Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №362/7509/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/7509/25

провадження № 2/362/1222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди.

Суд установив:

Суть спору. Процедура

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (далі - ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації. У позові просить суд стягнути на його користь з відповідача страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 10 191,00 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача як особи, яка завдала збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обов`язку перед позивачем, до якого перейшло право вимоги, відшкодувати завдані збитки.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади» не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини справи

22 лютого 2016 року між ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ТОВ «Сканія Кредіт України» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/02-069407.

Предметом вказаного Договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «MAGYAR SR33», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до зазначеного Договору страхування позивач взяв на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхові відшкодування.

25 вересня 2022 року відповідач, керуючи транспортним засобом FORD Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , на а/д М-05 Київ-Одеса, 38-й км, допустив зіткнення з транспортним засобом з напівпричепом «MAGYAR SR33», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.

Постановою від 25 травня 2023 року у справі №362/4075/22 Васильківський міськрайонний суд Київської області визнав відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрив провадження у цій частині справи у зв?язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку. На підставі наданої заяви та документів розраховано розмір страхового відшкодування, який складає 170 191,00 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «СК «Універсальна», на підставі договору №ЕР-209907110 страховою компанією відповідача відшкодовано позивачу суму, що складає 160 000,00 грн.

Отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 10 191,00 грн.

Нормативно-правове регулювання та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 69 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Положення статті 108 Закону України «Про страхування» визначають, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Отже, згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. В ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, в межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Матеріали справи свідчать, що за полісом обов`язкового страхування №ЕР-209907110 страховою компанією відповідача відшкодовано суму в розмірі 160 000,00 грн. Таким чином, залишок невідшкодованої суми підлягає стягненню з відповідача, як особи, яка завдала збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення понесених страхових витрат у порядку суброгації до відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також належить стягнути судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме суму сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 191 (десять тисяч сто дев`яносто одна) гривня 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (ідентифікаційний код 24175269, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44);

відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Дата складення повного судового рішення: 29 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Попович