Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №369/2361/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №369/2361/26

Суддя: Фінагеєва І. О.

Справа № 369/2361/26

Провадження № 2/369/9444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Касяненко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/2361/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2006 року по 2008 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах.

За цей час у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час навчається на першому курсі Київського національного університету імені Траса Шевченка, факультет радіофізики, електроніки та комп`ютерних систем, денна форма навчання, контрактна основа. Вартість навчання складає 61 300 грн. на рік.

Як зазначає позивач, відповідач сплачував аліменти до досягнення дитиною вісімнадцяти років. Після повноліття син також потребує матеріальної підтримки для оплати навчання та лікування від хронічної ниркової недостатності другого ступеня, гіпероксалурії, гіперурикемії, артеріальної гіпертензії, вторинної гомоцистеїнемії.

Оскільки відповідач, який є працездатним чоловіком, не надає їх спільному з позивачем сину матеріальної допомоги, позивач звертається до суду та просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

28 вересня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Капічуленка Сергія Івановича надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач категорично не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, вартість навчання складає 61300 грн на рік (що становить 5108,33 грн щомісяця). Водночас, зазначений навчальний заклад та значна вартість освітніх послуг були обрані позивачем та повнолітнім сином одноосібно, без попереднього узгодження та урахування майнового стану відповідача. Крім того, протягом 2025 - 2026 року Відповідач був офіційно безробітним, не мав постійного місця роботи та стабільного доходу, а працевлаштувався лише у квітні 2026 року. Його фактичний розмір заробітної плати за останні три місяці становить в середньому лише до 12 000 грн на місяць, з чого відповідач щомісяця сплачує комунальні послуги за житло, в якому проживає разом зі своєю сім`єю. Також на утриманні відповідача перебувають двоє неповнолітніх дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнення 1/4 (25%) на повнолітнього сина разом із потребами двох неповнолітніх дітей (1/3 або 33,3%) становитиме 58,3% від його доходу. Це прямо порушує вимоги ч. 5 ст. 183 СКУ, якою визначено розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів та позбавляє Відповідача та його сім`ю засобів для існування. Крім того, відповідач страждає на гіпертонічну хворобу II ступеня, захворювання хребта та судин, що потребує постійного нагляду лікарів та купівлі лікарських засобів на щомісячній основі. Таким чином, при доході відповідача в середньому до 12000 грн на місяць стягнення 1/4 частки (біля 3000 грн) є надмірним і неспівмірним із його реальними можливостями, у зв`язку із чим, він просить задовольнити частково позовні вимоги, визначивши аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн. та у задоволенні вимоги Позивача про допущення негайного виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць - відмовити.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 14 червня 2025 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис від 14 грудня 2007 року № 3092). Батьками особи вказані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 22 грудня 2017 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб (актовий запис від 22 грудня 2017 року № 287). Після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище – « ОСОБА_8 ».

Відповідно до копій Витягів з реєстру територіальної громади № 2025/005545630 від 30 квітня 2025 року та № 2023/004461161 від 14 червня 2023 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідно, зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору № 1109/1 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка, укладеного 11 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та надавачем послуг, ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання за спеціальністю комп`ютерна інженерія, для здобуття ступеня вищої освіти Бакалавра, за акредитованою освітньою програмою строком до 01 липня 2029 року. Загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 245 200,00 грн., тобто по 61 300,00 грн. щосеместрово (4 семестри).

Згідно довідки № 602, виданої 15 грудня 2025 року заступником декана факультету радіофізики, електроніки та комп`ютерних систем ОСОБА_9 , ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання факультету радіофізики, електроніки та комп`ютерних систем 1 курсу ОС Бакалавр. Закінчує навчання 30 червня 2029 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За нормою ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 ЦПК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (постанова ВС від 13.04.2021, справа № 308/4214/18; провадження № 61-16005св20).

Домовленостей щодо розміру аліментів на час подання позову між сторонами не досягнуто.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21 вересня 2026 року та Довідки про доходи №19 від 23 вересня 2026 року ОСОБА_2 як головному спеціалісту відділу освіти, молоді та спорту Сухополов`янської сільської ради за період з червня 2026 року по серпень 2026 року нараховано 45 139,56 грн., з яких сума до видачі – 34 757,46 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також відповідач зазначає, що кожен місяць несе витрати на лікування гіпертонічної хвороби II ступеня, захворювання хребта та судин.

Разом з тим, перевіривши матеріали справи, суд не вбачає будь-яких належних і достатніх доказів погіршення стану здоров`я відповідача, оскільки усі долучені до матеріалів справи консультаційні висновки лікарів датовані 2024 роком, а інших документів, які б свідчили про необхідні щомісячні витрати на обстеження та/або лікування станом на 2026 рік матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що його майновий стан не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 від його доходів, суд оцінює критично з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів щомісячних витрат на ліки, комунальні послуги та розміру таких витрат, а лише зміна його сімейного стану - народження дітей від іншого шлюбу та їх утримання, не є безумовною і самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).

По змісту ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, чинним законодавством встановлено лише мінімальну межу розміру аліментів для утримання неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд виходить з матеріального становища батьків повнолітньої дитини та враховує, що син сторін навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, а тому має право на отримання матеріальної допомоги від батьків.

У даній справі судом встановлено, що повнолітній син сторін ОСОБА_3 , не досяг 23 років та не працевлаштований.

Суд вважає, що відповідач має можливість надавати кошти на утримання свого повнолітнього сина та зобов`язаний їх надавати, оскільки він цього потребує у зв`язку з навчанням.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів.

З урахуванням положень статей 191, 199 СК України суд присуджує аліменти від дня пред`явлення позову 11 лютого 2026 року і до припинення сином сторін навчання 01 липня 2029 року, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст. 185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1 331,20 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 150, 179-185, 191-192, 197 СК України, ст. ст. 2, 5, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісяця, починаючи з 11 лютого 2026 року та до моменту закінчення навчання 01 липня 2029 року, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua