Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №357/12700/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12700/26

3/357/3973/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі , батальйон № 2, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:дані відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

за участі захисника, особи яка притягується до адміністративної справи ОСОБА_1 адвоката Зінченка П.Л.,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської знаходиться два адміністративних матеріали відносно ОСОБА_1 (справа № 357/12700/26) за ч. 1 ст.130 КУпАП, (справа № 357/12702/26) за ст.124 КУпАП.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративні матеріали по відношенню до ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, автоматизовано розподілено на головуючого суддю Шовкопляса О.П.

Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів призначено на 29.09.2026.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №720818 від 16.07.2026 вбачається, що 16.07.2026 року о 11 годині 30 хвилин, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Володимирівка, по вул. Невідома (залізничний переїзд), водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Hyundaі Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та у найближчому медичному закладі водій ОСОБА_1 , відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №720842 від 16.07.2026 вбачається, що 16.07.2026 року о 11 годині 30 хвилин, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Володимирівка, по вул. Невідома (залізничний переїзд), водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Hyundaі Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, внаслідок чого здійснив наїзд на габаритні надовби огороження залізничного переїзду 29 км. Устимівка-Біла Церквав в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3б, п. 1.5, п. 12.1, Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Зінченко П.Л. просив справу розглядати без участі ОСОБА_1 .

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Зінченко П.Л. заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на порушення працівниками поліції ст. 266 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Захисник суду пояснив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, того що підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , Захисник зауважив, що на долучених суду відеозаписах відсутній момент руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його перебування на місці водія під час руху, залишення ним водійського місця безпосередньо після події або інша дія, яка об`єктивно підтверджувала б керування. Повідомив, що відеозапис відображає події після прибуття поліції та саме по собі не дозволяє встановити, хто перебував за кермом даного автомобіля. Звернув увагу на те, що працівники поліції не були очевидцями події, протоколи були складені після прибуття поліцейських, жоден із них не спостерігав рух автомобіля, момент зіткнення або особу, яка залишила водійське місце , тому вважає твердження в протоколах про керування є не безпосередньо сприйнятим фактом, а висновком, зробленим уже після події. Зауважив, що працівниця АТ «Укрзалізниця» не ідентифікувала ОСОБА_1 як водія та у своїх поясненнях зазначила, що не бачила самого моменту удару тому вважає, що такі пояснення можуть стосуватися факту перебування автомобіля біля переїзду, але не доводять особу, яка ним керувала. Крім того зауважив, що викликав для розгляду у справі даного свідка, яка до суду не з`явилася, тому просив не брати до уваги її покази, оскільки даний свідок не попереджувався про кримінальну відповідальність. Крім того захисник повідомив, що автомобіль, який вказаний у протоколах Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить іншій особі, а саме ОСОБА_2 . Зазначив, що схема місця події не встановлює особу водія, а фіксує розташування автомобіля, елементів залізничного переїзду, дорожніх знаків та слідів після події, не містить відомостей про особу, яка керувала транспортним засобом. Зверну увагу суду на те, що всі матеріали справи підтверджують присутність ОСОБА_1 біля автомобіля після події, але не підтверджують факт керування останнім. Підміна цих різних обставин є логічною помилкою: присутність особи на місці події не означає автоматично, що саме вона була водієм. Захисник повідомив що за ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 також не визнає вину оскільки останій транспортним засобом не керував та вважає, що для відповідальності за ст. 124 КУпАП недостатньо самого факту пошкодження транспортного засобу, або дорожньої споруди, необхідно довести в сукупності: конкретне порушення певною особою вимог ПДР, настання передбачених законом наслідків, причинний зв`язок між цим порушенням і наслідками, а також вину особи. Крім того зауважив, що матеріали не містять вимірювання швидкості, даних про гальмівний шлях, сліди гальмування, технічний стан транспортного засобу, видимість, траєкторію руху чи висновок спеціаліста або експерта про можливість уникнення зіткнення. Просив провадження за ст. 124 КУпАП закрити.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Пунктом 2.22 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 визначено, що у разі об`єднання судових справ в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи та відмітки про об`єднання справ із зазначенням номера нової судової справи.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження та справи № 357/12700/26.

Суддя, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи та відеозапис, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, лише при наявності перелічених ознак у поліцейського виникають достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Ці ознаки мають бути зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорониздоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду у медичному закладі має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 Інструкції.

Згідно правил, викладених у статті 130 КУпАП та пункті 2.5 ПДР України, до адміністративної відповідальності за відмову від проходженні відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння може бути притягнута лише та особа, яка керує транспортним засобом.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз`яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, а отже знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Суддею переглянуто відеозапис з диску, доданого до матеріалів справи, з якого вбачається, що після приїзду працівників поліції (Clip. 0 о 11:59), ОСОБА_1 перебуває на місці події (в лісі) та автомобіля біля нього не має, з доданого відеозапису вбачається, що відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Hyundaі Sonata, державний номерний знак НОМЕР_2 , тому суддя позбавлений можливості спростувати позицію сторони захисту.

Крім того, на клопотання захисника не одноразово у судові засідання (21.09.2026, 29.09.2026) викликалась свідок ОСОБА_3 , яка надала пояснення по справі, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, на номер телефону вказаний у матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення. Причини неявки суду не повідомила.

Суддя зазначає, що пояснення свідків, які не були допитані в судовому засіданні та не були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України і безпосередньо не підтвердили надані ними письмові пояснення в суді, не приймаються суддею, як допустимі докази винуватості особи.

Отже, особа, яка складала даний протокол і на яку законом покладений обов`язок щодо збирання доказів (абзац 2 статті 251 КУпАП) не надала суду доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду у медичному закладі має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгода з його результатами є обов`язковими. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків або під відеофіксацію складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 Інструкції.

Згідно Додатку 1 Інструкції у направленні зазначається, зокрема, найменування закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому, суддя зазначає, що згідно п.2.5. Правил дорожнього руху України, який ставитьсяв провину ОСОБА_1 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Так, при огляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку у медичному закладі відеозаписом не зафіксовано.

При цьому суддя зазначає, що саме відмова від проходження огляду у медичному закладі має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було виписано ОСОБА_1 16.07.2026 о 12 год. 30 хв., однак із переглянутого відеозапису, який долучено до матеріалів справи о 12 год. 30 хв., не зафіксовано пропозицію поліцейського на проходження ОСОБА_1 , огляду у закладі охорони здоров`я.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, таким чином, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку, а саме у найближчому діючому закладі охорони здоров`я, який має право на проведення медичних оглядів водіїв на стан сп`яніння, не відмовлявся.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суддя, дослідивши дані протоколу серії ЕПР1 №720818 від 16.07.2026 року та наявні у провадженні матеріали, дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із допущенням порушень вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських з препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі при оформленні матеріалів провадження з боку працівників поліції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720842від 16.07.2026 вбачається, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 12.1, п. 1.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з вимогами п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Водночас до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки матеріали справи містять лише схему місця події та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, без фото- чи відеофіксації обставин ДТП, що не дає можливості однозначно встановити факт вчинення правопорушення саме цією особою.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні та належні докази порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1. п. 1.5 та п. 2.3.б Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б, п. 12.1 та п. 1.5 Правил дорожнього руху України, суддя приходить до висновку про відсутність у його діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушеннь, передбаченних ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративні стягнення не можуть бути накладені за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 (справа № 357/12700/26) за ч. 1 ст.130 КУпАП, (справа № 357/12702/26) за ст.124 КУпАП.

Об`єднаним справам присвоїти номер справи 357/12700/26.

Провадження по справах відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС