Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №369/14296/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14296/24

Провадження № 2/369/1808/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу №369/14296/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерваторія-Агро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Консерваторія-Агро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 листопада 2023 року між автомобілем марки BMWX7 2022 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем марки FORD FIESTA, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 сталась дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2023 року по справі 369/19245/23 було встановлено, що водій транспортного засобу FORD FIESTA, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не дотрималась вимог п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, оскільки рухаючись в напрямку с. Крюківщини, проявила неуважність, не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснила виїзд на зустрічну смугу руху, де здійснила зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року, ОСОБА_3 було визнано винною, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначає представник ТОВ «Консерваторія-Агро», останнє є власником пошкодженого в ДТП автомобіля марки BMW X7 2022 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , а отже, має право на відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки BMWX7 2022 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СК «АРКС» (попередня назва СК «АХА Страхування») по договору КАСКО.

У рамках прямого врегулювання АТ «СК «АРКС» було складено страхові акти, на підставі яких на рахунок ТОВ АВТ БАВАРІЯ КИЇВ, ТОВ «УКРІМПОРТТРЕЙД КОМПАНІ», ФОП ОСОБА_4 , було перераховано кошти на ремонт автомобіля марки BMW X7 2022 року випуску на загальну суму 1 141 409 грн.

Загальна вартість завданого збитку завдана власнику автомобіля марки BMWX7 2022 року та повний перелік робіт по ремонту, який необхідно виконати визначено у висновку транспортно-товарознавчого дослідження№ 26880/23-54 від 30 листопада 2023 року, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до даного висновку загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW X7 2022 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 складає 1 444 848,19 грн.

Враховуючи загальну вартість завданого збитку невідшкодованою залишилась майнова шкода в сумі 303 439,19 грн. (1 444 848,19 –1 141 409,00), яка підлягає стягненню з Відповідача.

Як вбачається з вищевикладеного, з метою визначення вартості завданих збитків ОСОБА_5 був змушений звернутись до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) для проведення транспортно-товарознавчого дослідження. За результатами проведеного дослідження експертом було складено висновок № 26880/23-54 від 30 листопада 2023 року. Загальна вартість проведеного експертного дослідження склала 2 294,21 грн. У зв`язку з цим, витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження та складанням висновку № 26880/23-54 від 30 листопада 2023 року підлягають стягненню з Відповідача.

Також сторона позивачів зазначає, що пошкодження автомобілю марки BMWX7 2022 року випуску, які були спричинені внаслідок ДТП, унеможливили подальше користування автомобілем протягом тривалого часу.

З листа ТОВ АВТ БАВАРІЯ КИЇВ (вих. №153 від 23 квітня 2024 року) вбачається, що автомобіль марки BMWX7 2022 року випуску перебував на ремонті в сервісному центрі в період з 05 листопада 2023 року по 06 квітня 2024 року.

У зв`язку з цим, та з метою забезпечення безперервної підприємницької діяльності, ТОВ «Консерваторія-Агро», було змушене укласти договір прокату іншого автомобіля Toyota Camry, шляхом приєднання до публічного договору прокату автомобіля та підписання акту прийому-передачі транспортного засобу, укладеного між стороною орендодавця – ФОП ОСОБА_6 та стороною орендаря за підписом керівника ТОВ «Консерваторія-Агро» Карбовнічого А.І.

Відповідно до умов публічного договору та рахунку-фактури від 10 квітня 2024 року орендар сплатив орендодавцю за прокат автомобіля кошти в сумі 403 200 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (квитанцією) від 12 квітня 2024 року.

Таким чином, на думку позивачів, Відповідач, як особа винна в ДТП зобов`язана компенсувати ТОВ «Консерваторія-Агро» витрати в сумі 403 200 грн, які були понесені у зв`язку з неможливістю користуватись пошкодженим внаслідок ДТП автомобілем марки BMWX7 2022 року випуску та необхідністю пошуку та користування іншим автомобілем з метою забезпечення безперервної підприємницької діяльності Товариства.

Також сторона позивача зазначає, що під час дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої Відповідачем, в автомобілі BMWX7 перебували ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною, ОСОБА_2 та їхніми спільними дітьми, ОСОБА_7 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження. Через ДТП вся родина отримала нервове потрясіння, переживання, стрес, фізичну біль та травми. У зв`язку з цим, на місці ДТП нашій родині було надано першу медичну допомогу і в подальшому направлено до медичного закладу для обстеження та лікування. Дані обставини на кілька місяців спричинили порушення нормального ритму життя родини Плосконос.

У зв`язку з вищевикладеним розмір моральної шкоди, завданої родині Плосконос оцінується ними щонайменше в розмірі по 40 000 грн. на кожну особу, та в сукупному розмірі моральна шкода завдана всім потерпілим внаслідок ДТП складає 160000 грн.

На підставі викладеного, сторона позивачі звертається до суду та просять:

1.Стягнути з ОСОБА_3 користь ТОВ «Консерваторія-Агро» різницю між розміром завданої матеріальної шкоди та розміром відшкодованого страхового відшкодування у розмірі 303 439,19 грн.;

2.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Консерваторія-Агро» витрати на професійну юридичну (правову) допомогу понесені у зв`язку з отриманням юридичної (правової) допомоги внаслідок виникнення дорожньо-транспортної пригоди та у зв`язку з участю під час розгляду судової справи про адміністративне правопорушення № 369/19245/23 в розмірі 30 600,00 грн.;

3.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Консерваторія-Агро» збитки, завдані внаслідок ДТП в розмірі 403 200,00 грн.;

4.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Консерваторія-Агро» витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду даної судової справи;

5.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із проведенням транспортно-товарознавчого дослідження в розмірі 2 294,21 грн.;

6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну юридичну (правову) допомогу понесені у зв`язку з отриманням юридичної (правової) допомоги внаслідок виникнення дорожньо-транспортної пригоди та у зв`язку з участю під час розгляду судової справи про адміністративне правопорушення № 369/19245/23 в розмірі 41 600,00 грн. ;

7.Стягнути з ОСОБА_3 користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей, ОСОБА_9 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження, витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду даної судової справи;

8.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей, ОСОБА_9 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження, моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі – 160 000,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04 лютого 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Каравай Евеліни Сергіївни надійшов відзив на позовну заяву. Щодо стягнення майнової шкоди на користь ТОВ «Консерваторія-Агро» у розмірі 303 439,19 грн. відповідач заперечує проти задоволення позову в цій частині, оскільки не володіє інформацією щодо підстав розрахунку та узгодження суми, перерахованої на ремонт ТЗ. Щодо стягнення витрат, пов`язаних із проведенням транспортно-товарознавчого дослідження відповідач залишає це питання на розсуд суду. Також відповідач заперечує проти вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 160 000,00 грн., оскільки вказана сума матеріалами справи жодним чином не підтверджена, а додані до матеріалів справи документи не містять інформації про причинно-наслідкові зв`язки між ДТП та скаргами сім`ї позивача на здоров`я. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесену внаслідок ДТП та у зв`язку із розглядом справи № 369/19245/23 у суді, відповідач заперечує у повному обсязі, оскільки вказані витрати не пов`язані із витратами, понесеними у справі № 369/14296/24. Щодо витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом цивільної справи № 369/14296/24 відповідач також заперечує, оскільки позивачами не надано жодних належних доказів понесення таких витрат. Щодо витрат, понесених ТОВ «Консерваторія-Агро» у розмірі 403 200,00 грн. представник відповідача зазначає, що позивачем не надано доказів прокату ТЗ задля використання у господарській та/або підприємницькій діяльності товариства, а також доказів необхідності взяття ТЗ на прокат задля використання у вказаних цілях. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про перебування чи не перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Консерваторія-Агро», а також, за існуванням таких обставин й інформації про причини перебування сім`ї Плосконос у машині під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків у робочий час. На підставі викладеного, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Представник позивачів надав суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без участі сторони позивачів, позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судове засідання відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином. Представник відповідача надала суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без участі сторони відповідача, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 05 листопада 2023 року об 11 год. 41 хв., вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом FORD FIESTA, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Жулянській с. Гатного Фастівського району Київської області, рухаючись в напрямку с. Крюківщини, проявила неуважність, не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснила виїзд на зустрічну смугу руху, де здійснила зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушила вимоги пункту 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року по справі № 369/19245/23, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до висновку експерта № 26880/23-54 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, складеного 30 листопада 2023 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW Х7 д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП 05 листопада 2023 року складає 1 444 848,19 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки BMW X7 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СК «АРКС» (СК «АХА Страхування») по договору КАСКО.

У рамках прямого врегулювання АТ «СК «АРКС» було складено страхові акти №ARX3969827 від 25 грудня 2023 року, №ARX3969829 від 26 грудня 2023 року, №ARX4029449 від 07 лютого 2024 року, №ARX4102717 від 26 квітня 2024 року та №ARX4102718 від 26 квітня 2024 року.

На підставі вказаних страхових актів на рахунки ТОВ АВТ БАВАРІЯ КИЇВ, ТОВ «УКРІМПОРТТРЕЙД КОМПАНІ», ФОП ОСОБА_4 , було перераховано кошти на ремонт автомобіля марки BMW X7 д.н.з. НОМЕР_1 на загальну суму 1 141 409,00 грн.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

01 січня 2025 року вступив у дію новий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX (далі – Закон №3720-IX).

Відповідно до підп. 14 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3720-IX встановлено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

А відтак, суд зазначає, що при вирішенні даного позову по суті застосуванню підлягають положення Закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 1961-IV в реакції від 01.07.2024 року зі змінами до 01.01.2025 року, далі - Закон № 1961-IV).

Так, цей Закон № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1961-IV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону № 1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу BMW X7 д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання ДТП була застрахована в АТ «СК «АРКС» (СК «АХА Страхування») по договору КАСКО.

АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування на загальну суму 1 141 409,00 грн. на рахунки ТОВ АВТ БАВАРІЯ КИЇВ, ТОВ «УКРІМПОРТТРЕЙД КОМПАНІ», ФОП ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 26880/23-54 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, складеного 30 листопада 2023 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW Х7 д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП 05 листопада 2023 року складає 1 444 848,19 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача ТОВ «Консерваторія-Агро» підлягає стягненню різниця між вартістю матеріального збитку та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 303 439,19 грн. (1 444 848,19 –1 141 409,00).

Щодо вимоги ТОВ «Консерваторія-Агро» про стягнення з відповідача на його користь збитків, пов`язаних з прокатом транспортного засобу, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 290150, ТОВ «Консерваторія-Агро» з 15 квітня 2009 року зареєстровано юридичною особою, що займається господарською діяльністю, яка полягає у оптовій торгівлі фруктами та овочами, вирощувнням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та інше.

Як зазначає позивач, автомобіль марки BMW Х7 д.н.з. НОМЕР_1 , використовувався ТОВ «Консерваторія-Агро» для здійснення підприємницької діяльності, але у зв`язку з його пошкодженням позивач був вимушений взяти у прокат інший автомобіль у ФОП ОСОБА_6 та сплачувати орендну плату в сумі 2 800,00 грн на місяць відповідно до умов Публічного договору прокату транспортного засобу, Рахунку-фактури від 10 квітня 2024 року та Акту прийому-передачі транспортного засобу. Загалом за оренду авто з 20 листопада 2023 року по 12 квітня 2024 року позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 403 200,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 84 від 12 квітня 2024 року.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування таких витрат позивач повинен довести не лише факт їх понесення, а й необхідність здійснення відповідних витрат та наявність прямого причинного зв`язку між ними і протиправними діями відповідача.

Звертаючись із вимогою про стягнення витрат на прокат транспортного засобу, позивач посилався на те, що пошкоджений у ДТП автомобіль використовувався ним у господарській діяльності, а тому для забезпечення безперервної діяльності товариство було змушене орендувати інший транспортний засіб.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів використання пошкодженого транспортного засобу у господарській діяльності позивача, зокрема відсутні документи, які б підтверджували закріплення зазначеного автомобіля за відповідними виробничими процесами, виконання за його допомогою господарських операцій, перевезень, доставок товару, виконання договірних зобов`язань або інші докази об`єктивної необхідності використання саме цього транспортного засобу в діяльності товариства.

Також позивач не надав доказів того, що відсутність пошкодженого автомобіля унеможливлювала або істотно ускладнювала здійснення його господарської діяльності та що оренда іншого транспортного засобу була необхідним і неминучим наслідком ДТП.

За таких обставин, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності причинного зв`язку між ДТП та понесеними витратами на прокат транспортного засобу, а також не доведено необхідності здійснення таких витрат для відновлення порушеного права.

Отже, вимога про стягнення витрат на прокат транспортного засобу є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних з проведенням транспортно-товарознавчого дослідження, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Так, висновок експерта № 26880/23-54 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, складено 30 листопада 2023 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на замовлення ОСОБА_1 . На вирішення дослідження ОСОБА_1 було поставлене питання вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW Х7 д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП 05 листопада 2023 року.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, позивач ОСОБА_1 - водій транспортного засобу, не довів наявності у нього порушеного майнового права внаслідок ДТП, для захисту якого було необхідним проведення експертного дослідження. Також не надано доказів того, що саме на нього покладався обов`язок щодо визначення розміру шкоди, завданої транспортному засобу, власником якого є ТОВ «Консерваторія-Агро». Сам факт оплати експертизи не свідчить про виникнення у водія самостійного права вимоги до відповідача, оскільки не підтверджує наявності в нього збитків у розумінні ст. 22 ЦК України та причинного зв`язку між порушенням його прав і понесеними витратами. Відтак вимога про стягнення вартості експертизи є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивачів про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 160 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої і душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна (п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 вказаної Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, в результаті протиправних дій відповідача, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження, отримали нервове потрясіння, стрес, фізичну біль та травми. На місці ДТП родині було надано першу медичну допомогу та направлено до медичного закладу для обстеження та лікування. Вказані обставини порушили нормальний ритм життя родини, що особливо позначилось на дітях в силу їх малолітнього віку. Крім того, ОСОБА_1 протягом кількох місяців був змушений витрачати ресурси на захист у суді та доведення своєї невинуватості в ДТП.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , моральної шкоди у загальному розмірі 10 000 грн. (по 2 500,00 грн на кожного), завданої останнім внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню перенесених страждань внаслідок участі у ДТП, при визначенні якої враховувались вимоги розумності та справедливості.

Суд враховує, що практикою Європейського Суду з прав людини визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав середня нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду), однак у цій справі позивачами не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 160 000,00 грн.

Що стосується витрат, пов`язаних із розглядом справи на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч. 5 ст. 135 ЦПК України).

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачами до матеріалів справи долучено копії Договорів № 1/1-26-2023 від 27 листопада 2023 року, № 2/2-26-2023 від 27 листопада 2023 року, № 3/3-26-2023 від 28 листопада 2023 року, укладених між позивачами та ФОП ОСОБА_10 ; копії Актів № 1 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 1/1-26-2023 від 27 листопада 2023 року та № 2/2-26-2023 від 27 листопада 2023 року; копію детального опису витрат позивачів; копії платіжних інструкцій від 06 серпня 2024 року про сплату грошових коштів у розмірі 41 600,00 грн. за договором № 1/1-26-2023 від 27 листопада 2023 року та від 07 серпня 2024 року про сплату грошових коштів у розмірі 30 600,00 грн. за договором № 2/2-26-2023 від 27 листопада 2023 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що правову допомогу позивачам надавав ФОП ОСОБА_10 .

Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абз. 2 п.п. 2.2.1 п.п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Аналогічні висновки містіться у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року.

З урахуванням викладеного, оскільки у цій справі, юридичну допомогу та послуги щодо представництва надавав ФОП ОСОБА_10 , а не адвокат, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, слід відмовити.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерваторія-Агро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерваторія-Агро» матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 303 439 (триста три тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 4 748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей, ОСОБА_9 , 2016 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження, моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консерваторія-Агро», код ЄДРПОУ: 36480329, адреса місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Д. Січинського, будинок 53.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА