Проте, заперечення відповідача доречні в тій частині, що він не знав, яку суму йому відшкодовувати, адже його цивільна відповідальність була застрахована і він мав право розраховувати, що ця шкода буде виплачена страховою компанію.
Ситуація із застосуванням ст. 625 ЦК України в цій частині відрізняється від звичних кредитних правовідносин (що й не застосовуються в умовах воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України лише у правовідносинах кредитор-боржник), коли людина отримує кредит, знає його умови і скільки та в якій період їй треба платити і не робить цього. У даній справі відповідач не знав розміру свого зобов`язання і мав правомірні очікування, що частину цих зобов`язань виконає страхова компанія.
Але після отримання страхової виплати позивач повідомив письмово листом відповідача, що розмір завданого збитку становить 366 508 грн., що страхова компанія за забезпечений транспортний засіб виплатила 160000 грн., а решту 206508 грн. зобов`язаний сплатити саме ОСОБА_1 . Тому разом з отриманням листа від позивача для добровільного відшкодування шкоди відповідач уже був обізнаний про розмір відшкодування і повинен був виконати свій обов`язок оплатити його. Заперечення відповідача, що він не погоджується з розміром, - тут значення не мають, бо не звільняють його від обов`язки відшкодувати завдані збитки. Крім того, саме позивач довів обґрунтованість розміру завданих збитків, а відповідач обґрунтованість своїх заперечень – ні.
Відповідно в цій ситуації суд відраховує виникнення зобов`язання сплатити конкретну суму боргу саме з часу отримання першого повідомлення від позивача відповідачем. Конкретний день через сайт «Укрпошта» за трекінгом встановити не вдається, оскільки зі спливом часу інформація вже не зберігається, але згідно роздрувіки сайту та на що вказує сам позивач, ОСОБА_1 станом на 24.11.2024 отримав перший лист від ГУНП в Тернопілській області з вимогою сплатити чіткий розмір зобов`язання: 206508 грн. Тому цю документально підтверджену дату суд і визначив для підрахунку, здійсненого в п. 4.9.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат, зважаючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, то відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сужових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 3642,75 грн. (239905,60 грн. х (суд.зб. 3756,01 +238,97+ пошт.витр. 96 х 3)/ 266332,07 грн.)
На підставі викладеного, керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.. 1166,1187, 1172, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 206508 (двісті шість тисяч п`ятсот вісім) гривень майнової шкоди, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 3% річних у розмірі 8 603 (вісім тисяч шістсот три) гривні 20 копійок та інфляційні втрати у розмірі 24 794 (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Тернопільській області судові витрати в розмірі 3642 (три тисячі шістсот сорок дві) гривні 75 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, код СДРІІОУ 40108720, електронна пошта ter@tp.police.gov.ua.
Представник позивача: Рівна Анастасія Ігорівна, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя О.Ю. Жуковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua