Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №541/3717/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3717/26

Номер провадження3/541/815/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2026 року о 14 год 26 хв за адресою: вул. Панаса Мирного, 18, м. Миргород, Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi OUTLANDER д.н.з. НОМЕР_2 не врахував безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з пішоходом гр. ОСОБА_2 , чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Матеріальної шкоди не завдано, травмованих немає.

28 серпня 2026 року о 14 год 26 хв за адресою: вул. Панаса Мирного, 18, м. Миргород, Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi OUTLANDER д.н.з. НОМЕР_2 не врахував безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з пішоходом гр. ОСОБА_2 , та залишив місце пригоди, чим порушив, п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

01 вересня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшло два протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, оскільки протоколи надійшли одночасно та мова йде про правопорушення вчинені однією і тією ж особою, які розглядаються одним і тим же органом (судом), необхідно справи про адміністративне правопорушення № 541/3717/26 провадження № 3/541/815/2026 за ст. 122-4 КУпАП, № 541/3718/26 провадження № 3/541/816/2026 за ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження та присвоїти справі № 541/3717/26 провадження № 3/541/815/2026.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав, Зазначив, що керуючи транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, водій усвідомлює підвищену відповідальність за свої дії на дорозі та зобов`язаний діяти з максимальною обачністю, а тому просив суд суворо не карати. Пояснив, що дійсно 28 серпня 2026 року о 14 год 26 хв за адресою: вул. Панаса Мирного, 18, м. Миргород, Полтавської області, ОСОБА_1 , під час руху, засліпило сонце, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, внаслідок чого зачепив лівим боковим дзеркалом автомобіля сумочку, що висіла на правому лікті пішохода ОСОБА_2 . Оскільки візуальних пошкоджень помічено не було, вважав, що подія не мала наслідків, а тому поїхав у власних справах. Однак, повернувшись через 15–20 хвилин, усвідомив, що своїми діями фактично залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. У вчиненому щиро розкаюється, шкодує про те, що сталося, та попросив вибачення у потерпілої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що подія, яка сталася 29 серпня 2026 року, не була випадковою неуважністю. Це був свідомий та навмисний акт агресії з боку водія. Водій автомобіля та його дружина відомі серед мешканців нашого будинку своєю постійною конфліктною поведінкою, вони систематично провокують сварки та нехтують правилами співжиття. 29 серпня 2026 року о 14:26 вона вийшла з 4-го під?їзду свого будинку та рухалася житловою зоною в напрямку 3-го під?їзду. Коли потерпіла виходила на проїзну частину двору, дорога перед нею була вільна, автомобіля поряд не було. У цей час водій рушив від 5-го під?їзду та під?їхав ззаду. Він чудово її бачив і подав гучний звуковий сигнал. Потерпіла розраховувала, що він зупиниться та пропустить її, адже вона вже перебувала на проїзній частині прямо перед ним, де пішохід має пріоритет. Проте замість зупинки чи зменшення швидкості водій свідомо натиснув на газ і продовжив рух на потерпілу, розраховуючи налякати. У результаті його дій відбувся наїзд: автомобіль зачепив і штовхнув її лівим дзеркалом. Незважаючи на наїзд та її вигуки, водій не зупинився для надання допомоги чи з?ясування її стану, а свідомо залишив місце пригоди та зник. Приблизно через 15-20 хвилин водій повернувся у двір, так як проживає в цьому будинку. На її запитання про його дії потерпіла не почула жодних вибачень чи каяття — у відповідь лунала лише брутальна нецензурна лайка та образи. Вважає, дії водія були повністю навмисними. Подача звукового сигналу підтверджує, що він бачив її на дорозі двору, але замість гальмування свідомо прискорився. Втеча та подальша лайка свідчать про залякування та зухвале нехтування законами. Факт руху авто, контакт дзеркалом та втеча водія повністю підтверджуються: доданим до справи відеозаписом із камери спостереження; письмовими поясненнями та заявою свідка події. Просила суд надати належну оцінку всім доказам у справі та з урахуванням характеру правопорушення, обставин події, залишення місця ДТП та поведінки водія призначити передбачене законом максимально суворе адміністративне стягнення, яке суд вважатиме обґрунтованим. На запитання суду відповіла, що шкоди не завдано, водій зачепив лівим дзеркалом сумочку, яку вона тримала на правій руці, претензій не має.

Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Пунктом 2.3.б) Правил дорожнього руху України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пунктом 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху за допомогою встановлених органами публічної адміністрації Правил дорожнього руху, а також суспільні відносини у сфері власності.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП є правопорушенням із матеріальним складом, адже ключовою умовою настання адміністративної відповідальності, згідно із гіпотезою вказаної статті КУпАП є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між діянням порушника та його наслідками

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі необережності.

Суб`єкт правопорушення – загальний.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758146 від 29 серпня 2026 року, рапорт, складений помічником чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Москаленком А.В. від 29.08.2026 року, схема ДТП від 29 серпня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Так як, обов`язковою складовою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є його наслідки – пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між діянням порушника Правил дорожнього руху та його наслідками, при розгляді справи має бути підтверджена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Відповідно до схеми місця події від 29.08.2026 року, зафіксовано, що пошкодження транспортного засобу Mitsubishi OUTLANDER д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 – відсутні. Вказана інформація, підтверджена підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Огляд будь-яких інших об`єктів та фіксування їх пошкоджень – відсутні.

Згідно із письмових поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка гр. ОСОБА_3 , 29.08.2026 року близько 14 год 26 хв водій ОСОБА_1 проїжджаючи на ТЗ Mitsubishi OUTLANDER поблизу потерпілої, здійснив звуковий сигнал, пришвидшив рух автомобіля, у результаті чого здійснив зіткнення лівим дзеркалом з правою рукою ОСОБА_2 . Від виклику швидкої медичної допомоги гр. ОСОБА_2 відмовилась, що підтверджується рапортом, складеним помічником чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Москаленком А.В. від 29.08.2026 року.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , він проїжджав поблизу 4 під`їзду по вул. Панаса Мирного, 18, м. Миргород, Полтавська область, у подальшому з під`їзду на дорогу вийшла гр. ОСОБА_2 . ОСОБА_1 подав звуковий сигнал, змістився вліво та пришвидшив рух, щоб запобігти зіткненню. Проте зважаючи на те, що смуга для руху вузька, він лівим дзеркалом зачепив сумку гр. ОСОБА_2 .

Так, в результаті дослідження наявних матеріалів справи судом не виявлено відомостей щодо об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: доказів на підтвердження спричинення пошкодження майна, перелік якого прямо передбачений диспозицією ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог ПДР.

Стаття 124 КУпАП не передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення водієм вимог ПДР, що не спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 124 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У вину ОСОБА_1 покладається порушення ст.122-4 КУпАП, яка передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів та порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

Так, умисел є обов`язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за статтею 122-4 КУпАП. Законодавство України передбачає, що в діях водія має бути доведений прямий намір ухилитися від відповідальності. Зокрема, усвідомлення факту ДТП, тобто водій повинен об`єктивно розуміти, що сталося зіткнення, і що він є його учасником (тобто відчути удар, почути звук тощо); свідоме ігнорування обов`язків учасника ДТП з метою приховати подію або уникнути відповідальності. Однак наступає відсутність складу правопорушення, якщо особа покинула місце аварії ненавмисно, через непорозуміння (наприклад, не відчула легкого дотику автомобілів), або якщо особа від`їхала на кілька метрів, щоб не створювати аварійну ситуацію, а потім повернулася, чи зупинилися в безпечнішому місці згідно з Правилами дорожнього руху, умисел відсутній.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758152 від 29 серпня 2026 року, рапорт, складений помічником чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Москаленком А.В. від 29.08.2026 року, схема ДТП від 29 серпня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п. 2.10 «а» ПДР України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 122-4 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно із рапортом, складеним помічником чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Москаленком А.В. від 29.08.2026 року, у пункті «відомості про осіб», учасником події вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі чи був учасник події присутній на місці події зроблено познчку «ТАК».

Відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_2 та письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , водій ОСОБА_1 , після зіткнення з гр. ОСОБА_2 , продовжив рух, однак за 15 хв повернувся до місця події.

Згідно із наданими поясненнями ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , та іншими доказами, які надані на доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст 122-4 КУпАП, суд доходить висновку про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та уникнення ним відповідальності, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень.

Відтак, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Положення ст. 62 Конституції України, які знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним провадження у справі закрити, оскільки згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 124, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративне правопорушення № 541/3717/26 провадження № 3/541/815/2026 за ст. 122-4 КУпАП, № 541/3718/26 провадження № 3/541/816/2026 за ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження та присвоїти справі № 541/3717/26 провадження № 3/541/815/2026.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя О. А. Морозовська