Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №381/4969/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 381/4969/25

провадження № 2/362/1327/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додаткової відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

Суд установив:

Суть спору. Процедура

Товариство з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» (далі - ТДВ «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації. У позові просить суд стягнути на його користь з відповідача страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 20 225,25 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача як особи, яка завдала збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обов`язку перед позивачем, до якого перейшло право вимоги, відшкодувати завдані збитки.

Суд ухвалою від 23 жовтня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади» не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини справи

24 листопада 2023 року між ТДВ «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №208.23.2812634, строком дії з 25 листопада 2023 року по 24 грудня 2024 року, страхова сума 442 860,00 грн. Вказаним Договором застраховано ТЗ CHERY Tiggo 2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 . Франшиза за Договором становить 0,25 % (1 107,15 грн).

12 березня 2024 року по вул. Паркова, 3 у смт Калинівка Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , скоїв зіткнення зі застрахованим автомобілем ТЗ CHERY Tiggo 2, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки.

Постановою від 18 березня 2024 року у справі №362/1768/24 Васильківський міськрайонний суд Київської області визнав ОСОБА_1 винуватим за ст. 124 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

21 березня 2024 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку-фактури від 13 березня 2024 року ТОВ «Автоцентр на Кільцевій» вартість відновлювального ремонту ТЗ CHERY Tiggo 2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 74 815,90 грн.

Відповідно до умов Договору позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, яке склало 44 225,25 грн., що підтверджується страховим актом №3.24.01198-1 та платіжною інструкцією від 10 квітня 2024 року.

Із відповіді на запит до Централізованої бази даних МТСБУ встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована жодним страховиком на момент ДТП.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була забезпечена жодним страховиком, відшкодування завданої шкоди внаслідок скоєння ДТП у даному випадку має здійснюватися на загальних підставах.

07 травня 2024 року на адресу відповідача позивачем надіслано заяву про виплату страхового відшкодування №3.24.01198-ФО, на підставі якої відповідачем у період з 18 червня 2024 року по 28 травня 2025 року частково відшкодовано позивачу шкоду в розмірі 24 000,00 грн.

Водночас, позивач зазначив, що станом на дату звернення із даною позовною заявою невідшкодованою залишилась сума в розмірі 20 225,25 грн.

Нормативно-правове регулювання та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 69 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Положення статті 108 Закону України «Про страхування» визначають, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Отже, згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. В ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, в межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Матеріали справи свідчать, що позивачем направлялась відповідачу заява про виплату страхового відшкодування №3.24.01198-ФО з проханням виплатити завдану шкоду в сумі 44 225,25 грн. У період з 18 червня 2024 року по 28 травня 2025 року відповідач частково відшкодував позивачу шкоду в розмірі 24 000,00 грн.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту вирішення у досудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами у частині залишку несплаченої суми.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення понесених страхових витрат у порядку суброгації до відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також належить стягнути судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме суму сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 225 (двадцять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 25 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач – Товариство з додаткової відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» (ідентифікаційний код 36086124; 04073, м. Київ, просп. С. Бандери, 22);

відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного судового рішення: 29 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Попович