Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №532/1773/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

Суд: Кобеляцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №532/1773/26

Суддя: Макарчук С. М.

532/1773/26

2/532/1284/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/1773/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій остання прохає, шлюб зареєстрований 23 червня 1987 року Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між нею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 161, - розірвати; після розірвання шлюбу її прізвище залишити « ОСОБА_4 »; стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позов обґрунтований тим, що 13.09.2022 вони уклали шлюб про що в книзі реєстрації шлюбів Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зроблено відповідний актовий запис № 161. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13.09.2022 (бланк серії НОМЕР_1 ). Під час шлюбу вони проживали із відповідачем однією сім`єю. Вели господарство та виконували інші обов`язки як членів подружжя щодо один одного. До шлюбу в них народилося троє доньок:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), серія НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), серія НОМЕР_3 );

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Виконавчим комітетом Жуківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, серія НОМЕР_4 .

Після реєстрації шлюбу відповідач визнав батьківство щодо доньок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв`язку з чим був записаним їхнім батьком у встановленому законом порядку. Під час подружнього життя у них була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувалися та все одно вони неодноразово намагалися зберегти сім`ю та жити заради дітей. Однак, їм це не вдалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин.

Враховуючи, що вони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства ,не підтримують сімейні відносини як подружжя подальше спільне життя із збереженням шлюбу буду суперечити інтересам кожного з них. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов`язку утримувати своїх дітей. Це, зокрема, виявилося в тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на їх утримання, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Діти повністю знаходяться на її утриманні. Добровільно виділяти кошти на утримання дітей відповідач відмовляється, витрачає кошти на свої потреби, інтересами сім`ї не цікавиться. Позивачка прохає аліменти встановити в розмірі 1/2 частки всіх доходів відповідача на утримання їхніх неповнолітніх дітей. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна, бо були вирішені в досудовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 30.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Макарчуку С.М.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3035277 від 15.07.2026, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.06.2018.

Ухвалою від 21 липня 2026 року позов прийнятий до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено у справі судове засідання на 18 вересня 2026 року.

У судове засідання 18 вересня 2026 року сторони не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Позивачкою подано клопотання про розгляд справи за її відсутності, підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом речення 2 ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рибалки Царичанського району Дніпропетровської області, перебувають у шлюбі, укладеному 13.09.2022, зареєстрованому Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), свідоцтво НОМЕР_1 (а.с.11).

Сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 (а.с.8), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачкою, та знаходяться на її утриманні.

Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки в цьому конкретному випадку, це суперечило б інтересам щонайменше позивача, яка не хоче продовжувати подружні стосунки з відповідачем та миритися категорично не бажає, та враховує позицію відповідача про визнання позову.

Згідно з положеннями статті 51 Конституції України та статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Частиною 2 статті 104 СК України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 СК України).

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, миритися з відповідачем категорично не бажає, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, так як сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу є неможливим.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка прохає залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина 3 статті 115 СК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, відсутність інформації про інших утриманців, а також, враховуючи визнання ним заявлених позовних вимог, вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення цього судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 84 Сімейного кодексу України дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до частини 4 статті 84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, відсутність інформації про інших утриманців, вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей щомісячно в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення цього судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі судового збору, який підлягав сплаті на момент подання цього позову, тобто 1 331 гривень 20 копійок.

Керуючись статтею 51 Конституції України, ст. ст. 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, статтями 84, 150, 180, 181, 183, 184 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Прийняти визнання ОСОБА_2 позову.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 13 вересня 2022 року Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 161, - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачку й надалі іменувати прізвищем « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_13 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей, доньок ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, тобто 30.06.2026, і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Найменування або ім`я сторін та їхнє місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_14 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua