Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №545/3241/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3241/26

Провадження № 2/545/2741/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретар судового засідання Пінчук З.І.,

представника відповідача- адвоката Жаріна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначила, що на теперішній час навчається у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, денної форми навчання, за кошти фізичних осіб. Кошти на навчання та проживання надає її мати, власного доходу позивач не має. ЇЇ батько- ОСОБА_2 коштів не надає. Крім того, з останнього стягуються аліменти на навчання ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу).

Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на період навчання у розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку (доходів) на період її навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи з дня звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

19.08.2026 року від представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат Жарін М.А. надав відзив на позов, у якому зазначив, що через застосунки ЄДЕБО копія довідки №1281 від 28.05.2026 року не підтверджується, також вказана довідка не містить рівня професійної кваліфікації, наіменування професії, коду професії, джерела фінансування, що за своєю сутністю не може бути підставою для виникнення належних правовідносин і навпаки повністю спростовує доводи позивача про навчання у навчальному закладі, а загалом стверджує- про можливу безпідставність позовних вимог, так як факт навчання не підтверджується. Також відповідач від іншого шлюбу має сім`ю, яку зобов`язаний утримувати, сплачує аліменти на навчання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має істотну переплату по аліментам на дитину у рамках виконавчого провадження №79849833 від 18.12.2025 року у розмірі 72114,11 грн.; має на утриманні літню матір ОСОБА_4 та низький рівень доходів (грошового забезпечення) солдата ВСУ, як мобілізованого. Просив також врахувати наявність низки хронічних захворювань у дружини відповідача та необхідність нести витрати на медичне обстеження і лікування. Також, до позовної заяви позивач не надала у якості доказу довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, яка зазначала б її місце проживання а, а зазначена у позовній заяві адреса реально стверджує місце проживання, а не гуртожиток. Крім того, надана копія Договору № 35/3 без дати, не може бути належним доказом по справі так як, згідно п.п.2.1,5.3. цього ж Договору не надано доказів прийняття приміщення позивачем за Реєстром, Заяви про приєднання до Договору, доказів реальної оплати за проживання у гуртожитку. Дія Договору№ 35/3 припинена в силу п.п.7.1., 7.6. - саме 20.06.2026 року.

Враховуючи вищенаведене, просив стягувати аліменти у розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу) у разі надання стороною позивача відповідних доказів.

15.09.2026 року позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, у якій зазначила, що на підтвердження факту навчання нею разом із позовною заявою надано офіційну Довідку з навчального закладу Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка № 1281 від 28.05.2026 року. Даний документ виданий уповноваженим органом суб`єкта освітньої діяльності, містить вихідний номер, дату, підпис посадової особи та мокру печатку закладу освіти. Відповідач не надав суду жодних підтверджень реального щомісячного утримання коштів із його доходу за цим рішенням на даний час, та у прохальній частині відзиву (п. 2) фактично визнає наявність обов`язку щодо мого утримання як повнолітньої доньки, яка навчається, та погоджується на стягнення аліментів, проте безпідставно просить зменшити їх розмір до 1/12 частки. Вказаний розмір є занадто малим і не покриє навіть мінімальних витрат на навчання та проживання. Стосовно літньої матері ( ОСОБА_4 ) надана виписка про місце реєстрації матері підтверджує лише факт її спільного проживання/реєстрації з відповідачем, а не факт перебування на утриманні. Також відповідач не надав жодного доказу (довідки про розмір її пенсії, медичних висновків про потребу в догляді чи рішення суду про стягнення аліментів за ст. 202 СК України). Отримання матір`ю пенсії за віком означає наявність у неї власного доходу, а відтак вона не є утримуванкою у розумінні закону. Відповідно до ст. 75 СК України, право на утримання має лише той з подружжя, який є непрацездатним. Дружина відповідача є особою працездатного віку та працездатною, а додані ним медичні довідки (дерматологічні діагнози, УЗД) не є доказами втрати працездатності. Посилання відповідача на припинення дії Договору № 35/3 від 20.06.2026 року є передчасними та маніпулятивними, оскільки вказаний договір укладався на період проживання під час 1-го курсу навчання. Оскільки вона продовжує здобувати освіту на 2-му курсі, проживання у гуртожитку є її постійною потребою на весь період навчання. Відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та отримує стабільне й належне грошове забезпечення. Відповідач не надав суду жодних належних доказів (наприклад, висновків МСЕК про свою непрацездатність або фактів відсутності доходу), які б свідчили про його об`єктивну неможливість сплачувати аліменти.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник відповідача- адвокат Жарін М.А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що позивачкою такі вимоги не обґрунтовані, не надано доказів на їх підтвердження, а додані документи не відповідають діючому законодавству. Також не зазначений рахунок, на які потрібно стягувати грошові кошти.

Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.05.2008, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 (а.с. 4).

Позивач навчається у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, денної форми навчання, за кошти фізичних осіб, що підтверджується довідкою з Єдиної держаної електронної бази з питань освіти (а.с. 66), договором № 61-33/34-025 від 12.08.2025 року про надання платної освітньої послуги. Вартість навчання за 2025-2029 роки становить 69000,00 грн. (а.с. 67-68).

Також, ОСОБА_1 укладено договір найму житлового приміщення у в гуртожитку № 35/3, з якого вбачається, що до оплати підлягає 8000,00 грн. за 10 місяців (6-7).

Відповідач ОСОБА_2 з 17.02.2017 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (а.с. 35).

ОСОБА_7 , донька дружини відповідача, є студентом Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, факультет «Психології і соціальної роботи», денна форма навчання до 30.06.2028, що підтверджується довідкою університету № 911 (а.с. 39), додатковою угодою про індексацію оплати № 30/01-072 від 01.02.2026 року до Договору про надання освітніх послуг (а.с. 40-41).

Відповідно до довідки № 1122 від 12.08.2026 КП «ЖЕО» №2 Полтавської міської ради за адресою АДРЕСА_1 відповідач зареєстрований за вказаною адресою, разом з матір`ю ОСОБА_4 і сестрою ОСОБА_8 (а.с. 43).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2026 року, ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.11.2024 по теперішній час (а.с. 32).

На підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 31.10.2025 року з ОСОБА_2 стягується аліменти і розмірі 1/8 частини йог заробітку на період навчання дочки ОСОБА_3 (а.с. 44-49).

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Аналогічний висновок по застосуванню ст. 199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , не досягла 23 років, продовжує навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, не працює, навчається на денній формі здобуття освіти, на платній основі за договором, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги від свого батька.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992, статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07 серпня 1996 року, статус рішення - остаточне).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд вказав, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

У зв`язку з навчанням ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, яку має надавати у тому числі і відповідач, який є працездатною особою, отримує регулярний дохід (грошове забезпечення) як військовослужбовець. Також з матеріалів справи вбачається, що з відповідача на період навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/8 частини. ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , з якою спільних дітей не має.

Отже, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.

Також відповідачем не надано будь-яких доказів неналежного матеріального стану та неможливість надавати таку допомогу дочці, яка продовжує навчання.

Доводи відповідача про низькій рівень доходів не підтверджені жодним доказом. Недоведеним є і факт утримання останнім повнолітньої ОСОБА_7 , оскільки її батьком є ОСОБА_9 , який зобов`язаний в силу СК України утримувати доньку.

До аналогічного висновку дійшов суд і стосовно тверджень відповідача щодо утримання матері відповідача- ОСОБА_4 , оскільки сама по собі реєстрація відповідача та матері не є доказом такого.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність документально підтверджених витрат ОСОБА_2 на утримання вказаних осіб.

Утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання є обов`язком батьків, що визначено СК України та які повинні цікавитись про її матеріальний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Слід зазначити, що мінімальний та максимальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що повнолітня дочка відповідача- ОСОБА_1 продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач спроможний надавати таку допомогу, є військовослужбовцем, отримує постійний дохід, має зобов`язання щодо сплати аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_3 , має на утриманні дружину від іншого шлюбу, суд з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дочки, яка вже досягла повноліття, і не повинен призводити до збагачення, а тому вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню- у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, що є достатнім розміром для належного утримання на період навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на навчання щомісячно у розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу відповідача, починаючи з 01.07.2026 року, і до закінчення навчання, тобто, по 29.06.2029 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб