Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №359/15356/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2616/2026

Справа №359/15356/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 14 липня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії (Надійний) №8149849, за умовами якого надало відповідачу 9000 гривень 00 копійок строком на 360 днів — до 08 липня 2026 року. Договором передбачено процентну ставку 0,95% на день та комісію за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми кредиту, що становить 1552 гривні 50 копійок.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та 14 липня 2025 року перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача. ОСОБА_1 повернення кредиту та інших платежів не здійснив. На підставі договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року та реєстру прав вимоги №19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Первісно позивач просив стягнути 22833 гривні 00 копійок, що складалося з 9000 гривень 00 копійок основної суми кредиту, 7780 гривень 50 копійок процентів, 1552 гривень 50 копійок комісії та 4500 гривень 00 копійок пені. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, виключивши вимогу про стягнення 4500 гривень 00 копійок пені.

З урахуванням зменшених вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_1 18333 гривні 00 копійок заборгованості, а також 2422 гривні 40 копійок судового збору та 4500 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. просила розглянути цивільну справу за її відсутності та задовольнити зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача — адвокат Маслюк А.А. подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Послався, зокрема, на недоведеність отримання кредитних коштів, необґрунтованість комісії, а також на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, у зв`язку з чим нарахування йому процентів та неустойки заборонено законом.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності платіжної картки та руху коштів.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 14 липня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі договір кредитної лінії (Надійний) №8149849. Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. За його умовами відповідач отримав 9000 гривень 00 копійок та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та одноразову комісію в розмірі 1552 гривні 50 копійок.

Надана АТ КБ «ПриватБанк» інформація підтверджує, що платіжна картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , а 14 липня 2025 року на його рахунок було зараховано 9000 гривень 00 копійок.

Довідкою за формою 5 №243 від 20 березня 2025 року та посвідченням НОМЕР_2 підтверджено, що сержант ОСОБА_1 з 22 листопада 2021 року та дотепер проходить військову службу в окремому контрольно-пропускному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України. Крім того, він має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 .

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.526, ст.610, ст.629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та проценти за користування кредитом, крім передбачених у цій нормі винятків.

Законом України №3621-IX від 21 березня 2024 року уточнено коло військовослужбовців, на яких поширюється ця пільга, та передбачено її застосування з початку і до закінчення особливого періоду — під час проходження військової служби. Аналогічний підхід щодо неприпустимості нарахування військовослужбовцю процентів та неустойки викладений у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Сукупність наданих позивачем електронного договору, паспорта споживчого кредиту, документів про електронне підписання та банківської інформації підтверджує як укладення договору відповідачем, так і фактичне отримання ним 9000 гривень 00 копійок. Тому заперечення про недоведеність переказу коштів спростовуються дослідженими доказами.

Заперечуючи проти суми нарахованих відсотків відповідач посилався на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на що суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом.

Як зазначено вище, довідкою військової частини підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі.

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Зазначене вище щодо правильного застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку має враховувати при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах: від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18); від 30 травня 2018 року у справі №521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18); від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18); від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18); від 04 вересня 2019 року у справі №554/10264/17 (провадження № 61-42778св18); від 18 січня 2023 року справа № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22).

Зокрема, суд Касаційної інстанції при застосуванні положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» переглядаючи законність та обґрунтованість рішення судів нижчих інстанцій по суті заявлених учасниками справи касаційних вимог щодо права військовослужбовця та членом їх сімей на звільнення від нарахованих штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом дійшов до наступного правового висновку.

Отже, суд ухвалюючи рішення бере до уваги, що у відповідача ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі ч.15 ст.4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 9000 гривень 00 копійок та заборгованості за комісією у розмірі 1552 гривні 50 копійок, а всього стягнути 10552 гривні 50 копійок.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог, слід відмовити.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції №579937241.1 від 18 грудня 2025 року (а.с.9) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Пред`явлений позов задоволений частково, а саме 57,56% (10552,5 / 18333 х 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1394 гривні 33 копійки (2422,4 / 100% ? 57,56%).

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (а.с.62-67).

Згідно витягу з акту №2-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.09.2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» понесло витрати на оплату правової допомоги у розмірі 4500 гривень 00 копійок.

Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то й заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню на 57,56%, що становить 2590 гривень 20 копійок (4500 / 100 х 57,56%).

На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.3, ч.3, ч.6 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) №8149849 від 14 липня 2025 року в розмірі 10552 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 50 копійок.

У задоволенні позову в частині стягнення 7780 гривень 50 копійок процентів за користування кредитом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1394 (одну тисячу триста дев`яносто чотири) гривні 33 копійки судового збору та 2590 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень 20 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення суду – 05 серпня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський