Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №539/1238/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1238/26

Провадження № 3/539/278/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Коваль Ю.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Замули І.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №995396 від 17.03.2026, «10.09.2026 близько 12 години 30 хвилин, перебуваючи у громадському місці, на ділянці дороги про проспекту Володимирському, неподалік будівлі №47 «СпортМакс» в місті Лубни, знаходячись в салоні автомобіля, ОСОБА_1 , діючи умисно, порушуючи громадський порядок, через лобове скло автомобіля продемонструвала фалічний символ на адресу ОСОБА_2 у вигляді середнього пальця руки, чим викликала обурення оточуючих».

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не визнала. Пояснила, що 10.03.2026 в обідній час вона та її чоловік ОСОБА_3 проїздили на автомобілі «Фольксваген» неподалік магазину «Салют» по проспекту Володимирському у м.Лубни. Вона була за кермом автомобіля, а її чоловік знаходився на передньому пасажирському сидінні. Коли вони вже їхали по вул.Метеорологічній, вона побачила як її автомобіль «притискає» автомобіль темно-сірого кольору. Вона зупинила свій автомобіль, чоловік, який керував автомобілем темно-сірого кольору, ще з автомобіля став кричати: «Кому ви показуєте середній палець?». Тоді цей чоловік, вона та її чоловік вийшли зі своїх автомобілів. Чоловік, який керував темно-сірим автомобілем, сказав їм, що вони показали ОСОБА_4 жест у вигляді середнього пальця. Вона та її чоловік відповіли, що нічого такого не показували. Вона не підтверджувала, що показувала жест середнім пальцем. Потім на запитання її чоловіка чоловік, який керував темно-сірим автомобілем, сказав, що він військовий та приїхав на реабілітацію. Вона є директором благодійного фонду «Довіра та допомога», і її чоловік запропонував цьому чоловіку допомогу як волонтер. Після цього вони поїхали кожен у своїх справах. ОСОБА_4 до цієї події неодноразово розміщував на особистій сторінці у « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » обвинувачення на її адресу та адресу благодійного фонду, директором якого вона є, щодо крадіжок волонтерської допомоги. Також до цих подій ОСОБА_4 подав до поліції заяву, в якій обвинувачував її, її чоловіка, благодійний фонд в тому, що вони крадуть благодійну допомог. Вона категорично заперечує, що показала жест середнім пальцем, тобто обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Того дня ОСОБА_4 та інших чоловіків вона взагалі не бачила у місці, зазначеному у протоколі. Вважає, що звинувачення ОСОБА_4 в тому, що вона показала середній палець, це черговий наклеп на неї. ОСОБА_4 її оговорив через неприязне ставлення до неї. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, посилаючись на наступне. У протоколі про адміністративне правопорушення датою вчинення правопорушення зазначено 09 вересня 2026 року, що взагалі не відповідає обставинам, які були досліджені під час судового розгляду. До протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками Лубенського РВП долученні, зокрема, пояснення ОСОБА_8 , яка будучи допитаною в якості свідка, в судовому засіданні дала зовсім інші покази, що критично відрізняються від тих, які написані в її письмовому поясненні. Зазначене породжує розумні сумніви у достовірності інших письмових пояснень про справі. ОСОБА_8 повідомила, що саме ОСОБА_2 ввів її в оману та сказав які давати покази. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 на початку свого допиту взагалі не зміг повідомити якою рукою, через яке вікно було продемонстровано непристойний жест. У наступному засіданні не зважаючи на те, що від подій пройшло ще більше часу, ОСОБА_2 змінив покази та повідомив суду що ОСОБА_1 демонструвала непристойний жест на протязі дуже короткого проміжку часу 1-2 секунди. Під час допиту, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 повідомив, що в нього немає неприязних відносин з ОСОБА_1 , підтвердив, що саме він як голова громадської організації звертався як заявник до Лубенської окружної прокуратури та ініціював порушення кримінальної справи за ч. 4 ст.190 КК України відносно благодійного фонду, керівником якого є ОСОБА_1 . Зазначене свідчить не просто про неприязні відносини, а й про звинувачення останньої у вчиненні тяжкого злочину. У свою чергу свідок ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що ОСОБА_1 демонструвала жест на протязі тривалого часу. Недоведеним є факт неповаги ОСОБА_1 до суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. В діях ОСОБА_1 відсутній мотив, тобто умисний прояв явної неповаги до оточуючих, що свідчить про відсутність головного моменту, що визначає зміст і сенс поведінки хуліганства, відсутність ознак, що характеризують суб`єктивну сторону дрібного хуліганства. Із вищевикладеного слідує, що дії ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, оскільки відсутні в сукупності умови, за яких настає відповідальність за даною статтею. Як вбачається із матеріалів справи, на протязі тривалого часу до вчинення дій, які ставляться за вину ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, відомості з приводу якого за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 внесено до ЄРДР за ч.4 ст. 190 КК України. Разом із тим ОСОБА_1 , її чоловік, потерпілий та допитані в судовому засіданні свідки дали суперечливі показання з приводу даних подій, тому достатніх даних про те, що при цьому також було порушено і громадський порядок матеріали справи не містять.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засідання пояснив, що 10.03.2026 приблизно о 12:30 годині він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 стояли біля офісу Міжнародного альянсу захисників України, який розташований за адресою: проспект Володимирський, будинок 57, місто Лубни, Полтавська область, навпроти пішохідного переходу. В цей час проїздив автомобіль «Фольксваген» зеленого кольору під керуванням ОСОБА_1 , яка, коли автомобіль був навпроти них, показала в їх бік непристойний жест у вигляді середнього пальця. Після цього автомобіль поїхав далі. Вони з хлопцями були шоковані цим. Вони всі є ветеранами та інвалідами війни, і не зрозуміли чому людина, яка займається благодійністю, вчиняє такі дії. Жест ОСОБА_1 продемонструвала, коли автомобіль був на повороті. Думав, що ОСОБА_1 показала жест правою рукою. Скоріше всього, що лівою рукою, це була не дуже піднята рука і середній палець. Це було дуже швидко, тривало декілька секунд. Відстань від автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , до місця де він стояв, була приблизно 20-25 метрів, точно сказати не може. Вікно у автомобілі було закрите. Цей жест він побачив через бокове вікно з боку водія. Палець ОСОБА_1 він бачив і через лобове скло, бо автомобіль повертав. Цей жест також бачили ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які стояли з ним. Коли до них підійшла ОСОБА_12 , то сказала, що теж бачила непристойний жест ОСОБА_1 . Він не звернув уваги чи були в цей момент інші люди чи транспортні засоби. Після цього він пішов до офісу. ОСОБА_13 приїхав через деякий час до офісу та сказав, що наздогнав автомобіль, в якому їхала ОСОБА_1 з чоловіком. ОСОБА_1 почала виправдовуватись, бо він запитав навіщо вона це зробила. Він запитав, чому така зневага до них. На це йому було запропонували якусь матеріальну вигоду, від якої він відмовився, був дуже обурений. Цими діями ОСОБА_1 образила честь і гідність його та його товаришів. Чому ОСОБА_1 так вчинила не може пояснити. Раніше він знав ОСОБА_1 як мешканку міста Лубен візуально, але особисто не знав. Про те, що вона є директором Благодійного фонду «Довіра та допомога» знав до подій 10.03.2026. Дізнався про це приблизно рік тому від знайомих. Йому відомо, що цей фонд займається передачею допомоги військовим. До подій 10.03.2026 у нього не було ніякої образи на ОСОБА_1 , не було з нею неприязних відносин, конфліктів не було. 10.03.2026 він був у цивільному одязі. Він веде сторінку у Фейсбуці. Він ставив під сумнів те куди витрачалися кошти і речі благодійним фондом, директором якого є ОСОБА_1 . Думає, що ОСОБА_1 зробила це на ґрунті неприязні до нього, бо він звертався до поліції з питання перевірки всіх благодійних фондів на предмет використання коштів, які люди надавали для сил оборони України. Вважає, що жест ОСОБА_1 у вигляді середнього пальця адресований йому, бо він звертався до поліції щодо діяльності благодійних фондів. Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 9, ст. 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В якості доказів до протоколу про адміністративне правопорушення додано: - протокол прийняття заяви та пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 від 12.03.2026, ОСОБА_11 від 17.03.2026, в яких зазначено, що 10.03.2026 близько 12 години 30 хвилин вони знаходились у м.Лубни на розі вул.Метеорологічна – пр.Володимирський. На автомобілі «Фольксваген» проїздила ОСОБА_1 та показала непристойний жест у вигляді середнього пальця. Також до протоколу додано письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_14 від 17.03.2026, в яких зазначено, що вони нікому непристойних жестів не показували. Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 у судовому засідання пояснив, що у березні чи квітні 2026 року, вже точно не пам`ятає, вдень він, ОСОБА_2 та ще хлопець, не пам`ятає його імені, стояли на тротуарі біля входу до організації ветеранів. Ще прийшла дівчина, імені не пам`ятає. Вони стояли розмовляли, в цей час на автомобілі проїздила ОСОБА_1 зі своїм чоловіком і показала середній палець в бокове скло лівою рукою з салону автомобіля, коли повертала праворуч в бік моста. Жест він побачив у бокове скло водійських дверей. В цей момент він стояв напівповернутий до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . ОСОБА_2 стояв ліворуч від нього обличчям до автомобіля ОСОБА_1 . Інший хлопець стояв напроти нього. Дівчина вийшла в цей момент з організації ветеранів. Жест у вигляді середнього пальця він побачив особисто. ОСОБА_1 тримала руку з середнім пальцем достатньо часу, щоб це можна було побачити. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був не тонований, і в лобове скло все добре видно. Автомобіль рухався повільно. Не пам`ятає які ще автомобілі їхали в цей час або щоб біля них, коли вони стояли, хтось проходив. Відстань між ними та автомобілем ОСОБА_1 , коли вона показала жест, була десь метрів 20. Він стверджує з впевненістю, що це був саме образливий жест у вигляді середнього пальця, і він це особисто бачив, тому спочатку сприйняв це як особисту образу. Він побачив особисто як ОСОБА_1 підняла ліву руку, показала середній палець, а потім поклала руку на кермо. Цей жест він сприйняв як адресований йому. Але потім після розмови з ОСОБА_1 зрозумів, що цей жест був адресований саме ОСОБА_2 . Він був дуже обурений, бо він емоційна людина, сів у свій автомобіль і поїхав за автомобілем ОСОБА_1 , наздогнав, «підрізав» їхній автомобіль. З автомобіля вийшла ОСОБА_1 і її чоловік, він зробив їм зауваження. Вони спочатку казали, що нічого не показували, це не вони. Але потім, коли він почав робити зауваження чоловіку ОСОБА_1 , казати, що таке не потрібно робити, вони почали пропонувати йому допомогу як військовослужбовцю, але він відмовився, бо йому не потрібна була допомога, оскільки він на той час не був військовослужбовцем. ОСОБА_1 казала йому який ОСОБА_2 поганий. Він сказав, що йому байдуже який ОСОБА_2 , тому не дослухав чому він поганий. ОСОБА_1 сказала, що подумала, що вони стоять і розмовляють про неї. Він сказав, що це не так. Потім ОСОБА_1 вже не заперечувала, що показала цей жест. Тоді він зрозумів, що жест був адресований ОСОБА_2 . Після цього він поїхав. До цього він ОСОБА_1 не знав. ОСОБА_2 не має на нього ніякого впливу. Підстав обмовляти ОСОБА_1 у нього немає. Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 у судовому засідання пояснив, що ОСОБА_2 є його знайомим з лютого 2026 року. ОСОБА_1 знає як особу із соцмереж, знає, що вона волонтер, допомагає військовим. Про те, що ОСОБА_1 є головою благодійної організації, він дізнався від ОСОБА_2 . Про конфлікт між ними ОСОБА_2 не казав. У 2026 році декілька місяців тому, точно дату не пам`ятає, приблизно о 12-13 годині він, ОСОБА_2 і хлопець на ім`я ОСОБА_15 стояли на тротуарі біля входу до приміщення громадської організації ветеранів за адресою: проспект Володимирський, будинок 47, місто Лубни, Полтавська область. Розмовляли про свої справи як колишніх військовослужбовців, всі втрьох дивились у бік скверу «Шевченка». В цей момент проїздив автомобіль «Фольксваген» оливкового кольору, з вікна якого побачив як ОСОБА_1 показала жест у виді середнього пальця. Позаду них в цей момент підійшла жінка на ім`я ОСОБА_16 . Відстань між ними і автомобілем, коли він побачив непристойний жест, була приблизно 25 метрів. В момент коли ОСОБА_1 показала жест лівою рукою, вона повертала, демонстрація жесту тривала приблизно 30 секунд. Цей жест він побачив через бокове скло водія. Він не бачив як ОСОБА_1 підіймала руку, але побачив сам жест. Він не бачив, щоб автомобіль був тонований, через скло добре все видно. Він стверджує, що побачив жест саме у вигляді середнього пальця. Сумнівів у нього щодо цього немає. Він був в шоці від цього. Яка була швидкість автомобіля сказати не може. Вони стояли у цивільному одязі. Там де вони стояли ще проходили люди. Йому відомо, що після цього ОСОБА_15 наздогнав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Зазначене у своїх пояснення від 17.03.2026 підтримує.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 у судовому засідання пояснив, що ОСОБА_1 є його дружиною. 10.03.2026 близько 12:00 години він їхав з ОСОБА_1 в автомобілі. Дружина була за кермом, він на передньому пасажирському сидінні. Їхали по вулиці Метеорологічній в місті Лубни в сторону центра міста. Їх почав «підрізати» автомобіль чорного кольору «джип». Дружина зупинила автомобіль. «Джип» теж зупинився, з нього вийшов хлопець 35-ти років невисокого зросту у цивільному одязі. Цей чоловік запитав у його дружини чому вона тикає «факи». Дружина сказала, що такого не робила, що вона його не знає. Дружина запитала цього хлопця що сталося. Хлопець сказав, що 10 хвилин тому їх автомобіль проїздив біля другої школи, і ОСОБА_1 показала йому середній палець. Вони з дружиною цьому хлопцю сказали, що нікому не показували непристойних жестів. Оскільки на номері автомобіля було написано «Доцент», то він запитав у хлопця чи є він військовим. ОСОБА_17 сказав, що він є військовим, він після поранення, йому потрібна реабілітація. Він сказав, що вони волонтери, їдуть на фронт, якщо потрібна якась допомога як військовому, то може до них звернутись. Тоді цей хлопець поїхав, і вони теж. Його дружина кермо тримає двома руками за виключенням користування коробкою передач, нікому непристойних жестів того дня не показувала. Вікна в машині були зачинені. Дружина не казала, що коли проїхали по проспекту Володимирському, вона побачила когось зі знайомих. Він теж нікому не показував непристойних жестів.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що у березні 2026 року, точну дату не пам`ятає, вона проходила біля магазину «Спортмакс» в м.Лубни. В цей час біля магазину «Салют» неподалік від пішохідного переходу, повернуті обличчями до парку, стояли її знайомі ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 . Вона побачила, що не дуже швидко проїхав автомобіль марки «Фольксваген» кольору хакі. Із водійського місця цього автомобіля вона побачила змах рукою, але який це саме був жест вона не побачила. ОСОБА_19 сказав, що ОСОБА_1 , яка була за кермом цього автомобіля, показала жест середнім пальцем. Після цього ОСОБА_13 поїхав на автомобілі за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Трохи пізніше ОСОБА_4 зібрав ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і її в приміщенні свого кабінету, який орендував, та сказав, що він буде писати заяву до поліції про неправомірні дії ОСОБА_22 , а вони всі втрьох повинні бути свідками. Стверджує, що насправді жесту середнім пальцем руки із салону автомобіля, яким керувала ОСОБА_22 , вона не бачила, а бачила тільки змах рукою. Вважає, що ОСОБА_4 ввів її в оману, сказавши, що ОСОБА_22 показала жест середнім пальцем. Пояснення в поліції вона написала особисто, але зі слів ОСОБА_4 . Те, що в них зазначено, вона не підтверджує, бо не бачила щоб ОСОБА_22 показала жест середнім пальцем. Проаналізувавши надані у судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також їх письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою, а також є належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження тому, що 10.03.2026 приблизно о 12 години 30 хвилин на ділянці дороги про проспекту Володимирському в місті Лубни ОСОБА_1 , знаходячись в салоні автомобіля, через лобове скло продемонструвала фалічний символ у вигляді середнього пальця руки на адресу ОСОБА_2 . Вищезазначеними доказами спростовуються показання свідка ОСОБА_14 в тій частині, що 10.03.2026 його дружина ОСОБА_1 у зазначені у протоколі час та місці не показувала жест середнім пальцем руки. Показання свідка ОСОБА_8 , надані нею у судовому засіданні, не спростовують того, що 10.03.2026 ОСОБА_1 продемонструвала фалічний символ у вигляді середнього пальця руки на адресу ОСОБА_2 , оскільки свідок не стверджувала, що ОСОБА_1 взагалі не було продемонстровано такий жест, апояснила, що жесту середнім пальцем руки із салону автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , вона не бачила, бачила тільки змах рукою. Судом взято до уваги, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена дата вчинення правопорушення - 10.09.2026, замість вірної дати - 10.03.2026, що є очевидною опискою та не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки з інших матеріалів справи та пояснень учасників справи судом встановлено реальний час події. Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд виходить з наступного. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з диспозицією відповідальність за статтею 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Безпосереднім об`єктом охорони цієї норми є громадський порядок.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою, образливим чіплянням до громадян та іншими подібними діями.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку.

За відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 до 10.03.2026 неодноразово розміщував на особистій сторінці у «Фейсбук» та «Тікток» обвинувачення на її адресу та адресу благодійного фонду, директором якого вона є, щодо крадіжок волонтерської допомоги. Також до цих подій ОСОБА_2 подав до поліції заяву, в якій обвинувачував її, її чоловіка, благодійний фонд в тому, що вони крадуть благодійну допомогу. ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що веде сторінку у «Фейсбук». Він ставив під сумнів те куди витрачалися кошти і речі благодійним фондом, директором якого є ОСОБА_1 . Думає, що ОСОБА_1 вчинила дії, зазначені у протоколі, на ґрунті неприязні до нього, бо він звертався до поліції з питання перевірки всіх благодійних фондів на предмет використання коштів, які люди надавали для сил оборони України. Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що коли 10.03.2026 він наздогнав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , остання йому казала який ОСОБА_2 поганий. З пояснень, наданих суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично наявні неприязні відносини, які виникли з приводу діяльності благодійного фонду, директором якого є ОСОБА_1 . Такий характер відносин свідчить про те, що такі дії ОСОБА_1 як демонстрація фалічного символу у вигляді середнього пальця руки на адресу ОСОБА_2 були зумовлені саме особистими неприязними відносинами, а не спрямовані на порушення громадського порядку чи спокою громадян, що виключає наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, внаслідок чого справа про адміністративне правопорушення відносно останньої підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283 - 285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови проголошений 30.09.2026 о 08 годині 45 хвилин.

Суддя О.Л. Овчаренко