Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №369/917/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/917/26

Провадження № 2-а/369/159/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Комліченко В.С. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним та з 19 жовтня 2019 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , де 18.10.2019 пройшов ВЛК, постановою (рішенням) якої визнаний придатним до військової служби.

19.10.2019 ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 18.10.2019, у якому наявні записи щодо постанови ВЛК від 18.10.2019, а також відмітка про зняття з обліку, про що у вказаному документі ІНФОРМАЦІЯ_5 проставлено відмітку про взяття на облік.

28.10.2025 ОСОБА_1 було встановлено додаток «Резерв +», через який сформував електронний військово-обліковий документ, та йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції з питання затримання та доставлення його до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки по причині «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

У той же день, через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 була подана та підписана заява про визнання порушення – «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Постановою № R147067 від 05.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн ОСОБА_1 сплачено 05.11.2025 через застосунок «Резерв +».

06.11.2025, ОСОБА_1 сформував електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв +», але у вказаному документі вже містилася інформація про те, що 06.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції з повідомлення про розшук ОСОБА_1 з причини «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

08.11.2025 року через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 , який не будучи обізнаним про те, що у нього відсутній обов`язок проходити повторний медичний огляд у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист», оскільки відповідно до висновку ВЛК від 18.10.2019 він є придатним до військової служби, була подана та підписана заява про визнання порушення – «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

Постановою № R187514 від 18.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн, ОСОБА_1 сплачено через застосунок «Резерв+».

На наступний день після сплати штрафу ОСОБА_1 , сформував електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв +», але у вказаному документі вже містилася інформація про те, що 21.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції з повідомлення про розшук ОСОБА_1 з причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

21 листопада 2025 року через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 була подана та підписана заява про визнання порушення – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Постановою № R214087 від 02.12.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн ОСОБА_1 03.12.2025 сплачено через застосунок «Резерв +».

На наступний день, 04.12.2025, після сплати штрафу ОСОБА_1 сформував електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв +», але у вказаному документі знову містилася інформація про те, що 04.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції з повідомлення про необхідність затримання та доставки ОСОБА_1 до ТЦК та СП з причини «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

05.12.2025 та 17.12.2025 ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про закриття провадження у справі, у якому порушено питання:

- щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП;

- щодо виправлення недостовірних відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції з питання затримання та доставлення до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- щодо направлення повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В обґрунтування заяви про закриття провадження у справі від 17.12.2025 ОСОБА_1 зазначав наступне.

Пунктом 2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Зауважував, що дія п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, не розповсюджується на нього оскільки відповідно до висновку (рішення) ВЛК від 18.10.2019 він є придатним до військової служби, та після вказаного висновку не визнавався обмежено придатним.

При розгляді заяви, звертав увагу на положення ст. 6, 19, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 245, 247, 251, 280 КУпАП, вимоги Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яким визначено організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Акцентував увагу, що не отримував рішення компетентного органу про його обов`язок проходження ВЛК, як і не отримував самого направлення для проходження ВЛК, у зв`язку з чим, відсутня обов`язкова частина складової об`єктивної сторони правопорушення, а також відсутність самого направлення для проходження ВЛК та доказів його отримання не встановлює чи дійсно ОСОБА_1 є суб`єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а й відповідно не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Заява від 17.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 проігнорована та фактично залишена поза увагою, вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 володіє даними щодо наявності постанови ВЛК від 19.10.2019, що унеможливлює фактичне притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», ОСОБА_1 через застосунок «Резерв +» подав та підписав заяву про визнання порушення – «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

Хоча фактично у ОСОБА_1 відсутній обов`язок проходити повторний медичний огляд у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист», оскільки відповідно до висновку (рішення) ВЛК від 18.10.2019 він є придатним до військової служби.

Проте, постановою № R285537 від 09.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Зі змісту постанови № R285537 від 09.01.2026 вбачається, що «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як зазначає представник позивача, незважаючи на те, що на ОСОБА_1 не розповсюджується п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, оскільки відповідно до висновку (рішення) ВЛК від 18.10.2019 він був визнаний придатним до військової служби, уповноважені працівники та безпосередньо керівник ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи діючим законодавством України та зловживаючи своїми посадовими обов`язками штучно створюють умови для внесення інформації про порушення правил військового обліку, подання повідомлень до органів Національної поліції України про необхідність затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, та як наслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з цим, в той же день, ОСОБА_1 сформував електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв +», але у вказаному документі вже містилася інформація про те, що 09.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції з повідомленням про необхідність затримання та доставки ТЦК та СП з причини «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

При цьому, на адресу ОСОБА_1 не надходило повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 та більш того, через додаток «Резерв+» ним не отримувалось сповіщень про надіслання ІНФОРМАЦІЯ_5 на його адресу повісток через Укрпошту.

Позивач вважає, що у порушення вимог ст. 280 КУпАП його незаконно притягнуто до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.

На момент розгляду адміністративної справи доказів вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не було і бути не могло, бо фактично у ОСОБА_1 відсутній обов`язок проходити повторний медичний огляд у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист», оскільки відповідно до висновку (рішення) ВЛК від 18.10.2019 він був визнаний придатним до військової служби, та до 2024 року обмежено придатним не визнавався.

Фактично ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки керувався домислами, припущеннями та неіснуючими даними.

В порушення вимог ст. 280 КУпАП ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та, чи винний позивач в його вчиненні.

Оскаржувана постанова винесена за відсутності доказів в справі про адміністративне правопорушення, визначених ст. 251 цього Кодексу.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № R285537 від 09 січня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, тобто відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2026 відкрив провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Разом з тим, від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Правом на подання відзиву та доказів не скористався.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним та з 19 жовтня 2019 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , де 18.10.2019 пройшов ВЛК, постановою (рішенням) якої визнаний придатним до військової служби.

19.10.2019 ОСОБА_1 взято на облік 1 відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 18.10.2019, у якому наявні записи щодо постанови ВЛК від 18.10.2019, а також відмітка про зняття з обліку, про що у вказаному документі ІНФОРМАЦІЯ_5 проставлено відмітку про взяття на облік.

28.10.2025 ОСОБА_1 через застосунок «Резерв +» подана та підписана заява про визнання порушення – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Постановою № R147067 від 05.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Зі змісту постанови № R147067 від 05.11.2025 вбачається, що «за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_3 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн ОСОБА_1 сплачено 05.11.2025 через застосунок «Резерв +».

08.11.2025 року через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 подана та підписана заява про визнання порушення – «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

Постановою № R187514 від 18.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Зі змісту постанови № R187514 від 18.11.2025 вбачається, що «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн, ОСОБА_1 сплачено через застосунок «Резерв+».

21 листопада 2025 року через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 подана та підписана заява про визнання порушення – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Постановою № R214087 від 02.12.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Зі змісту постанови № R214087 від 02.12.2025 вбачається, що «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаний штраф в розмірі 8500 грн ОСОБА_1 03.12.2025 сплачено через застосунок «Резерв +».

05.12.2025 та 17.12.2025 ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) заяву про закриття провадження у справі, у якому порушено питання:

- щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП;

- щодо виправлення недостовірних відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції з питання затримання та доставлення до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- щодо направлення повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В обґрунтування заяви про закриття провадження у справі від 17.12.2025 ОСОБА_1 зазначав наступне.

Пунктом 2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

06 січня 2026 року через застосунок «Резерв +» ОСОБА_1 подана та підписана заява про визнання порушення – «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», хоча фактично у ОСОБА_1 відсутній обов`язок проходити повторний медичний огляд у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист», оскільки відповідно до висновку (рішення) ВЛК від 18.10.2019 він є придатним до військової служби.

Проте, постановою № R285537 від 09.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з можливістю сплати 50% штрафу, що становить 8 500 грн, протягом 20 днів.

Зі змісту постанови № R285537 від 09.01.2026 вбачається, що «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на день розгляду даної справи в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.

З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення наявності кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як встановлено зі змісту постанови № R285537 від 09.01.2026, позивачу інкриміновано не проходженням (відмовою від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відтак, положення приведеного пункту покладають обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Як зазначалося вище та підтверджується належними та допустимими доказами, достовірно відомими відповідачу, що до 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , де 18.10.2019 пройшов ВЛК, постановою (рішенням) якої визнаний придатним до військової служби.

Даних, про те, що у період з 18.10.2019 по день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист» ОСОБА_1 проходив ВЛК, яким визнавався обмежено придатним не мітяться ані в військовому квитку ОСОБА_1 , ані в Єдиному державному реєстрів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, вказане свідчить, що оскільки військово-лікарською комісією не приймалося рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обмежено придатними до військової служби, а тому у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній обов`язок проходити повторний медичний огляд у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальних захист».

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відсутність доказів вини позивача вказує на протиправність постанови, що винесена ІНФОРМАЦІЯ_9 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова № R285537 від 09.01.2026 винесена з порушенням вимог чинного законодавства, без належного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також без достатніх та належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

У зв`язку з цим вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн, позов задоволено в повному обсязі, а тому витрати в сумі 532,48 грн. у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі ст.19, 65 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № R285537 від 09 січня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 грн (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 01 липня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК