Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №357/21010/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21010/25

3-в/357/37/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення (постанови) за нововиявленими обставинами по справі про адміністративне правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності, мотивуючи тим, що постанову суду було прийнято без його участі, без належного його повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в результаті чого його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки проходить військову службу, тому є підстави для перегляду судом раніше постановленого рішення за нововиявленими обставинами, оскільки адміністративні правопорушення за своїм змістом та усталеною практикою ЄСПЛ прирівнюються до кримінальних.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, напрвив до суду заяву про розгляд його заяви про перегляд справи за його відсутності, підтримав доводи своєї заяви, просив її задовольнити, скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 про його притягнення до адміністративної відповідальності. Від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі, так як він був призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» до військової частини НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

У свою чергу, поняття «кримінальна процедура», що міститься у тексті ст.4 Протоколу № 7, повинна тлумачитися у світлі загальних принципів, які стосуються відповідних понять «кримінальне обвинувачення» і «покарання» у статтях 6 і 7 ЄКЗПЛ. При застосуванні ст. 4 Протоколу № 7 важливим є те, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ існують три критерія, -«критерії Енгеля», які повинні враховуватися при визначенні того, було чи не було у справі висунуте «кримінальне обвинувачення». Першим критерієм є правова кваліфікація правопорушення відповідно до національного права, другим - сам характер правопорушення, а третім - ступінь суворості покарання, яке може бути застосоване до винної особи. Другий і третій критерії є альтернативними і не повинні обов`язково застосовуватися у сукупності. Однак, це не виключає застосування кумулятивного підходу, коли окремий аналіз кожного критерію не дозволяє зробити однозначний висновок про існування кримінального обвинувачення.

Згідно з ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

В даному випадку, що в свою чергу узгоджується з практикою ЄСПЛ, штраф не покликаний бути грошовою компенсацією шкоди, але має каральний і стримуючий характер, що також є ознакою кримінальних покарань. (Постанова Європейського Суду у справі «Каспаров та інші проти Російської Федерації», § 43, Постанова Європейського Суду у справі «Нємцов проти Російської Федерації» (Nemtsov v. Russia) від 31 липня 2014 року, скарга № 1774/111, § 83, Постанова Великої Палати Європейського Суду по справі «Юссила проти Фінляндії» (Jussila v. Finland), скарга № 73053/01, § 38, ECHR 2006 - XIV).

За вказаних обставин, враховуючи стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (Рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), суд приходить до висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП має місце висунення «кримінального обвинувачення».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України»).

Оскільки перегляд постанови за нововиявленими обставинами не врегульовано КУпАП, а Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тому суд вважає за доцільне застосувати норми права, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявленими обставини є тоді, коли вони не були відомі або не могли бути відомі на момент ухвалення судового рішення.

На розгляд протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи не був сповіщений своєчасно, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому з урахуванням того, що відповідно до ст.268 ч.2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, тому відповідно до вимог ст.268 ч.1 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно не був сповіщений про місце і час розгляду справи і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В своїй заяві підставою для перегляду рішення суду за новововиявленими обставинами постанову суду було прийнято без його участі, без належного його повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в результаті чого його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки проходить військову службуу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід зупинити до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що наведені обставини у заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026, дійсно є нововиявленими, є суттєвими та істотними, а тому є підставою для перегляду судом раніше постановленого рішення, оскільки останній проходить військову службу.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 7, 245, 247, 283, 285, 287, 288, 294, 296 КУпАП, ст.ст. 459-467 КПК України, суд

постановив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 за нововиявленими обставинами.

Скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - зупинити на період проходження останнім військової служби у складі ЗСУ під час мобілізації на особливий період та закінчення воєнного стану в Україні й звільнення (демобілізації) його з військової служби у складі ЗСУ.

Зобов`язати ОСОБА_1 , негайно повідомити Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, його звільнення з військової служби.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС