Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №369/15535/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15535/25

Провадження № 2/369/5852/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу № 369/15535/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 , є інвестором будівництва «V черга будівництва в житловому комплексі на будівельною адресою АДРЕСА_1 ».

31 серпня 2018 року було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 (надалі – Договір № 85-В7), за яким ТОВ «ФК «ТОЛОКА» виступила управителем Фонду фінансування будівництва виду А «V черга будівництва в житловому комплексі на будівельною адресою АДРЕСА_1 ».

За цим договором, позивач, як довіритель, на підставі повного визнання правил фонду фінансування будівництва, надав свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду.

За нею було закріплено об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: 1) вид об`єкта інвестування - квартира; 2) будівельна або поштова адреса об`єкта будівництва - АДРЕСА_2 ; 3) номер об`єкта будівництва - будинок АДРЕСА_3 ; 4) номер об`єкта інвестування - 85 (вісімдесят п`ять) корпус Д, секція 7; 5) поверх 9 (дев`ять); 6) кількість кімнат 1 (одна); 7) загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 43,20 (сорок три цілих двадцять сотих) кв. метрів; 8) вимірна одиниця об`єкта інвестування - 1 кв.м.

Відповідно до п. 4 Договору № Договір № 85-В7, після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об`єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді.

Позивачем було сплачено усю належну суму за Договором № 85-В7, а це сума у розмірі 557 280,00 грн. Це підтверджується випискою з рахунку позивача. Також це підтверджується юридичними діями управителя ФФБ – ТОВ «ФК «ТОЛОКА», який видав свідоцтво про участь у фонді (такі дії можливі лише у разі оплати).

На підтвердження, 31 серпня 2018 р. позивачу було видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 85-В7.

10 червня 2021 року позивачем була написана Заява про розірвання Договору № 85-В7 з проханням відкріпити об`єкт інвестування, та повернути сплачені кошти у розмірі 557 280,00 грн.

10 червня 2021 року між позивачем та управителем ФФБ ТОВ «ФК «ТОЛОКА» було укладено Додаткову угоду №1, якою було розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7. Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 Управитель зобов`язався повернути позивачу сплачені нею кошти (з урахуванням відрахування суми винагороди) у розмірі 520 084,80 грн.

Цими юридичними діями, Управитель, в тому числі підтвердив факт сплати позивачем коштів у розмірі 557 280,00 грн.

Станом на дату подачі позову, Управитель ФФБ не повернув належні позивачу кошти, тому виникла заборгованість у розмірі 520 084,80 гнр. за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 від 31 серпня 2018 р. (Додатковою угодою №1 від 10 червня 2021 р.).

Відповідно до договору про участь у ФФБ № 85-В7 від 31 серпня 2018 р. позивач стала довірителем фонду, взяла на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передала грошові кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність житлового приміщення в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідні кошти позивач передала в управління Управителя. Проте після розірвання договорів, Управитель так і не повернув належні позивачу кошти, хоча взяв на себе відповідні зобов`язання.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача (ФОНД ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА (ВИДУ А) В ОСОБІ УПРАВИТЕЛЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА», Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32955460) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) заборгованість у розмірі 520 084,80 грн. (п`ятсот двадцять тисяч вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок), яка виникла на підставі Додаткової угоди №1 від 10 червня 2021 р. (про розірвання) до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 від 31 серпня 2018 року.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 31.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

12.12.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній підтвердив факт неповернення відповідачем позивачу грошових коштів.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання 30.04.2026 року не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання 30.04.2026 року не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є інвестором будівництва «V черга будівництва в житловому комплексі на будівельною адресою АДРЕСА_1 ».

31 серпня 2018 року було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 (надалі – Договір № 85-В7), за яким ТОВ «ФК «ТОЛОКА» виступила управителем Фонду фінансування будівництва виду А «V черга будівництва в житловому комплексі на будівельною адресою АДРЕСА_1 ».

За цим договором, позивач, як довіритель, на підставі повного визнання правил фонду фінансування будівництва, надав свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду.

За нею було закріплено об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: 1) вид об`єкта інвестування - квартира; 2) будівельна або поштова адреса об`єкта будівництва - АДРЕСА_2 ; 3) номер об`єкта будівництва - будинок АДРЕСА_3 ; 4) номер об`єкта інвестування - 85 (вісімдесят п`ять) корпус Д, секція 7; 5) поверх 9 (дев`ять); 6) кількість кімнат 1 (одна); 7) загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 43,20 (сорок три цілих двадцять сотих) кв. метрів; 8) вимірна одиниця об`єкта інвестування - 1 кв.м.

Відповідно до п. 4 Договору № Договір № 85-В7, після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об`єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді.

Позивачем було сплачено усю належну суму за Договором № 85-В7, а це сума у розмірі 557 280,00 грн. Це підтверджується випискою з рахунку позивача. Також це підтверджується юридичними діями управителя ФФБ – ТОВ «ФК «ТОЛОКА», який видав свідоцтво про участь у фонді (такі дії можливі лише у разі оплати).

На підтвердження, 31 серпня 2018 р. позивачу було видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 85-В7.

10 червня 2021 року позивачем була написана Заява про розірвання Договору № 85-В7 з проханням відкріпити об`єкт інвестування, та повернути сплачені кошти у розмірі 557 280,00 грн.

10 червня 2021 року між позивачем та управителем ФФБ ТОВ «ФК «ТОЛОКА» було укладено Додаткову угоду №1, якою було розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7. Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 Управитель зобов`язався повернути позивачу сплачені нею кошти (з урахуванням відрахування суми винагороди) у розмірі 520 084,80 грн.

Цими юридичними діями, Управитель, в тому числі підтвердив факт сплати позивачем коштів у розмірі 557 280,00 грн.

Станом на дату подачі позову, Управитель ФФБ не повернув належні позивачу кошти, тому виникла заборгованість у розмірі 520 084,80 гнр. за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 від 31 серпня 2018 р. (Додатковою угодою №1 від 10 червня 2021 р.).

Відповідно до договору про участь у ФФБ № 85-В7 від 31 серпня 2018 р. позивач стала довірителем фонду, взяла на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передала грошові кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність житлового приміщення в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідні кошти позивач передала в управління Управителя. Проте після розірвання договорів, Управитель так і не повернув належні позивачу кошти, хоча взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Оскільки, Конвенція та практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права на виконання ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» поняття «власність» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тлумачиться дуже широко, адже воно охоплює цілу низку інтересів економічного характеру та, згідно з рішеннями Суду визнавалося таким, що підпадає під захист статті 1 Першого протоколу рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні блага, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням арбітражу, право на пенсію, право землевласника на оренду плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, право займатися професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги.

Враховуючи те, що заборгованість Управителя ФФБ заявлена ОСОБА_1 становить 520 084,80 грн. за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 від 31 серпня 2018 р. (Додатковою угодою №1 від 10 червня 2021 р.) і не підтверджено відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається відповідача.

Керуючись статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32955460, адреса: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 520 084,80 грн. (п`ятсот двадцять тисяч вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок), яка виникла на підставі Додаткової угоди №1 від 10 червня 2021 р. (про розірвання) до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 85-В7 від 31 серпня 2018 року та судовий збір у розмірі 5 200,85 грн. (п`ять тисяч двісті гривень вісімдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 30.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко