Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №543/655/26 — Оржицький районний суд Полтавської області

543/655/26

2/543/592/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві вказано, що відповідно до укладеного кредитного договору № 5044814 про надання споживчого кредиту від 16.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 35000,00 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування. Позивач зазначає, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач у позовній заяві вказує, що 25.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу № 25/06/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5044814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.10.2024 станом на 08.05.2026 у розмірі 130547,76 гривень, яка складається з: 34999,99 грн. – заборгованість за кредитом, 78047,77 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками відповідно до кредитного договору, 17500,00 грн. - заборгованість за штрафом, 0,00 грн. - заборгованість за комісією та стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 02.07.2026 було відкрито провадження у справі, справа була призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях (запереченнях) відповідач вказав, що позовна заява та кредитний договір з додатками, надані позивачем до суду у копіях, не були надані відповідачу для ознайомлення ні в паперовій ні в електронній формі, кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту в «оригіналі», як вказано в переліку додатків до позову, відповідачу не направлялись ні в паперовій ні в електронній формі, кредитний договір з додатками, надані позивачем суду у копіях, не був укладений ні в паперовій, ні в електронній формі, тому що відсутні підписані обома сторонами у дату укладання оригінали, яких у наданій суду редакції не існує. На думку відповідача не підписані відповідачем умови кредитування не можуть бути застосовані до правовідносин сторін. Відповідач стверджує, що кредитор коштів по договору не переказував, позивачем не доведено факту видачі позики кредитором, тому у нього не виникло договірних прав. Відповідач стверджує, що має місце недоведеність позовних вимог з точки зору процесуального права, а всі сумніви мають тлумачитись на захист прав споживача кредитних послуг.

У відповіді на відзив та у додаткових поясненнях представник позивача вказав про правомірність заявлених позивачем до стягнення сум за кредитним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд вирішив за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, керуючись при цьому ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 16.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №5044814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримав кошти в сумі 35000,00 грн. Строк кредитування – 360 днів. Договором передбачено порядок повернення кредиту, порядок нарахування та сплати відсотків, стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку кредитування. Згідно умов договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх зобов`язань за договором товариство має право нарахувати штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на другий день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання (а.с. 27-57, 67-75).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5044814 від 16.10.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ «Лінеура Україна», станом на 25.06.2025, нарахувало відповідачу заборгованість в розмірі 130547,76 грн. (а.с. 58-66).

25.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» був укладений договір факторингу № 25/06/25 (а.с. 86-101).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25/06/25 від 25.06.2025 ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 5044814 у розмірі 130547,76 грн., з яких: 34999,99 грн. – заборгованість за сумою кредиту, 78047,77 грн. – заборгованості за відсотками, 17500,00 грн. – штрафні санкції (а.с. 109).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що спірний кредитний договір з додатками не був ним підписаний, а кредитного договору у наданій суду редакції не існує.

Судом встановлено, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний позивачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами спірного кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна», з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору, відповідно до якого відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач відповідно до умов кредитного договору, Правил кредитування, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір 16.10.2024 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідність наданого позивачем тексту кредитного договору посвідчений у передбачений законодавством спосіб. Відповідач не довів того, що текст наданого позивачем договору не відповідає тексту кредитного договору, який було підписано відповідачем.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що первісний кредитор не переказував на його рахунок кредитних коштів за спірним кредитним договором. Судом встановлено, що кредитні кошти у розмірі 35000,00 грн. були перераховані відповідачу 16.10.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 . Це підтверджується як змістом листа ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с. 57), так і змістом виписки про рух коштів на рахунку, наданої АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 166)..

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 34999,99 грн. та за відсотками в розмірі 78047,77 грн. Розрахунок заборгованості за тілом кредиту та за відсотками узгоджується з умовами кредитного договору, іншими доказами у справі, не суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо стягнення заборгованості за штрафом в сумі 17500,00 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений в період дії воєнного стану – 16.10.2024, розрахунок заборгованості за штрафом здійснено станом на 25.06.2025. Враховуючи, що заборгованість за штрафами нарахована в період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, тому вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за штрафами не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Судом досліджено договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 (а.с. 102-105), довіреність (а.с. 106-107), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 108), акт приймання-передачі наданих послуг №144 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 (а.с. 110), витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №45 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, датований 21.04.2026 (а.с. 111), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 3943 від 22.04.2026 (а.с. 112). Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатом правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 8659,00 грн., що відповідатиме об`єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково в загальній сумі 113047,76 грн., тобто 86,59%, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2305,37 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 512, 514, 610, 612, 625, 629, 1049, 1054, 1077, 1082, 1081 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за договором № 5044814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.10.2024 станом на 08.05.2026 у розмірі 113047 (сто тринадцять тисяч сорок сім) гривень 76 копійок, яка складається з: 34999,99 грн. – заборгованість за кредитом, 78047,77 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками відповідно до кредитного договору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» код ЄДРПОУ 41915308) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» код ЄДРПОУ 41915308) судові витрати на правову допомогу у розмірі 8659 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 30.09.2026.

Суддя