Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №372/2801/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2801/26

Провадження 2-2228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Ільїній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обухівської міської ради Київської області, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавриленко Алла Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а саме просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,9999 га розташованої у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223185600:02:006:0040 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за неповнолітньою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,9999 га розташованої у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3223185600:02:006:0040 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позову зазначила, що після смерті її чоловіка вона звернулась до приватного нотаріуса із завою про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу заведено спадкову справу № 12/2025, відповідач ОСОБА_2 реалізував своє право на відмову від прийняття спадщини, що відрилася після смерті ОСОБА_4 , після чого залишилось двоє спадкоємців першої черги, однак приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю в неї оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суд з даним позовом.

12.05.2026 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання.

17.06.2026 року винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_5 .

22.06.2026 року винесено ухвалу про задоволення заяви представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

24.07.2026 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представниця відповідача Обухівської міської ради Київської області подала до суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи без її участі, прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність. Щодо позовних вимог поклалась на розгляду суду.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

16 травня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), про що складено актовий запис за №22 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .

У період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі у них народилися двоє дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_7 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 26.10.1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області Україна було зроблено відповідний актовий запис за №71 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька - ОСОБА_2 про що 28.09.2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складений відповідний актовий запис №2723 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

12 листопада 2009 року на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 18 червня 2009 року №729 ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №798798.

Відповідно до зазначеного Державного акту ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,9999 га розташованої у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3223185600:02:006:0040.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що 23.01.2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складений відповідний актовий запис за №1309 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриленко Аллою Миколаївною було заведено спадкову справу №12/2025.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складав.

ОСОБА_7 , який відповідно до вимог чинного законодавства належить до спадкоємців першої черги за законом, реалізував своє право на відмову від прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Таким чином, після належним чином оформленої відмови від прийняття спадщини залишилися двоє спадкоємців першої черги, які мають право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям спадщини загиблого чоловіка ОСОБА_4 та втратою оригіналу документу на право власності на земельну ділянку, звернулася до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з заявою у якій просила направити архівну копію Державного акту на право власності та Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185600:02:006:0040, площею 1,9999 га, розташовану на території Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області №-4313/6-25 від 12.12.2025 року, за інформацією Відділу №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - Відділ №6), в архіві Відділу № 6 примірник державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185600:02:006:0040 площею 1,9999 га, розташовану на території Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області на ім`я гр. ОСОБА_4 , відсутній.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером обліковується за гр. ОСОБА_4 .

22 грудня 2025 року ОСОБА_1 діючи від свого імені та імені малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (зареєстровану в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №111).

В поданій заяві, ОСОБА_1 , що діє від свого імені та від імені малолітньої доньки ОСОБА_2 , просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України, як спадкоємці за законом першої черги на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223185600:02:006:0040, площею 1,9999 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Краснослобідська сільська рада.

Водночас, оскільки в ОСОБА_1 був відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2025 р. №130/02-31 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. відмовлено спадкоємцям померлого: пережившій дружині ОСОБА_1 та його малолітній доньці ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223185600:02:006:0040, площею 1,9999 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Краснослобідська сільська рада.

На теперішній час у Позивачки наявна виключно копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 798798. Оригінал зазначеного правовстановлюючого документа втрачено, що унеможливлює його подання нотаріусу для оформлення спадкових прав у позасудовому порядку. Водночас Позивачем вживалися заходи, спрямовані на отримання дубліката такого акту, однак з об`єктивних причин отримання дубліката є неможливим, що не залежить від волі чи поведінки Позивача.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу фактично блокує реалізацію гарантованого законом права на спадкування, оскільки нотаріус не має правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину без належного документального підтвердження права власності спадкодавця на відповідне майно. За таких умов єдиним ефективним та належним способом захисту порушеного права відповідно до положень цивільного законодавства є звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Звернення до суду в даному випадку не є альтернативою нотаріальному оформленню спадщини, а виступає винятковим способом захисту права, застосування якого зумовлене об`єктивною неможливістю отримання правовстановлюючого документа та, відповідно, свідоцтва про право на спадщину за законом. Саме судове рішення про визнання права власності дозволить усунути правову невизначеність, забезпечити належну державну реєстрацію права та відновити порушене право Позивача в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом "а" частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.03.2008 року №7 "Про судову практику у справах спадкування", а саме в п. 10 роз`яснив, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності відповідно до ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, Позивач, разом з своєю малолітньою донькою належать до першої черги спадкоємців за законом.

Згідно з ч. ч. 1-2 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Виходячи з вищевказаного після смерті матері позивачки відкрилася спадщина за заповітом на житловий будинок, право власності на який позивачка не може оформити у зв`язку з допущеними помилками, що свідчить про правомірність звернення позивачки до суду.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Даних про наявність спору з іншими спадкоємцями під час судового розгляду не встановлено, з матеріалів справи таких спадкоємців не встановлено, з матеріалів справи вбачається наявність перешкод у отриманні свідоцтв про право власності на майно, а саме на земельну ділянку, яку позивачка має намір успадкувати після смерті свого чоловіка, що перешкоджає їй реалізувати свої передбачені законодавством права, як спадкоємця, тому справа щодо невизнаних прав позивачки, як спадкоємця підлягає судовому розгляду на підставі ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Право померлого на земельну ділянку виникло на законних правових підставах, до цього часу це право не припинялось і не оспорювалось, а наявні обставини по справі не позбавляють таких прав. До складу спадщини згідно чинного законодавства входять усі права та обов`язки спадкодавця, в тому числі і щодо права на земельну ділянку площею 1,9999 га розташовану у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223185600:02:006:0040 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому позивачка довела належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майна і майнових прав померлого ОСОБА_4 .

Суд вважає доведеними посилання позивачки щодо наявності у неї права на спадщину чоловіка, а також належним і достатнім способом захисту порушених прав позивачки, як спадкоємця визнання за нею та її неповнолітньою дочкою права власності по 1/2 частці за кожною.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, враховуючи відсутність заперечень відповідачів, суд вважає доведеними під час розгляду спору посилання позову на порушення законних прав та інтересів позивачки та її малолітньої дочки, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав позивачки та її малолітньої дочки шляхом визнання права на земельну ділянку.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 316, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1258, 1268, 1296, 1298 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,9999 га розташованої у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223185600:02:006:0040 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за неповнолітньою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,9999 га розташованої у Краснослобідській сільській раді Обухівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3223185600:02:006:0040 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко