Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №369/14916/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14916/24

Провадження № 2-о/369/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Козак І.А.,

при секретарі: Кавун Є.О.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу № 369/14916/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Любарська Наталія Василівна, Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту спільного проживання -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Любарська Наталія Василівна, Борщагівська сільська рада Бучанського району, Київської області про встановлення факту спільного проживання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді ОСОБА_2

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 21.11.2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження, призначено судове засідання.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н. О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 30.10.2025 року № 800 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І. А.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 30.10.2025 року прийнято справу до провадження, проведення розгляду справи визначено в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Заявлені вимоги обґрунтовуються тим, що заявник ОСОБА_1 проживав разом з батьком ОСОБА_3 з 2003 року до дня його смерті, за адресою АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любарської Н.В. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва на право на спадщину за законом та було відкрито спадкову справу № 10/2023.

Постановою нотаріуса від 10.10.2023 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не підтверджено факт його постійного проживання разом із батьком на день його смерті.

На даний час заявник не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки він з батьком були зареєстровані за різними адресами,у зв`язку з викладеним заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із батьком на день його смерті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2026 року прийнято до розгляду уточнену заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Набруско Я.В., відповідно до якої заявник просить встановити факт його постійного проживання, як спадкоємця, разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено, що подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вимог, викладених в уточненій заяві.

У судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися, при цьому представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

До суду надійшла заява заінтересованої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любарської Наталії Василівни, в якій вона, посилаючись на статтю 43 ЦПК України, просила розгляд справи № 369/14916/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання здійснювати без її участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження №1731 від 12.09.1962, відповідно до якого ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Факт постійного проживання заявника разом із батьком підтверджується: довідкою виданою виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради, Київської області від 23.04.2026 року за № 168, відповідно до якої, « ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вів спільне господарство з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про смерть НОМЕР_2 видане відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Батька поховав за власний кошт».

Крім того, представником Заявника ОСОБА_1 - адвокатом Набруско Я.В. подані пояснення в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які підтверджують факт проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_1 у будинку сина ОСОБА_1 , ведення спільного побуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Приписами ч. 1 ст. 29 ЦК України врегульовано, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.

При цьому, необхідно враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10, 4.11 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.

За таких обставин, суд звертає увагу, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Однак, при цьому важливе значення має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який фактично підтверджує прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення ним спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

На підставі викладеного, оцінивши наявні у справі докази, надані докази, відсутність заперечень заінтересованих осіб, суд дійшов висновку, що заява заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Любарська Наталія Василівна, Борщагівська сільська рада Бучанського району, Київської області про встановлення факту спільного проживання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 29 1220, 1268, 126, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Любарська Наталія Василівна, Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП : НОМЕР_3 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК